Постанова № 30931554, 24.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року м. Київ К/9991/16111/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Сватко А.О.,

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Федорова С.Ф.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - ДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011

у справі № 2-а-1648/10/1070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фен Фуд Європа ЛЛС Україна" (далі - Товариство)

до ДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.10.2009 № 0008342300/2 та від 06.10.2009 № 0008352300/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.10.2009 № 0008342300/2; в решті позову відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить повністю відмовити у позові Товариства, скасувавши оскаржувані судові акти.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.04.2007 по 30.09.2008, оформлену актом від 17.04.2009 № 213/23-1/33715603.

В подальшому на підставі рішення Державної податкової адміністрації України від 10.09.2009 № 1898/10/25-017/264-936, прийнятого за наслідками розгляду скарги платника, ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства за вказаний період, за результатами якої складено акт від 28.09.2009 № 458/23-1/33715603.

За наслідками проведення зазначених перевірок податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2009 № 0008342300/2, за яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 44033 грн. (у тому числі 13310 грн. за основним платежем та 30723 грн. за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 06.10.2009 № 0008352300/2 про донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 107583 грн. (у тому числі 71722 грн. за основним платежем та 35861 грн. за штрафними санкціями).

Мотивом для визначення позивачеві зазначеної суми податку на додану вартість стало невизнання ДПІ права Товариства на включення до податкового кредиту ПДВ у сумі 27240,50 грн. у складі вартості придбаного легкового автомобіля, а також суми цього податку, пред'явленого до сплати товариством з обмеженою відповідальністю «Юні вест-сервіс» у ціні поставлених товарів, які не призначались для використання у господарській діяльності платника.

Як зазначили суди, вказані обставини були визнані платником.

Підставою для визначення Товариству оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток став висновок податкового органу про те, що позивач у перевіреному періоді незаконно зменшив оподатковуваний прибуток на суму витрат на оплату рекламних, маркетингових послуг та мерчандайзингових послуг, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Гільдія 3000». При цьому ДПІ зазначила, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження факту поставки цих послуг, позаяк надані Товариством акти виконаних робіт не містять необхідної інформації про зміст та обсяг цих послуг.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За наслідками дослідження наявних у справі доказів суди погодилися з доводами податкового органу про відсутність належного документального підтвердження виконання операцій з поставки названих послуг позивачеві; зазначений факт позивачем не було спростовано в ході вирішення спору.

У той же час суди скасували податкове повідомлення-рішення від 06.10.2009 № 0008342300/2 у повному обсязі з причин перевищення ДПІ законодавчо встановленого граничного розміру штрафу під час визначення позивачеві суми штрафних санкцій з податку на прибуток за вчинення зазначеного порушення.

В силу вимог підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на наведене положення Закону та з урахуванням виявленої суми заниження податку на прибуток (13310 грн.) слід погодитися з висновком судів про незаконне застосування до Товариства штрафу в сумі 30723 грн.; у той же час наведена обставина була безпідставно розцінена судами як мотив для скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2009 № 0008342300/2 у повному обсязі, позаяк неправильний розрахунок податковим органом суми штрафних санкцій тягне скасування акта індивідуальної дії лише у відповідній частині.

В іншій частині судові рішення зі спору учасниками провадження не оскаржуються. Вищим адміністративним судом України не встановлено порушень норм матеріального або процесуального права, на які не було посилань у поданій скарзі.

З урахуванням установлених судами обставин справи Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне змінити оскаржувані судові акти.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 у справі № 2-а-1648/10/1070 скасувати.

3. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 у справі № 2-а-1648/10/1070 змінити в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2009 № 0008342300/2 в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю "Фен Фуд Європа ЛЛС Україна" 24068 грн. штрафних санкцій з податку на прибуток.

У цій частині позову відмовити.

4. В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 у справі № 2-а-1648/10/1070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько