Ухвала суду № 30931230, 02.04.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" квітня 2013 р. Справа № 0670/5462/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Степанській А.В. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2012 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області № 151648 від 08.08.2012 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.07.2012 року посадовими особами Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області ніяких перевірок стосовно позивача не проводилося, акт перевірки не складався. Вказав на те, що 03.07.2012 року керував автомобілем Volkswagen LT 35, державний номерний знак НОМЕР_1, лише в своїх особистих інтересах, послуг з перевезення пасажирів чи вантажів в цей день не надавав. Крім того зазначив, що 8 серпня 2012 року з'явився на виклик відповідача, однак ніякого розгляду справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт не було, жодних пояснень від нього не відбиралося, а йому лише вручили копію постанови про застосування фінансових санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області від 08.08.2012 р. № 151648.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов і скасовуючи постанову про застосування до ОСОБА_4 фінансових санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність свого рішення і доводи позивача про використання автомобіля в особистих цілях, не спростовані.

Проте, з таким висновком не погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено, що державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Житомирській області 03.07.2012 року о 06-50 год. на зупинці загального користування в м. Новоград-Волинський була проведена перевірка транспортного засобу, що належить позивачу, якою встановлено, що надавалися послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом м. Новоград-Волинський-Київ, при цьому в транспортному засобі знаходилось 18 пасажирів, без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, полісу обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті, відсутня індивідуальна контрольна книжка, чим порушено вимоги Постанови КМУ №956 від 14.08.1996 року. За результатами перевірки складено акт перевірки № 047963 від 03.07.2012 року, який позивачем не підписаний.

За наслідками розгляду справи про порушення до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області від 08.08.2012 року №151648 застосовані фінансові санкції у розмірі 1700,00грн.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що позивач здійснював саме нерегулярні пасажирські перевезення.

За змістом акту, у транспортному засобі знаходилось 18 пасажирів. В позовній заяві позивач зазначив, що в цей день він послуг з перевезення пасажирів чи вантажів ніяким замовникам не надавав, а використовував автомобіль в своїх особистих цілях.

Згідно з статтею 1 Закону, нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Перелік перевезень, які належать до нерегулярних, визначений пунктом 52 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, серед яких: туристично-екскурсійні; весільні та святкові; ритуальні; одноразові перевезення до місць відпочинку; інші перевезення, що не заборонені пунктом 55 цих Правил.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 37 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті керівник органу державного контролю та його заступник крім зазначеного у пункті 36 цього Порядку має право виносити обов'язкові для виконання суб'єктами господарювання приписи і постанови.

У даній ситуації суд перевіряє чи прийнята оскаржувана постанова відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегією суддів встановлено, що постанова № 151648 від 08 серпня 2012 року відповідає переліченим ознакам, а обов'язковість цієї постанови встановлена законом і не потребує доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності винесення оскаржуваної постанови, а відповідач довів правомірність своїх дій.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову ОСОБА_4 у позові.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2012 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

І.Ф.Бондарчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" квітня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Житомирській області вул.Театральна,17/20,м.Житомир,10000