Ухвала суду № 30930843, 18.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

18 квітня 2013 року № 826/5631/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобо-Тур-Сервіс"

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

Державної податкової служби

про

визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Як встановлено судом, у поданій позовній заяві не зазначено дату її підписання.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Як встановлено судом, позивач звернувся з позовною заявою, в якій, в тому числі, просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивача; щодо складення висновків зазначених в акті від 11.10.2012 № 357/1-22-70-31809343 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивача; щодо складення акту від 11.10.2012 № 357/1-22-70-31809343 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2010 року позивача.

Аналіз п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1. ст. 2, ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

А тому дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак дії контролюючого органу з проведення перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії податкового органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

Отже, оскаржувані за цим позовом дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС з проведення перевірки ТОВ "Глобо-Тур-Сервіс" взагалі не можуть виступати предметом розгляду в адміністративному суді. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.03.2013 у справі № К/9991/8341/11, від 20.03.2013 у справі № К/9991/75343/12.

Водночас, акт за результатами проведення перевірки платника є лише носієм доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни, а відтак не породжує для платника настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, що виключає можливість його оскарження в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 у справі К-30714/10.

Відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом уточнення позовних вимог, зазначення відповідної інформації та подання до суду відповідних документів згідно з положеннями ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу необхідно усунути вказані у мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних документів до суду, протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко