Постанова № 30930679, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року № 826/3758/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж"

про

стягнення 34307,32 грн.

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 34123,72 грн. та податку на прибуток в розмірі 183,60 грн., всього – 34307,32 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, який виник у зв’язку з не сплатою відповідачем сум грошового зобов’язання по вказаним податкам за 2012 рік, визначених самостійно платником податків у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, а також повістка про виклик у судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою підприємство зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте були повернуті з незалежних від суду причин. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі та повістка вважаються врученими відповідачу, відповідно він належно повідомлявся про місце, дату та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні, 10 квітня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 10 квітня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" зареєстровано як юридична особа 06.12.2004 р., присвоєно ідентифікаційний код 33235128, місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, місцезнаходження реєстраційної справи – Печерська районна в місті Києві державна адміністрація. Як платника податків відповідача узято на облік в органах державної податкової служби з 16.12.2004 р. за №36775, що підтверджується даними довідки про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП від 18.01.2013 р. №5264, копія якої наявна у матеріалах справи.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року №9027858430 на суму 8171,00 грн., за травень 2012 року №9033841851 на суму 168,00 грн., за червень 2012 року №9041036196 на суму 2999,00 грн., за вересень 2012 року №9063986884 на суму 14427,00 грн., за жовтень 2012 р. №9070734119 на суму 3970,00 грн., за листопад 2012 року №9077423244 на суму 1130,00 грн., за грудень 2012 року №9084467872 на суму 1548,00 грн., за січень 2013 року №9007057671 на суму 1712,00 грн., та з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року №9014408550 на суму 12318,00 грн.

Крім того, позивачем проводились перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, про що складено акти: від 02.07.2012 р. №915/15-01; від 28.09.2012 р. №1259/15-01, за результатами яких винесено, відповідно, податкові повідомлення-рішення: від 12.01.2012 р. №0009151501, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 28.09.2012 р. №0012591501, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 818,98 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 р. №0009151501 направлялось відповідачу, що підтверджується конвертом з довідкою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв’язку з відсутністю адресата за місцезнаходженням, податкове повідомлення-рішення від 28.09.2012 р. №0012591501 вручене відповідачу, що підтверджується розпискою про отримання на корінці зазначеного повідомлення-рішення, копія якого наявна у матеріалах справи.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання, йому вручено податкову вимогу від 27.02.2012 р. №542 на суму 5593,65 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток становить – 183,60 грн., з податку на додану вартість – 30404,26 грн., всього – 30587,86 грн., що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 03.04.2013 р. №8091/9/191-09 про заборгованість відповідача перед бюджетом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2012 року – січень 2013 року та податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. Також частину грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 988,98 грн. було нараховано відповідачу контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 12.01.2012 р. №0009151501 та від 28.09.2012 р. №0012591501, які направлялись та отримані відповідачем.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручено податкову вимогу від 27.02.2012 р. №542.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як убачається з матеріалів справи, з часу надіслання відповідачу податкової вимоги сума податкового боргу збільшувалась, відповідно стягненню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

Водночас, представником позивача подано до суду довідку Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 03.04.2013 р. №8091/9/191-09 про заборгованість відповідача перед бюджетом, згідно з якою станом на 03.04.2013 р., заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток становить – 183,60 грн., з податку на додану вартість – 30404,26 грн., всього – 30587,86 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 34123,72 грн., в частині стягнення з відповідача податкового боргу по вказаному податку в розмірі 30404,26 грн. При цьому, судом взято до уваги, що представник позивача не заявляла будь-яких клопотань щодо необхідності витребування доказів для з'ясування обставин часткової сплати відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість, не подавала заяви про зміну розміру позовних вимог.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з рахунків відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 30404,26 грн. та податку на прибуток підприємств у розмірі 183,60 грн., всього – 30587,86 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" (ідентифікаційний код 33235128), зазначених у пункті 3 резолютивної частини постанови, податковий борг в розмірі 30587,86грн. (тридцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім грн. 86 коп.), у тому числі:

- з податку на додану вартість у розмірі 30404,26 грн. (тридцять тисяч чотириста чотири грн. 26 коп.) на р/р 31112029700007, УДКСУ у Печерському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38004897, в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;

- з податку на прибуток підприємств у розмірі 183,60 грн. (сто вісімдесят три грн. 60 коп.) на р/р 31110009700007, УДКСУ у Печерському районі міста Києва, ідентифікаційний код 38004897, в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

3. Рахунки у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Укрсервісмонтаж" (ідентифікаційний код 33235128):

- 26008052701194, 26056052703393 у Печерській філії ПАТ КБ "Приватбанк", місто Київ, МФО 300711;

- 26003001093375 у ПАТ "Універсал Банк", МФО 322001.

4. У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець