Ухвала суду № 30928600, 12.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. справа № 2а/5421/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного акціонерного товариства «Кострукторське бюро «Дніпровське» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державного акціонерного товариства «Кострукторське бюро «Дніпровське» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, визнати недійсним акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську № 730/08-02/1-14308411 від 06.04.2010 р. про результати документальної невиїзної переві рки ДАТ КБ «Дніпровське» з питань своєчасної сплати до бюджету сум ПДВ та орендної плати за землю, як такий що не відповідає нормам чинного законодав ства України; визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.04.2010р. №№ 0000368811/0, 0000378811/0, складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відповідно до акту № 730/08-02/1-14308411 від 06.04.2010р. про результати документальної невиїзної перевірки державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» з пи тань своєчасної сплати до бюджету сум податку на додану вартість та орендної плати за землю, як такі що не відповідають нормам чинного законодавства України.

В обґрунтування позову послався на те, що податковий орган, не маючи відповідних підстав, перенаправляв надходження з орендної плати та ПДВ не за призначеннями платежів, які було вказано у платіжних документах. У податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який було самостійно визначено платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого обов'язку при сплаті сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю, та ПДВ та направляти суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 20.04.2010р. №№ 0000368811/0 та 0000378811/0, складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську відповідно акту № 730/08-02/1-14308411 від 06.04.2010р. про результати документальної невиїзної перевірки державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» з пи тань своєчасної сплати до бюджету сум податку на додану вартість та орендної плати за землю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.04.2010 р. податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка державного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» » з пи тань своєчасної сплати до бюджету сум податку на додану вартість та орендної плати за землю. За результатами перевірки було складено акт № 730/08-02/1-14308411.

В ході перевірки встановлено порушення пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами га державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №2181) та ст. 17 Закону України від 03.07.1992 року №2535 «Про плату за землю» у частині несвоєчасної сплати орендної плати за землю за липень 2009 року у сумі 4540, 65 грн. та за жовтень 2009 року у сумі 15174,88 грн.

Загальна сума узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю із затримкою сплати від 31 до 90 календарних днів становить 19715, 53 грн.

Також встановлені порушення по податку на додану вартість пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 у несвоєчасності сплати ПДВ із затримкою від 31 до 90 календарних днів на суму 36237, 69 грн.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 складені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2010 року №№ 0000368811/0, 0000378811/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства з визначенням суми штрафної санкції. 20% - по орендній платі за землю сумі 3943,11 грн. 20% - по податку на додану вартість сумі 7247, 54 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податку його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився; у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст.27 зазначеного Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Позивач самостійно сплачував орендну плату за земельні ділянки та суми податку на додану вартість, про що свідчать додані платіжні документи із позначкою призначення платежу, які долучені до матеріалів справи.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, яким регулювався порядок адміністрування податків у 2010 році, під час виникнення спірних правовідносин, було встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Ця норма, не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вказана норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, вказана норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання (призначення платежу), в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що чинним на час прийняття оскаржуваного рішення законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова