Рішення № 30928347, 24.04.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/21002/12

2/357/538/13

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Подрєзова Г. О. ,

при секретарі Александрова А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, 3-я особа Начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди;

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, 3-я особа Начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, мотивуючи тим, що з 1980року він працював на посаді інспектора Білоцерківської інспекції рибоохорони, наказом 2007р. був призначений на посаду старшого державного інспектора рибоохорони - начальника п"ятої рибоохоронної дільниці. Наказом від 29.11.2012р. він був звільнений з роботи з 30.11.2012р. за п.1 ст.40 КЗпП України у зв"язку зі змінами в організації праці. З цим наказом був ознайомлений 17.12.2012р. Вважає наказ про звільнення не законним, виходячси з того, що підставою звільнення був наказ №342 від 23.12.2011р. "Про перетворення головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Києві та Київській області", згідно з яким припинено юридичну особу Головне управління хорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Києві та Київській області, шляхом його реорганізації в юридичну особу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області. Посилається на ст. 108 ЦК України, якою передбачено, що перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворекння до нової юридичної особи переходять усе майно, права та обов"язки попередньої юридичної особи. Отже вона є правонаступником усіх прав та обов"язків попередньої юридичної особи. Вважає, що зміна назви юридичної особи, не могла потягнути за собою звільнення його з роботи, що відповідає вимогм ст.36 ч.3 КЗпП України. Також, вважає порушенням йорго прав при звільненні з роботи тим, що він не був присутнім на засіданні профкому 29.11.2012р. Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що незаконне звільнення заподіяло йому моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 10000грн., просив суд поновити його на посаді старшого державного інспектора рибоохорони - начальника п"ятої рибоохоронної дільниці та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.11.2012р. до дня поновлення на роботі та моральну шкоду - 10000грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги збільшили та просили визнати незаконним наказ від 29.11.2012року№391-к про звільнення з роботи , поновити його на посаді старшого державного інспектора рибоохорони - начальника п"ятої рибоохоронної дільниці, стягнути моральну шкоду розміром 10000грн. та витрати на правову допомогу 500грн., та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу - 10900грн., всього 21400грн.

Представник відповідача за довіреністю в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював з 14/11/1980 року дільничним державним інспектором Білоцерківської інспекції рибоохорони, згідно наказу №363-к від 04/11/1980року та був звільнений з посади начальника п"ятої рибоохоронної дільниці Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області згідно наказу № 391-к від 29.11.2012року по п.1 ст.40 КЗпП України у зв"язку зі змінами в організації праці.

Дані обставини визнаються сторонами, підтверджуються копією трудової книжки позивача, копією наказу від 29.11.2012р. №391-к.

Також, в судовому засіданні було встановлено, що наказом Державного агенства рибного господарства України від 23.12.2011року № 342 "Про перетворення Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області " згідно з яким було припинено юридичну особу - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області реорганізувавши шляхом перетворення в юридичну особу - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, яке було визнане правонаступником майнових прав та обов"язків Держрибохорони у м. Києві та Київській області. Згідно з п.5.3 цього наказу передбачено у встановленому законодавством порядку попередити працівників про припинення юридичної особи та забезпечити дотримання соціально-правових гарантій у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством.

Суд виходить з того, що згідно ст.80 ЦК України- юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Відповідно до ч.1 ст.104 Цк- юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов"язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Тобто враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку дійсно відбулося припинення юридичної особи Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області у нову юридичну особу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, яке стало її правонаступником, що повністю підтверджується наданим суду положенням про Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, затвердженим наказом Державного агенства рибного господарства України від 19.04.2012р. №204.

Відповідно до ч.2 ст.36 КЗпП України передбачено, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії труждового договору. А згідно ч.3 цієї статті - у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40).

Виходячи з тих обставин, що згідно з наказом про звільнення від 29.11.2012р. №391-к та наказом про припинення юидичної особи від 23.12.2011року № 342, звільнення позивача з роботи пов"язано з перетворенням юридичної особи, а тому підстав вважати, що відбулося скорочення штатів, або чисельності працівників підстав не має.

Посилання представника відповідача на те, що таке скорочення штатів мало місце повністю спростовується наданими суду штатними розписами, а саме штатним розписом затвердженим з 06.09.2012р., яким передачалося в складі територіально-оперативних підрозділів посади 9 штатних одиниць - старшого державного інспектора рибоохорони - начальника дільниці з посадовим окладом 1590грн., а згідно штатного розпису затвердженого з 01.12.2012р. у складі територіальних відділів передбачалося 9 штатних одиниць начальника відділу з посадовим окладом 1595,00грн.

Тобто, фактично скорочення штатів або чисельності працівників, як і зазначено у наказах №342 від 23.12.2011р. та №391-к від 29.11.2012р. не відбувалося.

Крім цього, представник відповідача послався на ті обставини, що на час звільнення з роботи позивача організаційно-правова форма відповідача змінилася у зв"язку з запровадженням державної служби, тобто юридична особа набула статусу юридичної особи публічного права, що підтвердимв довідкою ЄДРПОУ №612860.

Але, при цьому, суд враховує результати конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців Київрибохорони, згідно з екзаменоційною відомостю №3, в якій позивач п.10 - ОСОБА_1 набрав загальну суму балів -14, а згідно з протоколм №3 засідання конкурсної комісії від 04.10.2012року позивач за підсумками проведення іспитів та співбесіди є таким, що успішно його склав .

Тобто, не зважаючи на те, що підстав для звільнення позивача з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України не було, а також відсутні підстави для того, щоб вважати позивача таким, що не здав іспити для зарахування на державну службу, він був звільнений з роботи з посади старшого державного інспектора рибоохорони - начальника п"ятої рибоохоронної дільниці з 30.11.2012року.

Крім цього, суд враховує і те, що позивача було попереджено 17.01.2012р. (згідно списку працівників які ознайомлені з наказом №8 від13.01.2012року) про наступне звільнення до 20.03.2012р. за п.1 ст.40 КЗпП та запропоновано взяти участь у конкурсі на отримання права на державну службу. Але ні у строк до 20.03.2012р., ні у строк до 01.06.2012р. передбачений наказом №342 від 23.12.2011р. Держрибагенства України про припинення юридичної особи позивача звільнено не було, а реєстрацію нової юридичної особи проведено тільки 06.09.2012року, запровадження державної служби було з 01.12.2012р., а тому суд вважає порушеними права позивача і під час попередження про його звільнення з роботи.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва та праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

В даному випадку позивач заперечував про те, що його було ознайомлено з наказом Держрибагенства України від 23.12.2011року №342 про припинення юридичної особи Держрибохорони в м. Києві та Київській області. Також йому не було запропоновано іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації одночасно з попередженням про звільнення з роботи.

Відповідно до ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України , згідно з якою позивача було звільнено з роботи- трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках : - зміни в організації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законних підстав або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Також суд враховує і роз"яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" п.18 - при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з"ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Згідно з п.19- розглядаючи трудові спори, пов"язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП , суди зобов"язані з"ясувати , чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працвівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, проте, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання наказу про його звільнення з роботи від 29.11.2012р. №391-к підлягають до задоволення.

Також підлягають до задоволення і позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача середнього зарпобітку за час вимушеного прогулу з 30.11.2012р. по день розгляду справи у суді, тобто по 24.04.2013р.

Всього, за цей період з моменту звільнення пройшло 100р.д., згідно листів Мінсоцполітики України від 23.08.2011р. № 8515/0/14-11/13 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2012р." та від 21.08.2012р. №9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2013р."

А тому, з врахуванням довідки відповідача про середньоденну заробітну плату позивача від 13.02.2013р. № 339, яка становить 109,02грн., суд вважає, що до стягнення підлягає сума : 109 х 100 = 21400грн.

В частині позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд вважає їх недоведеними та необгрунтованими належними доказами у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, ст. 237-1 КзпП України, а тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Також на думку суду, не підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 500грн., оскільки згідно з Законом України "Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" ним не надано розрахунку сум на правову допомогу з урахуванням годин участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.15,60,212-215,218,223 ЦПК України, ст.ст.80,104 ЦК України, ст.ст.36,40,49-2,235,237-1 КЗпП України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 29.11.2012р. № 391-к по особовому складу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області про звільнення ОСОБА_1 з роботи 30.11.2012року за п.1ст.40 КЗпП України у зв"язку з змінами в організації праці.

Поновити ОСОБА_1 на роботі з 30.11.2012року на посаді начальника територіального відділу .

Стягнути з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.11.2012р. по 24.04.2013р. - 21400грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника територіального відділу та стягнення середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання. Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Повний текст рішення буде надано сторонам - 29.04.2013року.

Суддя ОСОБА_3