Рішення № 30927223, 22.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.13 Справа№ 914/834/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна дистрибуційна компанія «ВЕСТ», м. Стрий Львівської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич Львівської області

про: стягнення 34 651,85 грн. за Договором № 011 63Б від 31.05.2012 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники:

від позивача: Салада Т.М. (довіреність № 3 від 16.01.2013 р.)

від відповідача: Бурмас Ю.Р. - помічник юрисконсульта (довіреність № 32 від 14.01.2013 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 22.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна дистрибуційна компанія «ВЕСТ», м. Стрий Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич Львівської області про стягнення 34 651,85 грн. за Договором № 011 63Б від 31.05.2012 року.

Ухвалою суду від 01.03.2013 року розгляд заяви призначено на 19.03.2013 року. Ухвалою суду від 19.03.2013 року розгляд справи відкладено на 09.04.2013 року. Ухвалою суду від 09.04.2013 року розгляд справи відкладався на 22.04.2013 року у зв'язку з необхідністю витребувати докази.

22.04.2013 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву за вх.№13486/13, в якій зазначив, що при оформленні позовної заяви, на підставі якої судом було порушено провадження у справі, було допущено описку, та замість відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ЄДРПОУ 00240158 було допущено описку та вказано відповідачем Приватне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ЄДРПОУ 00240158. У зв'язку з наведеним просить суд вважати позов заявленим до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» ЄДРПОУ 00240158.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 011 63Б від 31.05.2012 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 34 651,85 грн., з яких: 24 006,69 грн. - основний борг, 9 362,61 грн. - пеня, 1282,55 грн. - 10 % річних.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та поданих 22.04.2013 року через канцелярію суду додаткових поясненнях за вх.№13483/13. Заперечуючи доводи відповідача, викладені в його відзиві на позовну заяву, позивач вказав, що відповідно до п. 2.1. положення про позаміський дитячий табір оздоровлення та відпочинку «Карпати» АТ «Дрогобицького заводу автомобільних кранів» табір є структурним підрозділом АТ «Дрогобицького заводу автомобільних кранів», не є юридичною особою , діє на підставі положення та статуту АТ «ДЗАК». Відповідно до п.2.7. Положення директор табору Карпати розпоряджається в установленому порядку майном і коштами табору, укладає договори… З наведеного вбачається, що відповідач створив структурний підрозділ - позаміський дитячий табір оздоровлення та відпочинку «Карпати» АТ «Дрогобицького заводу автомобільних кранів» та наділив його директора правом укладати договори. При цьому, оскільки набувати майнових та немайнових прав від свого імені має право лише юридична особа (якою є відповідач, але не є табір), то договори, які укладав директор табору, створювали права і обов'язки для відповідача (як юридичної особи), а не для табору. Відповідно саме відповідач (юридична особа), а не його структурний підрозділ, зобов'язаний відповідати за зобов'язаннями, які виникли з договору, укладеного уповноваженим представником, який діяв на підставі повноважень, наданих йому директором відповідача і відображених в п. 2.7 Положення про табір. Крім цього, як зазначив сам відповідач, відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Як було зазначено у позовній заяві, Відповідач зобов'язаний оплатити Позивач за товар, поставлений згідно накладних: № 10345 від 05.07.2012 року на суму 4 796 грн., 60 коп.; № 10451 від 06.07.2012 року на суму 1 980 грн., 00 коп.; № 10521 від 09.07.2012 року на суму 593 грн.,70 коп.; № 11209 від 16.07.2012 року на суму 3 961 грн.,40 коп.; № 11564 від 19.07.2012 року на суму 6 891 грн., 40 коп.; № 12479 від 30.07.2012 року на суму 4 916 грн.,78 коп.; № 13143 від 07.08.2012 року на суму 1 600 грн.,96 коп. При цьому, позивач видав на кожну поставку Відповідачу податкові накладні, а саме: № 669 від 05.07.2012 на суму 4 796,60 грн. (сума ПДВ - 799,43грн.); № 671 від 06.07.2012 на суму 1 980,00 грн. (сума ПДВ - 330,00 грн.); № 674 від 09.07.2012 на суму 539,70 грн. (сума ПДВ - 89,95 грн.); № 697 від 16.07.2012 на суму 3 961,40 грн. (сума ПДВ - 660,23 грн.); № 708 від 19.07.2012 на суму 6 891,40 грн. (сума ПДВ - 1148,57 грн.); № 753 від 30.07.2012 на суму 4 916,78 грн. (сума ПДВ - 819,46 грн.); № 788 від 07.08.2012 на суму 1 600,96 грн. (сума ПДВ - 266,83 грн.). 12.04.2013 представник позивача звернувся до ДПІ у Стрийському р-ні ДПС з клопотанням підтвердити чи спростувати факт подання відповідачем податкових накладних на відшкодування для зменшення податкового зобов'язання відповідача. Листом № 5991/10/15-20 від 18.04.2013 ДПІ у Стрийському р-ні ДПС повідомила, що відповідач здійснював відшкодування ПДВ за податковими накладними, виписаними йому позивачем.

Як зазначає позивач, з наведеного вбачається, що:

1. Відповідачу було відомо про те, що йому (через табір) поставляється товар Позивачем.

2. Відповідачу було відомо про асортимент товару, що поставлявся йому (оскільки асортимент зазначається в податковій накладній).

3. Відповідач схвалив договір, оскільки вчинив дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняв податкові накладні та здійснив по них відшкодування)

Виходячи з наведеного, заяви представника відповідача про те, що представник (директор табору) не мав права підписувати договір та виступати від імені відповідача не можуть братися до уваги додатково і з тієї підстави, що правочин було схвалено відповідачем, який вчинив дії, що свідчать про схвалення правочину - відшкодував ПДВ за поставками, здійсненими в межах договору. Відповідно до частини 2 ст. 241 ЦК України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у поданому 09.04.2013 року через канцелярію суду відзиві за вх.№11421/13. Зокрема, зазначив, що позивач укладав договір, за яким просить стягнути оспорювану суму, не безпосередньо з відповідачем, тобто ПАТ «ДЗАК», а його структурним підрозділом - Позаміським дитячим табором оздоровлення та відпочинку «КАРПАТИ» ПАТ «ДЗАК». ПДТОВ «КАРПАТИ» ПАТ «ДЗАК» знаходиться за межами м. Дрогобича, а саме в с. Рибник, вул. Нагірна, 45, Дрогобицького р-ну Львівської обл. Також має свою печатку і штамп зі своїм найменуванням, розрахунковий рахунок в банку та являється платником податку. Згідно довідки Державної служби №483629 організаційно-правова форма за КОПФГ (610 Філія (інший відокремлений підрозділ). Таким чином має всі наявні ознаки відокремленого підрозділу. У відповідності до п.2.1 Положення про Позаміський дитячий табір оздоровлення та відпочинку «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК» він не є юридичною особою, а діє на підставі статуту підприємства. Відповідні дії (зокрема, угоди) керівник філії здійснює від імені юридичної особи. Для здійснення діяльності керівникам філій видається генеральна довіреність, за якою вони вправі укладати угоди від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих їм повноважень. На момент укладання договору №011 63Б від 31 травня 2012 року керівник ПДТОВ «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК» такої довіреності не мав, оскільки при укладенні цього договору немає жодного посилання, що він діє на підстав такої довіреності. На думку позивача, з вказаного вище випливає, що укладення договору купівлі-продажу №011 63Б від 31 травня 2012 року директором ПДТОВ «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК», за відсутності довіреності виданої юридичною особою, не відповідає вимогам ст. 95 ЦК України та Положенню Позаміський дитячий табір оздоровлення та відпочинку «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК». Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів письмового погодження гендиректора ПАТ «ДЗАК» на укладення ПДТОВ «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК» договору купівлі-продажу №011 63Б від 31 травня 2012 року та доказів подальшого схвалення договору юридичною особою. Отже, на час укладення вказаного договору, директор ПДТОВ «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК» Файчак І.Я. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення договору від імені ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів». Окрім того, представник відповідача зазначив, що факт отримання відповідачем товару позивач обґрунтовує в позові переліком видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи. Зі змісту цих накладних видно, що Постачальником (ТОВ «ТДК Вест») передавались покупцю ПДТОВ «КАРПАТИ» АТ «ДЗАК» товари за переліком, які отримував невідомо хто, так як є тільки підпис та штамп, а також не вказано в накладних на підставі чого цій особі видавався товар. Загально відомо, що таким документом є довіреність, типова форма № М-2, як документ про підтвердження повноваження представника покупця на отримання ТМЦ. Форму та порядок використання довіреності викладено в Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженій наказом Мінфіну України від 16.05.1996 р. № 99. Тому сам факт підписання видаткових накладних на отримання товару не є доказом того, що такий товар було взагалі отримано, а також отримання товару невідомою особою без відповідної довіреності для потреб ПДТОВ "КАРПАТИ" АТ "ДЗАК" не є свідченням того, що отримання товару за цими накладним відповідало інтересам господарської діяльності відповідача. Також, із наданого розрахунку пені є очевидним те, що позивачем допущено помилки в частині нарахування цього виду штрафних санкцій.

Окрім того, представник відповідача просив суд продовжити строк розгляду спору та відкласти розгляд справи з підстав, наведених у поданому 22.04.2013 року через канцелярію суду клопотанні за вх.№13493/13. Зокрема, зазначив, що у зв'язку з тим, що ухвала суду отримана ним лише 16.04.2013 року, відповідач не в змозі надати витребувані документи у строк до судового засідання 22.04.2013 року. Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечив, зазначив, що в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті, а продовження строку розгляду спору приведе до невиправданого затягування процесуальних строків, встановлених для вирішення спору. З огляду на викладене, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим та відхиляє його.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позаміський дитячий табір оздоровлення та відпочинку «Карпати» Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», є структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», не є юридичною особою. Засновником та власником дитячого оздоровчого табору є відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (п. 2.1, 2.2 Положення про Позаміський дитячий табір оздоровлення та відпочинку «Карпати» Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів»).

31 травня 2012 між позивачем (Продавець) та відповідачем в особі його структурного підрозділу - позаміського дитячого табору оздоровлення та відпочинку «Карпати» ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 011 63Б (Договір).

Згідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язується продати (передати у власність), а Покупець прийняти й оплатити Продукцію не пізніше 17 години дня , що передує відвантаженню в будь-якій прийнятній для сторін формі, в тому числі, але не виключно: усно, телефоном, факсом, поштою, електронною поштою, ін.

Відповідно до п.1.2 Договору ціна, вартість та розгорнутий асортимент Продукції, види тари та її ціна, щодо поставки яких Сторони досягли згоди, вказується в накладній, яка є невід'ємною частиною Договору. Така накладна виписується на підставі Замовлення, узгодженого Сторонами відповідно до вказівок п.1.1 цього Договору.

У відповідності до п.п. 6.1, 6.3 Договору розрахунки за Продукцію проводяться шляхом перерахунку коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Продавця, або іншими видами розрахунків, передбаченими діючим законодавством України. У випадку розрахунків з відтермінуванням платежу, остання допускається на термін (з дня відвантаження продукції покупцеві) 7 (сім) календарних днів.

Позивач свої зобов'язання виконав і поставив відповідачу товар на загальну суму 24 740,84 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи видатковими накладними: № 10345 від 05.07.2012 року на суму 4 796,60 грн., № 10451 від 06.07.2012 року на суму 1 980 ,00 грн., № 10521 від 09.07.2012 року на суму 593,70 грн., № 11209 від 16.07.2012 року на суму 3 961,40 грн., № 11564 від 19.07.2012 року на суму 6 891,40 грн., № 12479 від 30.07.2012 року на суму 4 916,78 грн., № 13143 від 07.08.2012 року на суму 1 600,96 грн.

Факт поставки та отримання товару відповідачем додатково підтверджується тим, що на кожну поставку позивач видав відповідачу податкові накладні, а саме: № 669 від 05.07.2012 на суму 4 796,60 грн. (сума ПДВ - 799,43грн.); № 671 від 06.07.2012 на суму 1 980,00 грн. (сума ПДВ - 330,00 грн.); № 674 від 09.07.2012 на суму 539,70 грн. (сума ПДВ - 89,95 грн.); № 697 від 16.07.2012 на суму 3 961,40 грн. (сума ПДВ - 660,23 грн.); № 708 від 19.07.2012 на суму 6 891,40 грн. (сума ПДВ - 1148,57 грн.); № 753 від 30.07.2012 на суму 4 916,78 грн. (сума ПДВ - 819,46 грн.); № 788 від 07.08.2012 на суму 1 600,96 грн. (сума ПДВ - 266,83 грн.). За податковими накладними, виписаними йому позивачем, відповідач здійснював відшкодування ПДВ, що підтверджується наданими на вимогу ухвали суду від 09.04.2013 року Дрогобицькою об'єднаною Державною податковою інспекцією Львівської області супровідним листом вх.№13509/13 від 22.04.2013 року копіями податкових декларацій з ПДВ ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» за липень-серпень 2012 року (третій квартал 2012 року) з додатком № 5 та з реєстром податкових накладних.

Як зазначає позивач у позовній заяві, залишок заборгованості відповідача перед позивачем, як станом на 07.08.2012 (дата останньої події співпраці), так і станом на 14.11.2012 (момент підписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків) становив 24 006,69 грн. Для врегулювання питання щодо повернення відповідачем заборгованості в добровільному порядку позивач неодноразово звертався до відповідальних працівників відповідача з проханнями погасити заборгованість, проте вимоги позивача відповідачем щоразу ігнорувались. Претензія (вимога) оплати боргу Позивача від 10.10.2012 також була залишена відповідачем без задоволення та реагування.

Виходячи з того, що остання поставка товару позивачем відповідачу відбулась 07.08.2012 та з врахуванням п. 6.3. договору, з 15.08.2012 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

Дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 7.2. Договору, Покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 10% річних.

Окрім цього відповідно до п. 7.3. Договору за порушення термінів розрахунку, передбачених п.7 даного Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Однак, у відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи законодавчі обмеження щодо розміру пені, здійснивши перерахунок штрафних санкцій, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 087,26 грн. заборгованості, з яких: 24 006,69 грн. - основний борг, 1 800,50 грн. - пеня, 1280,07 грн. - 10 % річних.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач схвалив договір, оскільки вчинив дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняв податкові накладні та здійснив по них відшкодування ПДВ). Доказів визнання Договору недійсним у встановленому законом порядку відповідачем не надано, правом на подання зустрічного позову до початку розгляду господарським судом справи по суті в порядку, встановленому ч.5 ст.22 ГПК України, відповідач не скористався. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1720,50 грн. слід покласти на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 241, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 232 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22; код ЄДРПОУ 00240158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна дистрибуційна компанія «ВЕСТ» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. П.Мирного, 4; код ЄДРПОУ 33505895) 24 006,69 грн. основного боргу, 1 800,50 грн. пені, 1280,07 грн. 10 % річних та 1 344,91 судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.04.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А