Рішення № 30925611, 16.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р.Справа № 922/1132/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Харків про стягнення 35 188,67 грн. за участю представників:

позивача - Антипова С.Л., довіреність №01-62юр/7133 від 17.09.2012 р.

відповідача - Кульбаба В.І., довіреність №842 від 26.12.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (відповідача) 35188,67 грн. заборгованості, з яких: заборгованість за електричну енергію в розмірі 32 319,60 грн. (де: 26 933,00 грн. тарифна складова та 5 386,60 грн. ПДВ), заборгованість за перетікання реактивної енергії в розмірі 724,54 грн. (де: 618,77 грн. вартість реактивної енергії та 123,77 грн. ПДВ), 3% річних в розмірі 337,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 99,45 грн. та пеня в розмірі 1 689,16 грн. за договором про постачання електричної енергії №05-4712, укладеним між сторонами 18.02.2005 р. Позивач також просить покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

16.04.2013 р. від позивача надійшла заява (вх.№4476) про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію в розмірі 32 319,60 грн. (де: 26 933,00 грн. тарифна складова та 5 386,60 грн. ПДВ) та заборгованості за перетікання реактивної енергії в розмірі 724,54 грн. (де: 618,77 грн. вартість реактивної енергії та 123,77 грн. ПДВ) у зв'язку зі сплатою зазначених сум відповідачем на користь позивача після його звернення до суду з даним позовом. На підтвердження сплати зазначених сум позивач надав копії платіжних доручень № U608372 від 04.04.2013 р., № U608507 від 04.04.2013 р. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 337,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 99,45 грн., пеню в розмірі 1 689,16 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№14327) просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію в розмірі 32 319,60 грн. (де: 26 933,00 грн. тарифна складова та 5 386,60 грн. ПДВ) та заборгованості за перетікання реактивної енергії в розмірі 724,54 грн. (де: 618,77 грн. вартість реактивної енергії та 123,77 грн. ПДВ) у зв'язку зі сплатою зазначених сум відповідачем на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в якому, окрім іншого, зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Якщо таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі в частині сплаченої суми заборгованості. При цьому предметом позову є заборгованість відповідача у зменшеному розмірі.

Водночас представник відповідача подав до суду клопотання (вх. №14437) про зменшення розміру пені на 90%.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10%.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

18.02.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №05-4712 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, зі змінами, внесеними додатковими угодами від 07.06.2011 р., від 02.01.2013 р., які є невід'ємними частинами договору.

На підставі п.9.11. договір пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків". Згідно із п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється позивачем електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії.

Відповідно до п.5 Додатку №2 до договору відповідач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом п'яти операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 01.03.2013 р. становить 32 319,60 грн. (де: 26 933,00 грн. тарифна складова та 5 386,60 грн. ПДВ).

Згідно з Правилами користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п.6.33 Правил величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2001 р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Відповідно до п.п.2.2.7. договору відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №4А "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" та "Інформаційного листа підприємства по КРП".

Станом на 01.03.2012 р. борг відповідача з КРЕ (реактивній енергії) за період грудень 2012 р. та лютий 2013 р. складає 724,54 грн. (де: 618,77 грн. вартість реактивної енергії та 123,77 грн. ПДВ).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як свідчать надані позивачем до матеріалів справи докази (№ U608372 від 04.04.2013 р., № U608507 від 04.04.2013 р.), відповідач після звернення позивача з позовом до суду погасив існуючу заборгованість за електричну енергію в розмірі 32 319,60 грн. (де: 26 933,00 грн. тарифна складова та 5 386,60 грн. ПДВ) та заборгованість за перетікання реактивної енергії в розмірі 724,54 грн. (де: 618,77 грн. вартість реактивної енергії та 123,77 грн. ПДВ). На підставі зазначеного позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та просить суд стягнути з відповідача решту позовних вимог.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в розмірі 337,92 грн. за період з вересня по грудень 2012 р. та за лютий 2013 р., та інфляційних втрат в розмірі 99,45 грн. за період жовтень 2012 р. та січень 2013 р., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день, яка складає 1 689,16 грн. за період з вересня по грудень 2012 р. та за лютий 2013 р.

Судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який повністю відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Разом з тим, розглянувши клопотання представника відповідача про зменшення розміру пені на 90 %, суд дійшов висновку про те, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обґрунтування заявленого клопотання про зменшення розміру пені на 90 % відповідач посилається на важке фінансове становище відповідача, оскільки фінансування здійснюється відповідно до кошторису узгодженого з Держказначейством на 2013 рік, яким не передбачені кошти на сплату пені.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач був позбавлений можливості своєчасно розрахуватися за спожиту електричну енергію.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 90% та стягнути з відповідача пеню в розмірі 168,92 грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (61020, м. Харків, вул. П'ятисотницька, 19, код ЄДРПОУ 33205329, р/р 352212001002966, 35222002002966 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, р/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) 3% річних в розмірі 337,92 грн., інфляційні втрати в розмірі 99,45 грн., пеню в розмірі 168,92 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 17.04.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.