Рішення № 30924584, 15.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 4/139-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Лилак Т.Д., Скутельник П.Ф., розглянувши матеріали справи

за позовом Київського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі:

1.Міністерства оборони України

2.Державного підприємства Міністерства оборони України "Ржищівський військовий лісгосп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр"

третя особа: Військова частина А0473

про звільнення та повернення земельної ділянки площею 12 га

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

позивач 1 - не з'явився;

позивач 2 - не з'явився;

відповідач - не з'явився.

третя особа - Кавун Т.А. - предст.,дов. № 68 від 09.01.2013р.

Бубенцов М.М. - предст., дов.№ 43 від 04.01.2013р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернувся Київський міжрайонний екологічний прокурор (прокурор) Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (позича-1), Державного підприємства Міністерства оборони України "Ржищівський військовий лісгосп" (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина Центр" (відповідач), третя особа: Військова частина А0473 (третя особа) про звільнення та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор зазначає, що при здійсненні перевірки додержання вимог природоохоронного, земельного та водного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована в межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району в прибережній смузі Канівського водосховища, було встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою площею 24 га. При цьому, частина земельної ділянки площею 12 га надана йому в користування на підставі договору № 21 від 01.08.2011р. «Про довгострокове тимчасове користування земельною ділянкою», інша частина земельної ділянки площею 12 га використовується ним без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим прокурор і звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку та повернути її в придатному для використання стані Міністерству оборони України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.12.2012р. було порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 14.01.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013 р. у справі 4/139-12 було відкладено розгляд справи на 04.02.2013р., у зв'язку з неявкою позивача-1 та відповідача, а також у зв'язку з поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи.

15.01.2013р. через канцелярію суду (вх. номер 610) третьою особою були подані письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, які останній просить задовольнити в повному обсязі. В зазначених поясненнях, третя особа зазначає, що відповідачем самовільно захоплена земельна ділянка площею 12 га, яка використовується військовою частиною та відноситься до території полігону. Вказані пояснення залучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім на вказаному судовому засіданні, а також продовжити строк вирішення спору на 15 днів. Вказане клопотання в частині відкладення було відхилене, в частині продовження строку - задоволено.

Ухвалою суду від 04.02.2013р. строк вирішення спору у справі № 4/139-12 було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 18.02.2013 р. на 11-30. Зазначеною ухвалою було зобов'язано відповідача надати суду державний акт, договір оренди чи інші правовстановлюючі документи, які посвідчують правомірність користування спірною земельною ділянкою загальною площею 12 га, яка розміщена в прибережній захисній смузі Канівського водосховища у кварталі 88 виділ 6,89 виділ 11,90 виділ 91 виділ 1,2,4,5.

18.02.2013р. відповідачем через канцелярію суду (вх. номер 3006) було подано письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість викладених в позовній заяві вимог. При цьому відповідач стверджує, що земельна ділянка площею 12 га, яку просить звільнити прокурор ним не використовується, а подані прокурором в якості доказу акти перевірки не можуть вважатись належним доказом використання відповідачем спірної земельної ділянки. Вказаний відзив залучений до матеріалів справи.

Ухвалою від 18.02.2013р. було призначено колегіальний розгляд справи та у зв'язку з чим на підставі ухвали суду від 20.02.2013р. справу № 4/139-12 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Щоткін О.В., судді: Лилак Т.Д., Скутельник П.Ф. та призначено на 18.03.2013р.

18.03.2013р. третьою особою були подані додаткові пояснення з визначенням координат земельної ділянки, якою користується відповідач.

На адресу суду відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що юрисконсульт ТОВ «Калина Центр» Хамлов В.В. та директор товариства - Комерзан В.А. в період з 11.03.2013р. по 26.03.2013р. знаходяться у відрядженні, а тому не можуть бути присутні на зазначеному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.03.2013р., у зв'язку з неможливістю слухати справу в повному складі суду, розгляд справи № 4/139-12 було призначено на 15.04.2013р.

Присутні в судовому засіданні представники третьої особи позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях.

15.04.2013р. прокурор, позивачі та відповідач в судове засідання не з'явились.

Проте, від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача - Ємельянова С.М. та відрядженням директора відповідача.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає за необхідне надати правову оцінку поданому клопотанню та діям відповідача при розгляді даної справи:

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони та інших учасників процесу добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження в якій було порушено відповідно до ухвали 10.12.2012р., розгляд справи неодноразово відкладався. Однак, відповідач належним чином отримуючи поштову кореспонденцію та завчасно будучи повідомленим про наступний розгляд справи, в судові засідання жодного разу не з'являвся, при цьому подаючи клопотання про відкладення, особисто через канцелярію суду.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.

Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи та останнього клопотання про відкладення, до якого долучено довіреність видану директором товариства Комерзаном В.А. та скріплену печаткою підприємства, остання видана на ім'я трьох представників - Назарчука Р.М., Хамлова В.В., Ємельянова С.М., які уповноважені на представництво інтересів відповідача та яка діє до 08.01.2014р.

Таким чином, відсутність в судовому засіданні одного із представників підприємства та директора, не позбавляло права щодо участі іншого представника відповідача, якому надано відповідні повноваження на представлення інтересів товариства.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

Подані неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи з боку відповідача свідчать про неналежне користування належними їм процесуальними правами, надані сторонам ст. 22 ГПК України.

Зважаючи на викладені вище обставини, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, а також враховуючи приписи статті 77 та статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.04.2013р. суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутній в судовому засіданні представників третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

Київською міжрайонною екологічною прокуратурою Дніпровської екологічної прокуратури із залученням спеціалістів контролюючих органів Державної екологічної інспекцією в Київській області, Держаної інспекції сільського господарства у Київській області, Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю в Київській області 06.08.2012р. здійснено перевірку додержання службовими особами ТОВ «Калина Центр» вимог природоохоронного, земельного та водного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області в прибережній захисній смузі Канівського водосховища.

Перевіркою встановлено, що згідно державного акта на право користування землею серія Б №025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979р. №1, Київське квартирно-експлуатаційне управління є користувачем земельної ділянки земель оборони військової частини А0473 площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

У ході перевірки з виїздом на місце за вищевказаною адресою, встановлено, що частина вказаної земельної ділянки загальною площею 24 га використовується ТОВ «Калина Центр».

Державним інспектором-головним спеціалістом управління контролю за використанням земель Державної інспекції сільського господарства в Київській області проведено обстеження вказаної земельної ділянки та складено акт перевірки від 21.08.2012 № 5/8.

За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 12 га використовується ТОВ «Калина Центр» на підставі договору від 01.08.2011 № 21 «Про довгострокове тимчасове користування земельною ділянкою» укладеного між ДП «Ржищівський військовий лісгосп Міністерства оборони України» та ТОВ «Калина Центр» на підставі розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації «Про виділення лісової ділянки у довгострокове користування» від 25.07.2011р. №760.

На іншу частину земельної ділянки площею 12 га правовстановлюючі документи згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України у ТОВ «Калина Центр» відсутні. Враховуючи зазначені обставини, прокурор в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Ржищівський військовий лісгосп" звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку та повернути її в придатному для використання стані Міністерству оборони України.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що ним використовується земельна ділянка площею 12 га згідно договору № 1 від 01.08.2011р., яка надана йому в користування строком на 49 років. Що стосується земельної ділянки площею 12 га, яка начебто ним зайнята самовільно, то відповідач зазначив, що вказані твердження є необґрунтованими, оскільки акти були складені без участі представника відповідача, в них не міститься доказів стосовно самовільного використання іншої земельної ділянки, окрім тієї, яка надана в користування, а також доказів, що спірна земельна ділянка використовується самовільно саме відповідачем, а не будь-якою іншої особою. З вказаних підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всебічно та повно дослідивши обставини позову та наявні в матеріалах справи пояснення сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із вимогами ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону (в редакції станом на 21.08.2012р., на момент проведення перевірки).

Земельний кодекс України у ст. 126 (чинна редакція) передбачає, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Конституція України у ч. 2 ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 12 та п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Закон України "Про оренду землі" у ст. 4 передбачає, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноваженні ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що на підставі договору оренди № 1 від 01.08.2011р., в довгострокове користування відповідача була передана лісова ділянка площею для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у кварталах 88 виділ 6, 89 виділ 11, 90 виділ 13, 91 виділ 1,2,4,5 Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області загальною площею 12 га відповідно до планово-картографічних матеріалів з наступними координатами:

Найменування точки X (Ск.42) Y (Ск.42)В (Пн. Ш)L (Сх. Д)I5546235637911050002'07,051"031018'45,357"F 5546413637920750002'12,874"031018'50,027"J 5546076637981950002'02,414"031019'21,128"К 5545913637974250001'57,105" 031019'17,437"Зазначена лісова ділянка межує із землями ДП «Ржищівський військовий лісгосп Міністерства оборони України» (п. 1.3. договору).

За наслідками перевірки, проведеної 21.08.2012р. Київською міжрайонною екологічною прокуратурою Дніпровської екологічної прокуратури за участю Державної екологічної інспекцією в Київській області, Держаної інспекції сільського господарства у Київській області, Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю в Київській області (акт № 5/8), а також перевірки Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (акт від 15.08.12р.), було встановлено, що ТОВ «Калина-Центр» використовує земельну ділянку площею близько 24 га, з яких 12 га без належним чином оформлених документів. Вказана земельна ділянка розміщена в прибережній захисній смузі Канівського водосховища у кварталі 88 виділ 6,89 виділ 11,90 виділ 91 виділ 1,2,4,5, та огороджена парканом по периметру всієї території. Перевіркою від 15.08.12р. встановлено, що ТОВ «Калина Центр» проводяться будівельні роботи по будівництву двох котеджів, на момент перевірки збудовано два залізобетонні фундаменти та проводяться будівельні роботи по укріпленню берега Канівського водосховища.

У відповідності до наявного в матеріалах справи акту визначення координат на території полігону військової частини А0473 станом на 15.03.2013р. та проведеної перевірки були визначені координати земельної ділянки, яка використовується ТОВ «Калина-Центр», та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку 12 га, яка розміщена в прибережній захисній смузі Канівського водосховища у кварталі 88 виділ 6,89 виділ 11,90 виділ 1,2,4,5 без належним чином оформлених документів. Зазначена земельна ділянка знаходиться за наступними координатами:

Найменування точкиX (Ск.42)Y (Ск.42)В (Пн. Ш)L (Сх. Д)А5546255637900850002'07,617"031018'40,201"В5546518637916950002'16,248"031018'47,982"С5546165637985550002'05,350"031019'22,847"J5546076637981950002'02,414"031019'21,128"F5546413637920750002'12,874"031018'50,027"I5546235637911050002'07,051"031018'45,357"

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" у ст. 1 передбачає, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.Статтею 14 Закону України „Про Збройні Сили України" встановлено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, організаціями та установами Збройних Сил України - є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняється від усіх видів податків.

Міністерство оборони України, як центральний орган управління Збройних Сил України, здійснює відповідно до закону управління військовим майном, закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі, у разі їх розформування.

Згідно з ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Відповідно до Положення „Про Міністерство оборони України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1080 від 03.08.2006, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Органами, які здійснюють управління військовим майном, згідно зі ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України», є Кабінет Міністрів України та Міністерство оборони України. При цьому, до компетенції Кабінету Міністрів України віднесено вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також прийняття рішень щодо його вилучення і передачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (пункт 2.1. зазначеної постанови Пленуму).

При цьому, доказами, які підтверджують факт самовільного використання земельної ділянки можуть бути не тільки відповідні акти, а й інші належні та допустимі докази в їх сукупності.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки з її подальшим використанням, за відсутності правовстановлюючих документів на землю, зареєстрованих у встановленому законом порядку, та за відсутності документів, підтверджуючих реєстрацію речових прав на землю, підтверджується належними та допустимими письмовими доказами у вигляді актів перевірок від 15.08.2012р. та 21.08.2012р., актом визначення координат від 15.03.2013р. та координатами точок захвату, а також письмовими поясненнями прокуратури та військової частини А0473.

В свою чергу, відповідачем інших доказів, які б підтверджували викладені у відзиві твердження стосовно того, що спірна земельна ділянка ним не використовується, суду не надано.

Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу і характеру правовідносин сторін, а також враховуючи встановлення судом факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки площею 12 га., що розташована в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області в прибережній захисній смузі Канівського водосховища, з огляду на відсутність в останнього правовстановлюючих документів на користування цими землями, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, належні позивачу-1 є такою, що підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. у справі №5011-14/5402-2012р.

Відповідно до вимог ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: б) самовільне зайняття земельних ділянок; в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами; г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зважаючи на вищевикладені обставини, а також те, що документів, що посвідчують право користування відповідачем спірною земельною ділянкою, як і доказів здійснення відповідачем дій, спрямованих на оформлення права користування земельною ділянкою та належного укладення договору оренди, суду не надано, що свідчить про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 12 га та про обґрунтованість вимоги про її повернення позивачу-1, як належному землекористувачу, в порядку ст. 212 ЗК України.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина Центр» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 47, код 37024268) звільнити земельну ділянку загальною площею 12 га, яка розміщена в прибережній захисній смузі Канівського водосховища у кварталі 88 виділ 6,89 виділ 11,90 виділ 91 виділ 1,2,4,5 за координатами:

Найменування точкиX (Ск.42)Y (Ск.42)В (Пн. Ш)L (Сх. Д)А5546255637900850002'07,617"031018'40,201"В5546518637916950002'16,248"031018'47,982"С5546165637985550002'05,350"031019'22,847"J5546076637981950002'02,414"031019'21,128"F5546413637920750002'12,874"031018'50,027"I5546235637911050002'07,051"031018'45,357"

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Калина Центр» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 47, код 37024268) повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський,6, код 00034022) земельну ділянку загальною площею 12 га, яка розміщена в прибережній захисній смузі Канівського водосховища у кварталі 88 виділ 6,89 виділ 11,90 виділ 91 виділ 1,2,4,5.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Центр» (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 47, код 37024268) в доход Державного бюджету України 1147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складення повного тексту рішення: 23.04.2013р.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

суддя П.Ф. Скутельник

суддя Т.Д. Лилак