Постанова № 30923911, 22.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року /15:10/ Справа № 808/3069/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Український графіт»

про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» з вимогами про стягнення 50437 грн. 45 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В позовній заяві позивач вказав, що підприємство відповідача в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не здійснює оплату нарахованої та виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах належним чином у передбаченому розмірі пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за листопад 2012 - лютий 2013 року, у зв'язку з чим за підприємством утворилася заборгованість в сумі 50437 грн. 45 коп., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких просив в задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у запереченнях, та розглянути справу в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заперечення зазначає, що відповідно до п. 6.6 Інструкції № 21-1: "додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню." Також, в обґрунтування заперечення відповідачем зазначається, що пунктом 6 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV передбачено, що до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Враховуючи зазначені положення законодавства та положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", яким встановлено, що у 2013 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються зокрема на дотацію Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, відповідач вважає, що будь-які доплати, надбавки та підвищення повинні виплачуватися пенсіонеру за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, на думку відповідача, вимоги щодо стягнення з ПАТ "Укрграфіт" суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 в частині стягнення доплат, в тому числі за понаднормативний стаж, надбавок та підвищень, включених до наданих позивачем розрахунків за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року, не мають жодних правових підстав.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем невірно розрахував процент пільгового стажу підприємства відповідача, а відтак й суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Також зазначає, що законодавчими нормами передбачено покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та не передбачено покриття таких витрат ПФУ особам, які працювали за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року. Всупереч вимогам законодавства позивач при розрахунку суми відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, необґрунтовано відніс витрати на виплату та доставку пільгової пенсії по громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, які до 01.01.1992 року працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на ПАТ «Укрграфіт».

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувався факт понесення позивачем витрат з виплати та доставки пенсій в заявленій в позові сумі, правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій, відпрацьований працівниками стаж роботи.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Український графіт» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Матеріалами справи встановлено, що колишнім працівникам ПАТ «Український графіт» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Список 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Правовідносини, які виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1.

Для призначення пенсій на пільгових умовах працівникам ПАТ «Український графіт» були враховані довідки, уточнюючі особливий характер роботи, які підтверджували відпрацьований пільговий стаж на зазначеному підприємстві, в яких були наявні посилання на список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 і постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", тому пенсії були призначені відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно абзацу 1 пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. (до 01.01.2004 року).

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004 року) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

До 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з 01.01.1992 року), за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. «б»-«з» цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III частину 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же законом доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».

Також Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 статті 1 цього Закону.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи. Судом встановлено, що відповідач є платником вищевказаного збору, згідно Закону.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтями 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Згідно із абзацом 4 пункту 1 статті 2 та абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100% від об'єкта оподаткування.

Тобто, вказаний Закон визначає, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначені відповідно до пунктів "б" "з" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення " є збором.

Отже, згідно із Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

Тобто, у підприємств, які мають шкідливі умови праці за списком №2, виникає обов'язок по відшкодуванню достроково призначених пільгових пенсій та витрат на їх доставку з дня набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме з 01.01.1992р. і до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

При цьому частиною 4 ст. 13 цього Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Тобто, ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом.

До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення"пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року. Пунктом 16 наведеного вище Положення, зокрема, було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 06 грудня 1999 року № «Про порядок обчислювання стажу роботи для призначення пільгових пенсій за результатами атестації робочих місць», якщо атестація з 01 серпня 1992 року взагалі не проведена, чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право на пільговий трудовий стаж не підтвердилось, то до пільгового стажу зараховується лише період роботи зі шкідливими умовами праці до 01 серпня 1992 року. Судом були досліджені довідки, уточнюючі особливий характер праці, які містять інформацію щодо проведеної на підприємстві відповідача атестації.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, суд робить висновок, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення") набула повний необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно із статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, та набула повний необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками №1 вже після 01.01.1992 року, пенсія призначається відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Вище наведена позиція є тотожною із правовою позицією Вищого адміністративного суду України висловленою в ухвалі від 25.10.2012 по адміністративній справі №к/9991/41372/11-с.

Суд вважає за необхідне зазначити що в даному випадку неважливо - на одному підприємстві працювала особа до та після 01.01.1992 року, чи ж необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці здобувався громадянином на різних підприємствах.

З досліджених в ході розгляду справи копій витягів з пенсійних справ пенсіонерів, зазначених в позовній заяві, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, на обліку в якому знаходяться пенсіонери, призначено пільгові пенсії згідно п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наступним пенсіонерам: ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію з 19.08.2009, ОСОБА_2 призначено пільгову пенсію з 26.07.2010, ОСОБА_3 призначено пільгову пенсію з 06.10.2010, ОСОБА_4 призначено пільгову пенсію з 10.12.2011; Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, на обліку в якому знаходяться пенсіонери, призначено пільгові пенсії згідно п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наступним пенсіонерам: ОСОБА_5 призначено пільгову пенсію з 19.02.2008, ОСОБА_6 призначено пільгову пенсію з 12.05.2008, ОСОБА_7. призначено пільгову пенсію з 31.05.2010, ОСОБА_8 призначено пільгову пенсію з 16.04.2012, ОСОБА_9 призначено пільгову пенсію з 02.09.2012.

Отже, посилання представника відповідача на неправомірність зарахування до суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених за стажем роботи пенсіонерів до 1992 року, суд вважає помилковим тлумаченням законодавства на підставі вищенаведеного, та не бере до уваги.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п.6.1. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. П. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Тобто, на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 6.9. Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2012-лютий 2013 року, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

В розрахунках фактичних витрат (Додаток 6) містяться відомості про, зокрема, розмір призначеної пенсії, з неї суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, що підлягає відшкодуванню, стаж пенсіонера на підприємстві відповідача, частку плати підприємства відповідача суми фактичних витрат, дата з якої призначено пенсію та дата досягнення особою, по якій заявляється відшкодування, пенсійного віку, та ін.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

П.6.8. Інструкції, зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за листопад 2012-лютий 2013 року включно в сумі 50437,45 грн., яке не було ним виконано.

Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій як до Пенсійного фонду України, так і до суду. З вказаних підстав доводи відповідача щодо невірності калькуляцій позивачем витрат судом до уваги не приймається.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.

Одержання вказаних розрахунків відповідачем не заперечується.

Стосовно посилання відповідача на непропорційний розподіл стажу роботи на підприємствах, суд зазначає, що відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21- 1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №1. Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах. Порушень порядку розподілу стажу роботи на підприємствах пенсіонерів, зазначених в позовній заяві, визначеного Інструкцією, суд не встановив.

Разом з цим, відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія підвищується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Отже, оскільки дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер і вона фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду, то відповідно до Інструкції №21-1 вона підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунки Пенсійного фонду України у повному обсязі.

Згідно наведених норм чинного законодавства у відповідача наявний обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Довідками позивача підтверджується факт здійснення ним витрат, щодо яких заявлений цей позов, доказів, які б спростовували цей факт, відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 50437,45 грн. за листопад 2012-лютий 2013 року, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

Отже, доводи відповідача не приймаються судом до уваги з підстав, зазначених вище.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені Управлінням Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» 50437,45 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (вул. Північне шосе, 20, МСП-982, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00196204) на користь Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (р/р 25601301001080, МФО 313957, ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 20508396) витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 в сумі 50437,45грн. (п'ятдесят тисяч чотириста тридцять сім грн. 45 коп.) за листопад 2012-лютий 2013 року по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко