Рішення № 30922180, 25.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2013 Справа № 920/385/13-гЗа позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни», м. Суми

про стягнення 62 371 грн. 67 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - представник ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.07.2011р.

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 52 371 грн. 67 коп. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки № 012/057 від 01.08.2012 року, укладеного між сторонами у справі, а також 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте на адресу господарського суду відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового слухання справи від позивача до суду надійшли зміни до позовної заяви № 1069 від 16.04.2013р. (вх. № 5668 від 23.04.2013) де останній просить суд стягнути з відповідача 62 371 грн. 67 коп. заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

В обгрунтування поданих змін до позову позивач зазначає, що сума заборгованості в розмірі 52 371 грн. 67 коп., заявлялась позивачем до стягнення без урахування кредиту дебіторської заборгованості у розмірі 10 000 грн., наявність якого передбачена пунктом 1 розділу 8 договору поставки № 012/057 від 01.08.2012 року, укладеного між сторонами у справі, відповідно до якого позивач надає відповідачеві кредит в розмірі постійної суми простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 10 000 грн. Даний кредит існує до припинення дії договору.

Після подання позовної заяви, ФОП ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 розділу 11 даного договору, достроково розірвано договір поставки № 012/057 від 01.08.2012 року, що підтверджується листом - повідомленням № 536 від 27.02.2013, тому у позивача виникли правові підстави для стягнення всієї суми заборгованості за поставлений товар.

Суд, враховуючи право позивача до прийняття рішення у справі змінити розмір позовних вимог, приймає подані представником позивача зміни позову до розгляду та долучає їх до матеріалів даної справи.

Крім того, позивачем в даному судовому засіданні надано суду на огляд оригінали документів доданих до позовної заяви, а саме: договір поставки № 012/057 від 01.08.2012 року з протокол розбіжностей до нього; видаткові накладні №№ РН-080158, РН-080159, РН-080160, РН-080161, РН-080162, РН-080163, РН-080164, РН-080165 від 06.12.2012, №№ РН-080216, РН-080217, РН-080218, РН-080219, РН-080224 від 07.12.2012, №№ РН-082286, РН-082287, РН-082289, РН-082290, РН-082295, РН-082296, РН-082298, РН-082299, РН-082301, РН-082302, РН-082303, РН-082304, РН-082305, РН-082308, РН-082309, РН-082310, РН-082311, РН-082321, РН-082322, РН-082323, РН-082324, РН-082326 від 14.12.2012, №№ РН-083808, РН-083809, РН-083810, РН-083812, РН-083813, РН-083814, РН-083815, РН-083816, РН-083817, РН-083818, РН-083819, РН-083820, РН-083821, РН-083822, РН-083823 від 20.12.2012, №№ РН-085073, РН-085074, РН-085148, РН-085149, РН-085150, РН-085151, РН-085152, РН-085153, РН-085154, РН-085155, РН-085156, РН-085157, РН-085164, РН-085165, РН-085166 від 26.12.2012, №№ РН-0001574, РН-0001575, РН-0001576, РН-0001751, РН-0001752, РН-0001753, РН-0001754 від 09.01.2013, №№ РН-0003741, РН-0003742, РН-0003744, РН-0003745, РН-0003748, РН-0003751, РН-0003754 від 16.01.2013, №№ РН-0003885, РН-0003886, РН-0003887, РН-0003888, РН-0003889, РН-0003890 від 17.01.2013 та кільцеві довіреності від 01.08.2012. Зазначені оригінали документів досліджено судом під час судового слухання справи, відповідність їх наявним в матеріалах справи копіям встановлено.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням наданих ним змін до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі укладено договір поставки № 012/057 від 01.08.2012 року, відповідно до якого позивач передає, а відповідач приймає та оплачує товар - продукти харчування.

Пунктом 1 розділу 8 зазначеного договору визначено, що відповідач здійснює розрахунок за поставлений товар впродовж тридцяти календарних днів з дня отримання товару. При цьому позивач надає відповідачеві кредит у вигляді постійної суми простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 10 000 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ним, відповідно до умов укладеного між сторонами договору за наведеними вище видатковими накладними, відповідачеві передано товар на загальну суму 62 371 грн. 67 коп., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, чим порушив умови укладеного між сторонами у справі договору та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суду надано на огляд оригінали, а копії приєднано до матеріалів справи, видаткових накладних №№ РН-080158, РН-080159, РН-080160, РН-080161, РН-080162, РН-080163, РН-080164, РН-080165 від 06.12.2012, №№ РН-080216, РН-080217, РН-080218, РН-080219, РН-080224 від 07.12.2012, №№ РН-082286, РН-082287, РН-082289, РН-082290, РН-082295, РН-082296, РН-082298, РН-082299, РН-082301, РН-082302, РН-082303, РН-082304, РН-082305, РН-082308, РН-082309, РН-082310, РН-082311, РН-082321, РН-082322, РН-082323, РН-082324, РН-082326 від 14.12.2012, №№ РН-083808, РН-083809, РН-083810, РН-083812, РН-083813, РН-083814, РН-083815, РН-083816, РН-083817, РН-083818, РН-083819, РН-083820, РН-083821, РН-083822, РН-083823 від 20.12.2012, №№ РН-085073, РН-085074, РН-085148, РН-085149, РН-085150, РН-085151, РН-085152, РН-085153, РН-085154, РН-085155, РН-085156, РН-085157, РН-085164, РН-085165, РН-085166 від 26.12.2012, №№ РН-0001574, РН-0001575, РН-0001576, РН-0001751, РН-0001752, РН-0001753, РН-0001754 від 09.01.2013, №№ РН-0003741, РН-0003742, РН-0003744, РН-0003745, РН-0003748, РН-0003751, РН-0003754 від 16.01.2013, №№ РН-0003885, РН-0003886, РН-0003887, РН-0003888, РН-0003889, РН-0003890 від 17.01.2013 та кільцевих довіреностей від 01.08.2012., які підтверджують факт поставки та факт отримання вказаного товару уповноваженою особою відповідача, зазначені первинні документи містять відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість та ціну, а також підписані уповноваженими представниками сторін за даним спором та скріплені їх печатками.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що видаткова накладна складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію б/н від 06.02.2013р. з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за поставлений товар, але дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, доказів оплати в повному обсязі отриманого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славяни» (40035, м. Суми, вул. Заливна, буд. 15, код ЄДРПОУ 36437907) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 62 371 грн. 67 коп. заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.04.2013 року.

Суддя М.С. Лущик