Постанова № 30921917, 24.04.2013, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 407/1378/13-а

2-а/407/47/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року суддя Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Філіпенко Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі про визнання дії неправомірними та перерахування пенсії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 19 березня 2013 року до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі ( далі УПФУ) про визнання дії неправомірними та перерахування пенсії.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 вказав, що 28 січня 1998 року його було звільнено із прокуратури м. Антрацит з посади заступника прокурора у звязку із переходом на пенсію за вислугу років, яку було призначено на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». 08 серпня 2005 року його визнано інвалідом ІІ групи від загального захворювання, тому пенсію нарахована в розмірі 90 % заробітної плати. З 14 червня 2012 року зарплата заступника прокурора міста складала 6565,95 грн. У звязку з цим він звернувся до УПФУ із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії у відповідності зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % заробітку. Проте УПФУ зробило перерахунок в розмірі 80 % заробітку, посилаючись на ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» в редакції від 08 липня 2011 року. 12 грудня 2012 року він звернувся до Генерального прокурора України з проханням розяснити чи обґрунтовано відповідач провів перерахунок пенсії в розмірі 80 % заробітної плати. 29 грудня 2012 року листом № 19-р Генпрокуратура направила його запит УПФУ для перевірки та прийняття рішення. 30 січня 2013 року департамент ПФУ листом № 355/Д-6 відповів, що пенсію призначено (не перераховано) правильно у відповідності зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року в розмірі 80 % заробітку на підставі довідки від 10 вересня 2012 року № Ф8/534, виданої прокуратурою Луганської області. 25 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ із заявою про проведення перерахунку ( а не призначення пенсії) в розмір 90 % зарплати, на підставі ст. 50-1 Закону України « Про прокуратуру» в редакції від 28 січня 2005 року зі змінами. 28 лютого 2013 року рішенням № 54 УПФУ йому відмовило в перерахуванні пенсії в розмірі 90 % заробітної плати на підставі ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 01 жовтня 2011 року. ОСОБА_1 вважає рішення відповідача незаконними та таким, що підлягає скасуванню, та посилаючись на Конституцію України, ОСОБА_2 України «Про прокуратуру» в редакції від 08 липня 2011 року, просить визнати неправомірними дії УПФУ про обмеження та звуження його прав в перерахунку пенсії за вислугу років як інваліду ІІ групи, скасувати рішення УПФУ № 54 від 28 лютого 2012 року як незаконне та необґрунтоване, зобовязати Управління провести перерахунок пенсії на підставі пенсійної справи та довідки прокуратури Луганської області № ф17/534 від 10 вересня 2012 року у відповідності зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розміру 90 % заробітної плати с 1 липня 2012 року.

На адресу суду надійшли заперечення відповідача проти позову, у яких УПФУ посилається на те, що дійсно з 29 січня 1998 року ОСОБА_1 призначено пенсію згідно з Законом України «Про прокуратуру». 19 вересня 2012 року позивач звернувся до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії у звязку з підвищенням з 14 червня 2012 року заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно з довідкою, виданою Прокуратурою Луганської області (№ ф-18/534 від 10 вересня 2012 року). Розпорядженням від 25 вересня 2012 року позивачу проведено перерахунок пенсії, виходячи з 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників. Не згодний з перерахунком пенсії в розмірі 80% місячної заробітної плати, позивач 25 лютого 2013 року звернувся до управління із заявою про проведення цього перерахунку в розмірі 90% місячної заробітної плати. Рішенням управління № 54 від 28 лютого 2013 року в перерахунку пенсії позивачу в розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати відмовлено. Копію рішення позивач отримав в управлінні 06 березня 2013 року.

В обґрунтування правильності дій управління зазначаю наступне: Позивач отримує пенсію згідно з Законом України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року № 1789-XII. Питання розміру пенсії прокурорсько-слідчих працівників регулюється статтею 50-1 зазначеного Закону. Згідно з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-YI від 08.07.2011 року до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено відповідні зміни щодо умов призначення та розміру пенсії. Так, згідно з новою редакцією частини 2 зазначеної статті пенсія прокурорам та слідчим призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. ОСОБА_2 не містить положень щодо іншого визначення розміру пенсії при проведенні перерахунку особам, яким пенсію було призначено до внесення відповідних змін до Закону. ОСОБА_2 норми Закону протягом 2011-2013 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже, підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності. Намагання позивача визначити відповідність зазначених змін до Закону нормам Конституції України не може бути прийнята судом до уваги, оскільки відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України належить до повноважень Конституційного Суду України. Звертає увагу суду на те, що ухвалою Конституційного Суду України від 27 грудня 2011 року по справі № 66-у/2011 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідности Конституції України положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та положень інших законів, в тому числі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо підвищення пенсійного віку та зміни відсотка заробтіної плати при обчисленні пенсії. За відсутності правового обгрунтування тверджень щодо неконституційності зазначених положень законів України, що регулюють питання пенсійного забезпечення в Україні, у відкритті конституційного провадження у справі відмовлено. На підставі викладеного, вважає рішення управління з відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 90% місячної (діючої) заробітної плати правомірним та просить відмовити позивачу у задоволенні позову. (а.с.11).

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без них (а.с.11,39), тому 24 квітня 2013 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.40).

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:

Дійсно позивач працював в органах прокуратури, 28 січня 1998 року його було звільнено із прокуратури м. Антрацит з посади заступника прокурора у звязку із переходом на пенсію за вислугу років, яку було призначено на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». 08 серпня 2005 року його визнано інвалідом ІІ групи від загального захворювання, тому пенсію нарахована в розмірі 90 % заробітної плати. Розпорядженням від 25 вересня 2012 року позивачу проведено перерахунок пенсії, виходячи з 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників. Таким чином, відповідач здійснив перерахунок його пенсії у розмірах нижчих ніж встановлено законодавством України, тому за захистом своїх прав він звернувся з зазначеним позовом до суду.

Суд вважає, що відповідач неправомірно провів позивачу перерахунок пенсії в розмірі 80% від суми місячного заробітку, тобто діяв не на підставі норм діючого законодавства, з порушенням прав позивача.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29 січня 1998 року перебуває на обліку в УПФУ як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% середнього заробітку посади старшого прокурора прокуратури м. Антрацит Луганської області.

Згідно ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 23 грудня 2010 року, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. З урахуванням ч.2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч.3 ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру», середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.

Як вбачається з положень згаданої статті Закону, застосування коригування виплат перед виходом на пенсію з урахуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин дійсно повинно проводитися, але при призначенні пенсії, а не під час її перерахунку, як визначають відповідні положення ст.501 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що перерахунок пенсії проводиться на підставі документів пенсійної справи та документів, додатково поданих пенсіонерами, в даному випадку довідкою прокуратури Луганської області № ф-18/534 від 10 вересня 2012 року.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Доводи заперечень відповідача про те, що намагання позивача визначити відповідність зазначених змін до Закону нормам Конституції України не може бути прийнята судом до уваги, оскільки відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України належить до повноважень Конституційного Суду України, суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»). Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України - не допускається.

Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону, які обмежень максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не встановлюють.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір, встановлений згідно з ч. 1 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого розмір пенсії позивача повинен становити 90% від суми місячного заробітку.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого-самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2,4, 6, 9, 17, 162, КАС України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 23 грудня 2010 року, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі про визнання дії неправомірними та перерахування пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі про обмеження та звуження прав ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років як інваліду ІІ групи.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі № 54 від 28 лютого 2013 року як незаконне та необґрунтоване.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м.Антрациті та Антрацитівському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Луганської області № ф17/534 від 10 вересня 2012 року у відповідності зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розміру 90 % заробітної плати с 1 липня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається через Антрацитівський міськрайонний суд до Донецького адміністративного апеляційного суду шляхом подачі її протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Антрацитівского

міськрайонного суду ОСОБА_3