ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
23 квітня 2013 року № 826/4129/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003082202 від 19.03.2013
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003082202 від 19.03.2013.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.
Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами виїзної позапланової документальної перевірки в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість, а саме: щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є висновок податкового органу про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Арикон".
Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011, який за твердженням позивача мав реальний характер, та за яким було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.
Також позивач зазначив про те, що ним було надано відповідачу всі первинні документи на підтвердження правовідносин з ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.
У судовому засіданні 17.04.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 17.04.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.04.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 17.04.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В С Т А Н О В И В:
В період з 19.02.2013 по 25.02.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "НВП "Укрпромвпровадження" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість, а саме: щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.
Перевіркою встановлено порушення статті 185, пунктів 198.3,198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а також пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 7 516 623 грн.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.
Аналізом податкової звітності ТОВ "НВП "Укрпромвпровадження", а саме, декларації з ПДВ з додатком № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за травень, червень та липень 2011 року встановлено, що податковий кредит у зазначеному періоді частково сформовано за рахунок ПП "Арикон".
До ДПІ у Печерському районі міста Києва надійшов акт перевірки складений Алчевською ОДПІ № 324/236-37156815 від 10.02.2012 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Арикон" (код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11", відповідно до якого за результатами перевірки встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 66 195 914 грн.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_1, який є засновником та директором ПП "Арикон", складеного 23.03.2011 ст. о/у ОНМ Алчевської ОДПІ лейтенантом податкової міліції Скляровим В.В., ОСОБА_1 непричетний до здійснення фінансово - господарської діяльності ПП "Арикон".
В ході виїзної позапланової перевірки ТОВ "НВП "Укрпромвпровадження" до перевірки не надано документів, які підтверджували б взаємовідносини з ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.
Також в ході перевірки було надано запит на ТОВ "НВП "Укрпромвпровадження" № 8243/10/22.2-10 від 20.02.2013 щодо надання документів, які б підтверджували взаємовідносини з ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, водночас, на дату складання акту перевірки первинні документи, які підтверджують фінансово - господарські взаємовідносини ТОВ "НВП "Укрпромвпровадження" та ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 не надані.
З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що у ТОВ "НВП "Укрпромвпровадження" були відсутні правові підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Арикон".
За результатами перевірки було складено акт № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013.
06.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби були подані заперечення на акт перевірки № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013.
19.03.2012 на підставі акту перевірки № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013 було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003082202 від 19.03.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8 355 439 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 838 816 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0003082202 від 19.03.2013 звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ПП "Арикон" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.
При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011.
На підтвердження факту отримання товару від ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011 позивачем надано суду копії видаткових накладних та на підтвердження факту перерахування коштів за поставлений товар копії виписок з особового рахунку та акту прийому - передачі векселів.
Факт наявності у позивача виробничих потужностей для здійснення транспортування та зберігання товару отриманого від ПП "Арикон" підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів, договором оренди приміщення № 11/114-юр від 01.01.2011 та актом прийому - передачі в оренду житлового приміщення № 1 від 01.01.2011.
Водночас, факт наявності на складі позивача товарів отриманих від ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011 підтверджується актом інвентаризації товарів на складі № 5 від 20.12.2011.
Відповідно до акту перевірки № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013 видами діяльності за КВЕД позивача є: "46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами", "46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого вжитку", "46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами", "46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами" та "46.90 Неспеціалізована оптова торгівля", а отже отримані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності.
Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, та доказів того, що ПП "Арикон" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Арикон".
Необґрунтованість посилань відповідача на акт № 324/236-37156815 від 10.02.2012 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Арикон" (код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11" зумовлюється тим, що під час проведення перевірки за результатами якої було складено зазначений акт, фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ПП "Арикон" не досліджувались, та позивач взагалі не фігурує в зазначеному акті.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на пояснення засновника та директора та бухгалтера ПП "Арикон" ОСОБА_1 надані пояснення під час допиту її у якості свідка, в яких він зазначає про те, що він непричетний до здійснення фінансово - господарської діяльності ПП "Арикон", оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.
Відповідачем доказів на підтвердження факту наявності вироку у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, суду надано не було, як і не було зазначено про наявність вказаних обставин.
Аналогічна позицій викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К/9991/44276/12 від 05.09.2012.
Посилання позивача на те, що позивачем на запит № 8243/10/22.2-10 від 20.02.2013 щодо надання документів, які б підтверджували взаємовідносини з ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 не було надано на дату складання акту перевірки документів не приймаються судом до уваги з огляду на те, що як вбачається з розписки на оригіналі зазначеного запиту, копія якого наявна в матеріалах справи, він був вручений позивачу лише 25.02.2012, тобто в день закінчення проведення перевірки та в ньому не було визначено строк протягом якого позивач має надати документи, а також те, що уся первинна документація, яка витребовувалась у позивача була ним надана податковому органу разом із запереченнями на акт перевірки № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011 відповідачем суду не надано та не зазначено по причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011 мали реальний товарний характер.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ПП "Арикон" за договором купівлі - продажу № 1103 від 11.03.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ПП "Арикон".
Також, суд звертає увагу на наступне.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Таким чином, обставиною, яка зумовлює призначення документальної позапланової виїзної перевірки та видання відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є факт ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня його отримання.
Відповідачем на підтвердження направлення позивачу запиту щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 було надано запит № 8243/10/22.2-10 від 20.02.2013, який, як вбачається з розписки наявної на його оригіналі, копія якого наявна в матеріалах справи, був отриманий позивачем 25.02.2012, тобто в останній день проведення перевірки за результатами якої було складено акт № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013.
Доказів на підтвердження направлення на адресу позивача будь - яких інших запитів щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, крім № 8243/10/22.2-10 від 20.02.2013, відповідачем суду надано не було, як і не було зазначено про складання таких запитів.
Таким чином, запит щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 було складено вже після початку проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість, а саме: щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 та вручено позивачу в останній день її проведення.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що запит щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 було складено після початку проведення та вручено в останній день проведення перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість, а саме: щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для призначення позапланової документальної виїзної перевірки позивача з зазначеного питання.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках
Податкове повідомлення - рішення №0003082202 від 19.03.2013 було винесено відповідачем на підставі акту № 193/22-2/35141676 від 04.03.2013 позапланової документальної виїзної перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість, а саме: щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ПП "Арикон" за період з 01.04.2011 по 31.07.2011, а отже правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про заниження позивачем податкових зобов'язань
З огляду на викладене враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача за результатами якої було складено акт на підставі якого було винесено податкове повідомлення - рішення №0003082202 від 19.03.2013, то були відсутні і правові підстави для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання та винесення відповідного податкового повідомлення - рішення.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві просить визнати податкове повідомлення-рішення №0003082202 від 19.03.2013 саме нечинними, з урахуванням чого суд звертає увагу на наступне.
Встановлені ж статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними, разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин, так, зокрема, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним індивідуального акта. При цьому вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта визнання його нечинним.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 17.08.2010 у справі № К-23575/10.
З огляду на викладене податкове повідомлення-рішення №0003082202 від 19.03.2013 підлягає визнанню недійсними та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2294,00 грн.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003082202 від 19.03.2013 - задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби №0003082202 від 19.03.2013.
3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Приватного підприємства "Укрпромвпровадження" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Судове рішення № 30921106, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 23.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4129/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: