Ухвала суду № 30920929, 17.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10871/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2012 року у справі за позовом спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови № 1201 від 09 липня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Спільне Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області про визнання протиправною і скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області № 1201 від 09 липня 2012 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23.10.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, 28 травня 2012 року було проведено планову перевірку стану дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС № 07001/0 спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР», за адресою: м. Херсон, Бориславське шосе, 31.

За результатами вказаної перевірки складено Акт № 000149 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 28 травня 2012 року (далі-Акт перевірки) та винесено постанову № 1201 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 09 липня 2012 року (далі - Постанова).

Згідно з Постановою та на підставі Акта перевірки встановлені такі порушення законодавства: відсутня доступна, достовірна, своєчасна та необхідна інформація на продукцію, що зазначена у п. 4-1, 1-5 додатку № 7 до Акта перевірки про дату виготовлення товару, найменування та місцезнаходження виробника товару, основні властивості, правила і умови ефективного використання, строк придатності, інформація надана російською мовою; відсутність документів про якість та безпеку на товари зазначені у таблиці додатку № 7 Акта перевірки та застосовано до позивача штраф у розмірі 15887, 58 грн.

З приводу вирішення даного спору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Також, в цій статті міститься перелік інформації, яку повинна містити продукція.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію (абзац 4 частини 1 статті 15 Закону).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови (абзац 6 частини 1 статті 15 Закону).

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством. Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється. Відповідальність за порушення вимог щодо безпеки продукції, передбачених цією частиною, визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Відповідно до пункту 21 вказаного Порядку суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до Правил обов'язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджених наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 19 від 16 січня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 1997 року за № 52/1856, об'єктами сертифікації в державній системі сертифікації УкрСЕПРО є продукція, що: вироблена в Україні; ввозиться в Україну і зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам; ввозиться в Україну і не зазначена заявником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинним в Україні нормативним документам на аналогічну продукцію.

Згідно пункту 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні).

В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.

Пунктом 29 зазначених Правил заборонено приймати нафтопродукти на АЗС у разі, зокрема, неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортної накладної; невідповідності якості нафтопродуктів вимогам нормативних документів; відсутності паспорта якості нафтопродукту або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, не зазначені усі показники якості); відсутності копії сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

Пунктом 32 вказаних Правил передбачено, що у разі продажу нафтопродуктів, що підлягають обов'язковій сертифікації, оператори (продавці) на вимогу споживача подають супровідні документи із зазначенням реєстраційного номера сертифіката відповідності чи свідоцтва про відповідність та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності виду продукції.

Актом перевірки було встановлено, що стосовно палива дизельного Formula Blue марка С, вид ІІ, масова частка сірки 0,0050 %, відсутня повна, необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про дату виготовлення, найменування виробника і місце його знаходження, основні властивості, правила і умови ефективного використання, строк придатності.

З матеріалів перевірки вбачається, що стосовно палива дизельного Formula Blue diesel марка С, вид ІІ, яке реалізовувалось на АЗС № 07001/0 спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» під час перевірки позивачем надано: сертифікат відповідності № UA1.039.0129341-10 терміном дії з 18 жовтня 2010 року до 22 березня 2015 року та паспорт якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 08 травня 2012 року на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ (вміст сірки не більше 50,0 мг/кг).

Позивач, на підтвердження вимог, зазначених в позовній заяві, вказує, що на АЗС № 07001/1 споживачам була надана доступна та достовірна інформація про дату виготовлення, найменування та місцезнаходження виробника товарів, зазначених у додатку 7 до Акту перевірки. Розміщення на АЗС № 07001/0 інформації для споживачів підтверджується фотографіями, які додані до позовної заяви.

Згідно Акта перевірки, на час проведення перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на АЗС № 07001/0 були на реалізації такі продукти: бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92; бензин автомобільний А-80, паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ (масова частка сірки 0,0050 %). У додатках до Акта перевірки щодо дизельного пального містяться лише сертифікат відповідності № UA1.039.0129341-10 терміном дії з 18 жовтня 2010 року до 22 березня 2015 року та паспорт якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 08 травня 2012 року на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ (вміст сірки не більше 50,0 мг/кг).

Відповідно до прейскуранту цін на нафтопродукти по АЗС №07001/0 ХрОФ СП ТОВ «КЕРШЕР», м. Херсон, Бориславське шосе 31, з 00:00 годин 26 травня 2012 року наведені такі види нафтопродуктів: бензин автомобільний А-95, бензин автомобільний А-92; бензин автомобільний А-80, паливо дизельне «Formula Blue» марка С, вид ІІ (масова частка сірки 0,0050 %).

На фотографіях інформаційного стенду АЗС № 07001/0, наданих позивачем, міститься інформація про марки та види нафтопродуктів, а саме: «бензин автомобільний А-95 Євро Вид І Клас В», «бензин автомобільний підвищеної якості Formula Green petrol -А-95 Євро Клас Вид ІІ, «бензин автомобільний А-92», «паливо дизельне Formula Blue diesel DT підвищеного ґатунку (Євро) Марка С, вид ІІ зі вмістом миючої присадки Kerоpur DP 4510 з барвником Sudan Blue».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неналежність таких письмових доказів як: паспорт якості № 38/461XPC/0512 від 28 травня 2012 року та сертифікат відповідності № UA1.145.0146194-11 на паливо дизельне автомобільне (ЕН 590) Сорт С, вид І. Дані документи не були надані позивачем Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області під час проведення перевірки та не досліджувались нею, й, відповідно, не могли стати підставою для виявлення правопорушення і подальшого винесення оскаржуваної Постанови. Такі докази не можуть спростувати чи підтвердити протиправність винесення Постанови і не належать до предмету доказування.

Позивачем під час проведення перевірки були надані такі документи: сертифікат відповідності № UA1.039.0129341-10 терміном дії з 18 жовтня 2010 року до 22 березня 2015 року та паспорт якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 08 травня 2012 року. Проте, дані документи засвідчують якісні, кількісні характеристики та іншу інформацію щодо палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, яке відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови», але в них не зазначено про нафтопродукт під брендовою назвою Formula Blue diesel.

В той же час, позивачем була надана інформація, оформлена письмовим документом без належного затвердження суб'єктом господарювання, відповідно до якого паливо дизельне Formula Blue diesel одержано шляхом змішування палива дизельного підвищеної якості (Євро) з присадкою Kerоpur DP 4510 в кількості 0,17 кг на 1 т дизельного палива і фарби Sudan Blue 673 Liquid 0,055 кг на 1 т дизельного пального за допомогою установки змішування і розчинення рідини в потоці УСЖ-01М.ПС. Крім даного інформаційного документу, жодного нормативного документу, який встановлює умови удосконалення якості дизельного палива на час перевірки надано не було.

В додаткових письмових поясненнях, наданих суду, щодо реалізації нафтопродуктів з додаванням миючих присадок та барвників позивач зазначає, що удосконалення дизельного палива на нафтобазі ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» (Херсонська область, м. Цюрюпінськ, вул. Промислова, 11) відбувається на підставі Технологічного регламенту № 33500195.044-2010, який затверджено ДП Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА», що входить до сфери управління Міненерговугілля.

З даного Технологічного регламенту вбачається, що він містить лише титульну сторінку Технологічного регламенту № 33500195.044-2010, а надано ж інший Технологічний регламент № 32245025.004-2007 удосконалення якості дизельного палива згідно з EN 590 в умовах ДП «ВИК ОИЛ-КИЇВ», який узгодженого директором ДП «УкрНДІНП «МАСМА» та затверджено генеральним директором ДП «ВИК ОИЛ-КИЇВ». На даний регламент відсутні жодні посилання позивача в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Крім того, позивачем не доведено, на яких умовах співпрацює СП ТОВ «КЕРШЕР» з ДП «ВИК ОИЛ-КИЇВ» щодо удосконалення дизельного палива. Наданий договір № 797-10/У про передачу права власності на знаки для товарів і послуг від 01 квітня 2010 року між дочірнім підприємством «ВИК ОИЛ-КИЇВ» та спільним Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» не встановлює прав та обов'язків для сторін щодо удосконалення дизельного палива для отримання дизельного палива Formula Blue diesel, а лише надає право правонаступнику за цим договором використовувати передані знаки, серед яких є Formula Blue diesel, у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції вірно встановив, що удосконалення якості дизельного палива згідно EN 590 здійснюється ДП «ВИК ОИЛ-КИЇВ» за допомогою установки змішування та розчинення рідин у потоці марки УСЖ-01М.ПС з метою отримання дизельного палива Formula Blue diesel DT згідно з ТУ У 23.2-32245025-002:2007. Разом з тим, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про анулювання реєстрації технічних умов»від 15 березня 2012 року № 327, ТУ У 23.2-32245025-002:2007 на дизельне паливо Formula Blue diesel DT анульовано.

Беручи до уваги встановлені відомості щодо Технологічного регламенту № 32245025.004-2007, суд приходить до висновку про відсутність належним чином оформленого нормативного документа у СП ТОВ «КЕРШЕР» на удосконалення якості дизельного пального.

Що стосується миючої присадки Kerоpur DP 4510 в концентрації не більше 0,02 % з барвником Sudan Blue 673 L в концентрації не більше 0,1 г/л то вона допущена до застосування саме ДП «ВИК ОИЛ-КИЇВ». Доказів щодо допущення застосування даного засобу саме спільним Українсько-німецьким товариством з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» позивачем не надано.

Згідно з розділом першим ДСТУ 4840:2007 «Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови» дозволено виготовляти дизельне паливо з присадками та добавками, допущеними до застосування у встановлену порядку.

Пунктом 4.1. даного Стандарту встановлено, що дизельне паливо має відповідати вимогам цього стандарту, його треба виготовляти за технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

Документу, який би підтверджував належне застосування присадок та добавок та механізм їх застосування позивачем, на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, не надано.

Що стосується посилання позивача на лист ДП Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» № 10/10-924 від 07.08.2012 року, в якому зазначається, що палива до яких додано мийні присадки та барвники, не підлягають повторній (додатковій) сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ 4840:2007 та ДСТУ 4839:2007, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Крім відомостей, зазначених у листі та на які посилається позивач, у ньому також зазначається, що в паспортах якості на вказані нафтопродукти необхідно зазначати інформацію про наявність в них присадок та барвників, їх найменування та кількість. В паспорті якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 08 травня 2012 року, який надано на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ (паливо дизельне Formula Blue diesel) не зазначена інформація про наявність у нафтопродукті присадок та барвників, їх найменування та кількість.

Таким чином, інформація на паливо дизельне Formula Blue diesel марка С, вид ІІ, надана позивачем, в тому числі сертифікат відповідності № UA1.039.0129341-10 та паспорт якості № 8F/Ц-388XPC/0512, не є повною та достовірною і своєчасною, що, в свою чергу, порушує права споживача, та суттєво обмежує споживача у здійсненні усвідомленого та компетентного вибору товару.

Крім того, паспорт якості № 8F/Ц-388XPC/0512 від 08 травня 2012 року не містить гарантійного терміну зберігання.

Актом перевірки також встановлено, що на товарах, зазначених п. 2-5 таблиці додатку № 7 до Акта перевірки, інформація наведена російською мовою, що порушує вимоги законодавства.

Так, статтею 36 Закону України «Про мови в Українській РСР» № 8312-XI від 28.10.1989 року (чинного на момент винесення оскаржуваної Постанови) встановлено, що маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції щодо користування товарами, виробленими в Українській РСР виконуються українською мовою.

Як зазначалось вище, інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови ( абзац 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Актом перевірки також встановлено відсутність на товарах, зазначених у п. 1-5 додатку 7 Акта перевірки, необхідної, доступної, достовірної інформації про виробника, дату виготовлення, відсутність документів про якість та безпеку товарів.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спільного Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «КЕРШЕР» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.