Постанова № 30920851, 24.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 5023/4474/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю прокурора - Омельник М.М., посв. № 015970 від 04.04.2013 р.

та представників:

1-го позивача - Шляхтюк О.О., дор. № 01-14/309 від 26.11.2012 р.

2-го позивача - не з'явився

відповідача - Караван Р.В., дор. від 06.08.2012 р.

третіх осіб - 1. не з'явився

2. не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 63Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012 р. у справі № 5023/4474/12

за позовом Прокурора Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави в особі:

1. Збаразької районної ради, м. Збараж

2 Збаразької районної державної адміністрації в особі структурного підрозділу - відділу культури і туризму районної державної адміністрації, м. Збараж

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль

2. Відкрите акціонерне товариство «Збаразький цукровий завод», м. Збараж

до Приватного підприємства «РКС», м. Харків

про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та повернення його власнику

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2012 р. у справі № 5023/4474/12 (судді Задорожна І.М., Аюпова Р.М., Бринцев О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2, укладений між Відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації та ПП «РКС» 10.01.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Джурою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 20. Зобов'язано Приватне підприємство «РКС» повернути у власність територіальної громади Збаразького району на баланс Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташований за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2. Зобов'язано Відділ культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації повернути Приватному підприємству «РКС» грошову суму в розмірі 153570 грн., отриману на виконання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 10.01.2006 року.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.02.2006 р., зобов'язання ПП «РКС» повернути у власність територіальної громади Збаразького району на баланс Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією та Відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації повернути ПП «РКС» грошову суму в розмірі 153570 грн. скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» та ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органом приватизації, що мав право розпоряджатися спірним об'єктом незавершеного будівництва був орган місцевого самоврядування, а саме Збаразька районна рада.

Також зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 6 та 15 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» Збаразька районна рада мала право прийняти рішення про відчуження спірного об'єкта незавершеного будівництва під розбирання без проведення попередніх торгів.

Крім того, відповідач вказує на те, що судом першої інстанції внаслідок здійсненого неправомірного висновку про недійсність спірного договору купівлі-продажу, фактично були повністю залишені без уваги та не досліджувались доводи відповідача щодо припинення зобов'язань за договором купівлі-продажу від 10.01.2006 року у процедурі банкрутства ПП «РКС», а також щодо необхідності застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Прокурор, позивачі та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Крім того, відділ культури і туризму районної державної адміністрації просить розглядати справу за відсутності їх представників.

ВАТ «Збаразький цукровий завод» відзив на апеляційну скаргу не надало.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаних представників за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників 1-го позивача, відповідача та прокурора, ознайомившись с доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню в частині визнання договору недійсним та застосуванню двосторонньої реституції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, подання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 28.09.2005 р. № 01-4/3820 спірний об'єкт незавершеного будівництва, будинок культури на 500 місць, що знаходиться на балансі ВАТ «Збаразький цукровий завод» та не увійшов до статутного фонду товариства в процесі приватизації наказом Фонду державного майна України від 14.02.2003 р. № 245 був включений в перелік об'єктів незавершеного будівництва державної форми власності, що підлягають приватизації. Об'єкт пройшов всі етапи приватизації, на протязі двох років виставлявся двічі для продажу за конкурсом та 7 разів - на аукціоні, але не був проданий через відсутність покупців. У зв'язку з цим Регіональне відділення Фонду державного майна звернулось до Збаразької районної державної адміністрації та Збаразької районної ради з поданням про прийняття вказаного об'єкту до комунальної власності району (т. 3, а.с. 15).

На підставі вказаного подання та рішення сесії Збаразької районної ради від 12.12.2005 р. № 298 «Про передачу об'єкта незавершеного будівництва будинку культури, який знаходиться на балансі ВАТ «Збаразький цукровий завод», 22.12.2005 року даний об'єкт передано у спільну власність територіальної громади Збаразького району та 46% об'єкта перейшло на баланс відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації (т. 2, а.с. 68-69).

23.12.2005 року Збаразькою районною радою прийнято рішення № 311, яким надано дозвіл на реалізацію будинку культури - об'єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Збараж, вул. Д.Вишневецького, 2 приватному підприємству «РКС» для реконструкції під житлове будівництво, а також доручено начальнику відділу культури і районної державної адміністрації Гафтковичу О.В. підписати договір купівлі-продажу зазначеного об'єкта (т. 2, а.с. 70).

10.01.2006 року між відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації (продавець) та приватним підприємством «РКС» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, який знаходиться за адресою: м. Збараж вул. Д. Вишневецького, 2, Тернопільської області на земельній ділянці, відведеній під будівництво та експлуатацію об'єкту, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (т. 1, а.с. 8-9).

Згідно з п. 1.3 вказаного договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

10.01.2006 року договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Джулою О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 20.

Матеріали справи свідчать, що покупцем на виконання умов вказаного договору 08.02.2006 р. сплачено 128570,00 грн., 15.06.2006 р. сплачено 2500,00 грн., тобто станом на дату звернення прокурора з даною позовною заявою сума заборгованості відповідача по сплаті вартості об'єкта незавершеного будівництва складала 125930,00 грн.

Договір купівлі-продажу від 10.01.2006 р. є особливим різновидом договору купівлі-продажу і правовідносини, що виникли внаслідок його укладення, регулюються положеннями Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, чинній на момент укладення договору), Законом України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» (в редакції, чинній на момент укладання).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 вказаного Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Положеннями ч. 2 ст. 1 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» передбачено, що відчуження об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, виходячи з вказаних положень діючого законодавства, право розпорядження та прийняття відповідних рішень про приватизацію об'єктів комунальної власності належить органам місцевого самоврядування, які повинні дотримуватися передбачених Законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» способів та процедур приватизації.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами приватизації в Автономній Республіці Крим на підставі переліку об'єктів, що підлягають приватизації. У разі приватизації об'єкта незавершеного будівництва разом із земельною ділянкою рішення про приватизацію такого об'єкта органи приватизації приймають спільно із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його органами на місцях.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» державні органи приватизації здійснюють відчуження об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, якщо органами місцевого самоврядування були делеговані державним органам приватизації відповідні повноваження.

Проте, матеріали справи не містять відомостей про делегування Збаразькою районною радою своїх повноважень по відчуженню об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, державним органам приватизації.

Крім того, слід зазначити, що рішення про приватизацію спірного об'єкта незавершеного будівництва шляхом його продажу було прийнято Збаразькою районною радою 23.12.2005 року за № 311.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» приватизація об'єктів незавершеного будівництва здійснюється органами приватизації, у тому числі за участю уповноважених ними юридичних осіб шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом; продажу шляхом викупу за наявності одного покупця безпосередньо цьому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта; внесення об'єкта незавершеного будівництва до статутного фонду господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта; продажу під розбирання.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» місцевим органам виконавчої влади забороняється вимагати від покупців, з якими укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, виконання умов, не передбачених цим договором.

Органом місцевого самоврядування, як органом приватизації, не були встановлені обов'язкові умови приватизації об'єкту незавершеного будівництва, визначені ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» і дані умови не були внесені до умов договору купівлі-продажу. Враховуючи те, що визначені ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» обов'язкові умови приватизації об'єкту незавершеного будівництва не розповсюджуються на продаж під розбирання, укладений договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва був фактично укладений як договір купівлі-продажу під розбирання.

Згідно умов п. 1.3. договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення договору.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Частиною 2 вказаної статті визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, ПП «РКС» набуло право власності на незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишневецького, 2.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Таким чином, самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у даному випадку Збаразька районна рада та відділ культури та туризму Збаразької райдержадміністрації під час відчуження спірного об'єкту незавершеного будівництва діяли як органи публічної влади і повинні були ухвалювати свої рішення та діяти в межах чинних на той час законів, зокрема, Закону України «Про приватизацію державного майна» та Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».

ПП «РКС», як суб'єкт господарської діяльності та за умови нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року, не повинен був перевіряти дії позивачів по відчуженню спірного об'єкту незавершеного будівництва на відповідність останніх нормам Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження протиправної поведінки відповідача під час укладення спірного договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання вказаного договору недійсним.

Вказана позиція колегії суддів, кореспондується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 14.04.2007 року у справі № 21-8во07.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про визнання спірного договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року недійсним з підстав невідповідності його нормам Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».

Що стосується вимог прокурора, пред'явлених в позовній заяві, про розірвання договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року об'єкта незавершеного будівництва, укладеного між відділом культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації та ПП «РКС», та повернення об'єкту незавершеного будівництва разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, який знаходиться за адресою: м. Збараж, вул. Вишнівецького, 2, у власність територіальної громади Збаразького району та відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 14.02.2011 року у справі № 5023/2682/11 на підставі ст.ст. 1, 7, ч. 1 ст. 8, ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було введено процедуру санації боржника - приватного підприємства «РКС» та призначено керуючого санацією, якого зобов'язано в тридцятиденний строк з дня винесення даної ухвали опублікувати в офіційному печатному органі України газеті «Голос України» або «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство ПП «РКС» і відкриття процедури його санації.

Вказане оголошення було опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» 30.04.2011 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на момент винесення вказаної ухвали) керуючий санацією - керівник боржника разом із розпорядником майна зобов'язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників та господарський суд.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З наявної в матеріалах справи копії ухвали господарського суду Харківської області від 29.11.2011 року у справі № 5023/2682/11 вбачається, що вимоги ДПІ у м. Рівне у розмірі 343767,31 грн. та інших конкурсних кредиторів, що не були заявлені у встановлений законодавством строк, або не були заявлені взагалі були визнані погашеними.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що у встановлений законом тридцятиденний термін ані Збаразька районна рада, ані Збаразька районна державна адміністрація в особі відділу культури та туризму не звертались з відповідною заявою до господарського суду Харківської області з вимогами щодо сплати приватним підприємством «РКС» 125930 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 10.01.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. В даному випадку ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено особливу підставу для припинення зобов'язань.

Отже, з вказаних положень діючого законодавства та матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги відділу культури та туризму Збаразької райдержадміністрації за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року є погашеними, і відповідно зобов'язання ПП «РКС» за вказаним договором щодо сплати повної вартості об'єкта незавершеного будівництва є припиненими.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Таким чином, розірвання договору є формою припинення зобов'язання/договору.

Враховуючи викладене, заявлена прокурором Збаразького району Тернопільської області вимога щодо розірвання договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року не підлягає задоволенню, оскільки договір, який вже є припиненим, не може бути розірваний судом, оскільки саме розірвання є формою припинення.

Крім того, відповідачем було подано заяву про застосування позовної давності у спорі. Предметом розгляду у вказаній справі була вимога щодо розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року з підстав істотного порушення договору, а саме несплати відповідачем повної суми вартості об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу від 10.01.2006р. визначено, що решту суми покупець відшкодовує продавцю до 01.06.2006 року. За таких обставин, перебіг строку позовної давності щодо розірвання вказаного договору з мотивів істотного порушення договору другою стороною розпочинається з дати порушення відповідачем умов договору щодо повної сплати об'єкта незавершеного будівництва, тобто з 02.06.2006 року.

В даному випадку позов подано прокурором Збаразького району Тернопільської області в інтересах держави Збаразької районної ради, Збаразької райдержадміністрації в особі відділу культури і туризму райдержадміністрації.

Стороною оскаржуваного договору, яка була обізнана щодо обставин його виконання відповідачем, є відділ культури і туризму Збаразької райдержадміністрації. При цьому, саме відділ культури і туризму Збаразької райдержадміністрації прокурором самостійно визначено як особу, уповноважену здійснювати функції держави в спірних правовідносинах.

З огляду на наведене, у даному разі перебіг строку позовної давності розпочався з 02.06.2006 року, тобто з моменту коли саме стороні по договору, в інтересах якої прокурором подано позов, стало відомо про допущене відповідачем порушення.

Позовну заяву подано прокурором в квітні 2011 року, тобто за межами позовної давності, встановленої нормами ЦК України.

При цьому, у наявних у матеріалах справи клопотаннях прокурора та позивачів про відновлення строку позовної давності не наведено причин та не подано доказів наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від них причин, унеможливлювали або істотно ускладнювали своєчасне подання позову до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доводи, наведені судом першої інстанції в обґрунтування відмови у задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності з підстав визнання договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року недійсним є необґрунтованими, оскільки, як було встановлено колегією суддів, у даному разі відсутні правові підстави для визнання вказаного договору недійсним.

За вказаних обставин, у задоволенні позову прокурора Збаразького району Тернопільської області про розірвання договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року та повернення об'єкту незавершеного будівництва у власність територіальної громади Збаразького району та відділу культури і туризму Збаразької районної державної адміністрації необхідно відмовити з підстав спливу позовної давності.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню в частині визнання договору купівлі-продажу від 10.01.2006 року недійсним та проведення двосторонньої реституції.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012 року по справі № 5023/4474/12 скасувати в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2; зобов'язання ПП «РКС» повернути у власність територіальної громади Збаразького району на баланс Відділу культури та туризму Збаразької районної державної адміністрації незавершений будівництвом будинок культури на 500 місць разом з підведеними до нього зовнішніми мережами та комплектацією, розташованого за адресою: м. Збараж Тернопільської області, вул. Д. Вишнівецького, 2 та зобов'язання Відділу культури та туризму Збаразької районної державної адміністрації повернути ПП «РКС» грошову суму в розмірі 153 570 грн. отриману на виконання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 10.01.2006 року.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2012 року по справі № 5023/4474/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 25.04.2013 р.

Головуючий суддя ( Бондаренко В.П.

Суддя ( Россолов В.В.

Суддя ) Тихий П.В.