Рішення № 30920715, 22.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.2013 Справа № 901/514/13-г

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Елчояна Сурена Мясніковича

про стягнення 33 423,48 грн.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від позивача - Білан М.О., довіреність № 73 від 01.01.2013, юрисконсульт, посвідчення № 1098 від 01.10.2012;

від відповідача - Балахонов М.Б., адвокат, договір про надання правової допомоги від 01.04.2013, ордер АК № 00014351, свідоцтво № 1491 від 28.11.2012, паспорт ЕЕ 140714 виданий 05.11.1999 ;

від відповідача - Елчоян С.М., паспорт ЕЕ 792072 виданий 17.12.2002;

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» - позивач, звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Елчояна Сурена Мясніковича - відповідач, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Елчояна Сурена Мясніковича суму основної заборгованості 27 030,30 грн., пеню у розмірі 987,12 грн., штраф у розмірі 5 406,06 грн., всього 33 423,48 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 526, 530, 629, 767 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та мотивовані тим, що 20.08.2012 між Фізичною особою-підприємцем Елчояном Суреном Мясніковичем та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» було укладено договір №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06.

Як вбачається з тексту позовної заяви, на виконання п.1.1 договору орендодавець Державне підприємство «Придніпровська залізниця» надав у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - пасажирський вагон тип РЄ, призначення МД, 1981 року виписку експлуатаційний №045-66030, інвентарний №0501114 Фізичній особі-підприємцю Елчояну Сурену Мясніковичу.

Позивач в позові зазначив, що передача орендованого майна відбулася на основі акту приймання передавання вагона в оренду №045-66030 від 27.08.2012.

Як вбачається з тексту позовної заяви, 27.08.2012 відповідач вступив у строкове платне користування орендного майна. В акті приймання-передачі, який підписаний особисто Фізичною особою-підприємцем Елчояном Суреном Мясніковичем, зазначено, що у сторін відсутні будь-які претензії щодо стану орендного майна та його комплектності.

У відповідності до п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - липень 2012 року 5 545,92 грн. з ПДВ. Розрахунок орендної плати наведено в Додатку №4 до даного Договору.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2012 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень 2012.

Орендна плата нараховується з дати підписання Сторонами Акту приймання - передачі майна в оренду. Нарахування та сплата орендної плати за цим Договором припиняється з дати прибуття Майна з оренди на станцію приписки та підписання Акту приймання - передачі Майна з оренди.

Як зазначає позивач, з моменту отримання майна в користування Фізична особа-підприємець Елчоян Сурен Мяснікович не виконує свої обов'язки щодо сплати орендної плати передбачені п. 5.3. Договору. Згідно п. 3.6. Договору плата за оренду здійснюється в порядку 100% передоплати до 1 числа поточного місяця шляхом перерахування платіжним дорученням на розрахунковий рахунок.

Позивачем до позову був наданий розрахунок, згідно з яким загальна сума заборгованості становить 33 423, 48 грн. З них 27 030,30 грн. сума основної заборгованості, пеня в сумі 987,12 грн. та штраф в сумі 5 406,06 грн.

У судовому засіданні 04.04.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Відповідач проти позовних вимог заперечує за підставами, які викладені в його відзиві на позов.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

20.08.2012 між Фізичною особою-підприємцем Елчояном Суреном Мясніковичем (Орендар) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (Орендодавець) було укладено договір №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06 (а. с. 7-12, 1т.), п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - пасажирський вагон тип РЄ, призначення МД, 1981 року випуску, експлуатаційний №045-66030, інвентарний №0501114, (Майно), що перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу «Сімферопольське пасажирське вагонне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 21.03.2012 і становить за незалежною оцінкою 554 574,0 грн.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

З наявного в матеріалах справи Акта приймання-передачі вагона в оренду №045-66030 від 27.08.2012 (а. с. 13-16, 1т.), підписаного Балансоутримувачем - начальником відокремленого структурного підрозділу «Сімферопольське пасажирське вагонне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та Орендарем - фізичною особою підприємцем Елчояном Суреном Мясніковичем, вбачається, що на підставі договору від 20.08.2012 №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06, орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окремо індивідуально визначене майно, пасажирський вагон тир РЄ; рік випуску 1981; № вагона 045-66030; інвентарний № вагона 0501114.

У вищевказаному Акті зазначено, що у сторін договору відсутні будь-які претензії одна до одної щодо стану переданого майна та його комплектності, при цьому зазначено, що додаткове внутрішнє обладнання в кількості

холодильник - 2 од.,

холодильна вітрина - 1 од.,

електропіч - 1 од.,

мікрохвильова піч - 1 од.,

буде встановлено до відправлення в рейс вагону №045-66030.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - липень 2012 5 545,92 грн. з ПДВ. Розрахунок орендної плати наведено в Додатку №4 до даного Договору.

Орендна плата за перший місяць оренди серпень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень 2012 року.

Орендна плата нараховується з дати підписання Сторонами приймання-передавання Майна в оренду. Нарахування та сплата орендної плати за цим Договором припиняється з дати прибуття Майна з оренди на станцію приписки та підписання Акту приймання-передавання Майна з оренди.

Пункт 3.6 Договору передбачає, що орендна плата за оренду здійснюється в порядку 100 % передоплати до 1 числа поточного місяця шляхом перерахування платіжним дорученням на рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.8 Договору у разі, прострочення сплати орендної плати на три місяці, Орендар також сплачує додатково штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Згідно з п. 5.3 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

З наявного в матеріалах справи з детального розрахунку суми боргу на 22.01.2013 (а. с.24-25, 1т.), доданого до позовної заяви вбачається, що нарахування за оренду вагону-ресторану позивачем проведено з 27.08.2012 по 22.01.2013 27 030,30 грн., пеня за серпень 2012 року - січень 2013 року - 987,12 та 5 406,06 сума штрафу.

Пункт 5.4 Договору передбачає, що Орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати Майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати в належному стані, не гірше ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Керуватися в рейсі Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 28.07.1998 № 297, Нормативними актами з перевезення пасажирів залізничним транспортом держав СНД та Балтії, Правилами технічної експлуатації залізниць України, Санітарними правилами для підприємств громадського харчування, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР 19.03.1991, Положенням «Про вагони ресторани в пасажирських поїздах залізниць України», затвердженим наказом Укрзалізниці від 16.08.2004 №633, та іншими законодавчими актами що регулюють цю діяльність. Кодексом законів про працю України, законом України «Про охорону праці», митним законодавством України, Росії.

Орендар зобов'язаний надати орендодавцю в термін до 5 календарних днів до виходу вагону в рейс перелік осіб, які будуть знаходитись в рейсі в вагоні ресторані. Вказані особи повинні здати екзамени комісії призначеної Орендодавцем з «Правил технічної експлуатації залізниць України» (ПТС), «Інструкції по руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України» (ІДП), «Інструкції по сигналізації на залізницях України» в об'ємах галузевих норм, пожежно-технічні мінімуми.

Виробництво та реалізація продуктів харчування та його асортимент повинні бути погодженні державною санепідемслужбою на залізничному транспорті встановленим порядком.

Мати в рейсі «Книгу відгуків та пропозицій», «Контрольний» та «Санітарний» журнали, сертифікати якості на продукцію що реалізовується.

Підтримувати постійний зв'язок з питань безпеки руху з начальником поїзда, та виконувати всі його розпорядження з цього приводу.

Згідно з п. 5.7 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, деповський ремонт та інші види ремонтів, технічне обслуговування з відчепленням та без такого, тощо, згідно з наказом Укрзалізниці від 17.05.2011 №199-Ц. У зв'язку із специфікою орендованого майна, всі види ремонтів та технічного огляду виконуються лише за погодженням орендодавця. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

Пункт 5.10 Договору передбачає, що Орендар зобов'язаний Здійснювати усі витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна.

Протягом 14 календарних днів після підписання цього Договору укласти договір про відшкодування витрат на утримування орендованого Майна. Відшкодовувати за власний рахунок вартість проїзду в плацкартному вагоні, з займанням не менш одного місця в кожному рейсі поїзду.

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно з частиною 1, 2 статті 767 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

З наявного в матеріалах справи Акта приймання-передачі вагона в оренду №045-66030 від 27.08.2012 (а. с. 13-16, 1т.), підписаного Балансоутримувачем - начальником відокремленого структурного підрозділу «Сімферопольське пасажирське вагонне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та Орендарем - фізичною особою підприємцем Елчояном Суреном Мясніковичем, вбачається, що на підставі договору від 20.08.2012 №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06, орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окремо індивідуально визначене майно, пасажирський вагон тир РЄ; рік випуску 1981; № вагона 045-66030; інвентарний № вагона 0501114.

Дійсно у вищевказаному Акті зазначено, що у сторін договору відсутні будь-які претензії одна до одної щодо стану переданого майна та його комплектності, але при цьому чітко зазначено, що додаткове внутрішнє обладнання в кількості

холодильник - 2 од.,

холодильна вітрина - 1 од.,

електропіч - 1 од.,

мікрохвильова піч - 1 од.,

буде встановлено до відправлення в рейс вагону №045-66030.

Таким чином, в ході підписання вказаного Акту встановлено фактичну відсутність у вагоні додаткового внутрішнього обладнання: холодильник - 2 од., холодильна вітрина - 1 од., електропіч - 1 од., мікрохвильова піч - 1 од. У примітці до акту Балансоутримувач зобов'язався встановити вказане додаткове - внутрішнє обладнання до відправлення в рейс вагону.

Проте, що вказане обладнання повинно бути укомплектовано у вагоні, свідчить також електронний паспорт вагона № 04566030.

Однак, до теперішнього часу вказане обладнання у вагон не встановлено, що унеможливлює його використання за прямим призначенням - надання послуг с харчування пасажирів. Факт не встановлення обладнання у вагон до цього часу підтверджено представником Позивача у судовому засіданні.

Проте, що Майно не у комплекті, Орендодавець заздалегідь не повідомив Орендаря, тому при підписанні Договору оренди ФОП Елчоян С.М. вважав, що майно відповідає встановленим для такого вагону вимогам.

Більш того, Орендодавцем та Балансоутримувачем не вчинено жодної дії щодо включення Вагону до складу поїздів № 17/18 Севастополь-Москва-Севастополь, № 67/68 Сімферополь-Москва-Сімферополь, не дивлячись на те, що така дія є їх виключною компетенцією. Орендар не має повноважень щодо формування составу потягу та включення до нього вагонів.

Телеграма від 30.07.2012, копію якої позивач долучив до матеріалів справи (а. с. 170, т. 1), не спростовує доводи відповідача у зв'язку з тим, що така телеграма була направлена ще до моменту укладення Договору №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06 від 20.08.2012.

Крім того судом встановлено, що на момент підписання Договору №ПР/ЛВЧД-11-12/НКМ-06 від 20.08.2012 технічний стан Вагону не відповідав вимогам нормативних документів та не міг як «об'єкт оренди» експлуатуватися, виходячи з наступного:.

Наказом Укрзалізниці № 199ц від 17.05.11 затверджено Систему технічного обслуговування та ремонту пасажирських вагонів. Згідно п.7 вказаного Наказу, покладено відповідальність за своєчасне виконання планових нидів ремонту та технічного обслуговування на керівників структурних підрозділів, до яких приписані вагони.

Додатком 1 до цього наказу встановлено, що:

Технічне обслуговування третього об'єму (ТО-3) - це єдина технічна ревізія основних вузлів вагонів з відчепленням вагонів від складу поїзда, а також перед початком експлуатації вагонів, які не використовувалися в перевезеннях понад 3 місяці;

Деповський ремонт (ДР) - це плановий ремонт вагонів, що проводиться між капітальними ремонтами для відновлення працездатності із заміною чи ремонтом окремих складових частин, а також, у разі потреби, з модернізацією окремих вузлів.

Додатком 2 п. 1.4 до Наказу встановлено, що для ресторанів всіх типів та модифікацій ТО-3 проводиться у календарний строк не більше ніж 6 місяців, ДР - не більше 1 року.

Згідно технічного паспорту вагона з експлуатаційним номером 04566030 (предмет договору оренди) за формою ВУ-5, він побудований у 1981 році, місцем приписки є ЛВЧД-11 м. Сімферополь. Останній деповський ремонт (ДР) проводився 04.03.10. Останній капітальний ремонт першого обсягу (КР-1) проводився 17.03.11. Після 17.03.11 інші види ремонту та технічного обслуговування не проводились.

Згідно електронного паспорту вагона № 04566030 останній капітальний ремонт першого обсягу (КР-1) проводився 17.03.11. Останній деповський ремонт (ДР) проводився 04.03.10. Останнє технічне обслуговування другого обсягу напередодні літніх та зимових перевезень (ТО-2) проводилось 24.04.11. З того часу вагон знаходиться в ЛВЧД-11.

Таким чином, на 27.08.12, тобто на момент передачі Орендарю Майна, Орендодавцем та Балансоутримувачем, у порушення вимог Системи технічного обслуговування та ремонту пасажирських вагонів, затвердженої Наказом Укрзалізниці № 199ц від 17.05.11, у другій половині 2011 року та у квітні 2012 року не були проведені деповський ремонт та технічне обслуговування Майна - об'єкта оренди, без яких воно не може експлуатуватись за призначенням.

Замість того, щоб заздалегідь провести плановий ремонт і технічне обслуговування Вагону, та передати його Орендарю у належному технічному стані, Орендодавець та Балансоутримувач передали майно без своєчасного проведення комплексу технічних заходів, та безпідставно спробували покласти цей обов'язок на Орендаря.

Всі перелічені обставини свідчать про те, що з боку позивача суттєво порушені умови Договору, а саме:

- Орендарю передано Майно у комплекті і у стані, що не відповідають умовам договору та його призначенню;

- не забезпечено використання Майна за призначенням шляхом приєднання Вагону до складу поїзду № 17/18 Севастополь-Москва-Севастополь або № 67/68 Сімферополь-Москва-Сімферополь, чого відповідач самостійно не міг зробити у зв'язку зі специфікою такого майна.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Договір оренди майна є реальним, а не консенсуальним договором.

А тому факт передачі такого майна повинен підтверджуватися не тільки Актом приймання передачі, а і фактичною передачею такого майна орендарю.

Але, враховуючи, що до теперішнього часу такий вагон №0501114 знаходиться у Депо, на момент укладення Договору оренди - 20.08.2012 - вагон не пройшов обов'язковий деповський ремонт, строк проведення якого наступив ще у квітні 2012 року, тому суд приходить до висновку, що відповідачу фактично об'єкт оренди не передавався, та таке майно відповідачем не могло бути використано через вищезазначені судом обставини, а тому враховуючи приписи ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України відповідач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути орендарем використане, тобто з 27.08.2012 до наступного часу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 27 030,30 грн.

У зв'язку з відсутністю самої заборгованості з орендної плати, відповідно не підлягають стягненню з відповідача штраф у розмірі 5 406, 46 грн. та пеня у сумі 987,12 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 22.04.2013.

Повне рішення складено 26.04.2013.

Керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя І.К. Осоченко