Постанова № 30917874, 02.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 804/1137/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участі:

представника відповідача Товстої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Мідуєй» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Мідуєй» (далі - ПП «Мідуєй», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі, відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001222307 від 12.12.2012 року, яким ПП «Мідуєй» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовані штрафні санкції на загальну суму 243 786,33 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 195 029,06 грн. та за штрафними санкціями 48 757,27 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0001222307 від 12.12.2012 року про застосування штрафної санкції за порушення ст. 44 Податкового кодексу України в сумі 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ПП «Мідуєй» відповідачем було складено акт перевірки № 3689/221/37733280 від 29.10.2012 року. Згідно акту перевірки були встановлені порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання позивачу з ПДВ та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001222307 від 12.12.2012 року на суму 243 786,33 грн. Також, за порушення ст. 44 ПК України застосовано штрафну санкцію та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0001222307 від 12.12.2012 року на суму 510,00 грн. Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки, незаконними, а прийняті податкові повідомлення-рішення безпідставними з наступних підстав. Висновки, викладені в акті щодо недійсності господарських операцій між ПП «Мідуєй» та ФОП ОСОБА_2 ґрунтуються на довідці від 04.09.2012 року № 849/17-2-22-2707415283 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, якою встановлено нікчемність даних правочинів. Позивач зазначає, що угоди, укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_2, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. На підтвердження виконання умов договору між ПП «Мідуєй» та ФОП ОСОБА_2, а також сплати позивачем ПДВ у складі ціни за придбаний товар, ФОП ОСОБА_2 були виписані позивачу податкові накладні. Позивач зазначає, що ПП «Мідуєй» веде свій податковий облік згідно вимог діючого законодавства України, маючи всі необхідні підтверджуючі первинні документи для податкового обліку. За таких обставин оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, є протиправними та такими, що прийняті в порушення норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх наступним. Суми ПДВ по контрагенту позивача - ФОП ОСОБА_2, за рахунок якого сформовано податковий кредит за квітень, травень 2012 року, має ознаку ризикового кредиту. До податкового кредиту позивачем в квітні 2012 року віднесено суму ПДВ у розмірі 75 002,14 грн. по взаємовідносинам з постачальником - ФОП ОСОБА_2, документів для перевірки підприємством не надано. Згідно довідок від 04.09.2012 року № 849/17-2-22-2707415283 та 11.09.2012 року № 1021/17-2-22-2707415283 ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя «Про результати проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_2 щодо взаємовідносин із платником податків ПП «Мідуєй» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року» не підтверджено факту реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 Відповідачем також було встановлено, що ПП «Мідуєй» за юридичною адресою не знаходиться. Звіркою не підтверджене фактичне здійснення поставки товару з боку ФОП ОСОБА_2 на адресу ПП «Мідуєй» у квітні 2012 року, що свідчить про те, що правочин між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Мідуєй» здійснено без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що договори поставки товару є нікчемними та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відсутні як база, так і об'єкт оподаткування ПДВ ФОП ОСОБА_2, не підтверджене фактичне здійснення поставки товару з боку підприємств-постачальників у періоді, який звіряється. При цьому, відповідачем зазначено, що ФОП ОСОБА_2 не є виробником товару, який реалізовано ПП «Мідуєй». Відповідачем також вказано на те, що ФОП ОСОБА_2 в результаті надання документів, які не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів, здійснювала діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а саме, ПП «Мідуєй». Таким чином, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську діяльність. З огляду на те, що позивачем не надано жодних документів для перевірки та не підтверджено суми податку, віднесені до податкового кредиту, ДПІ у Жовтневому районі встановлено недійсність господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_2

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ПП «Мідуєй» зареєстровано 20.05.2011 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Жовтневому районі, зареєстровано платником ПДВ.

ДПІ у Жовтневому районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Мідуєй» з питання достовірності формування показників податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2012 року, наданої до ДПІ у Жовтневому районі по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 За наслідком перевірки відповідачем 29.10.2012 року складено акт №3596/221/37733280, в якому встановлено недійсність господарських операцій ПП «Мідуєй» з ФОП ОСОБА_2 та виявлені наступні порушення, а саме:

- ст. 44 ПК України, не надання для перевірки документів;

- п. 198.6 ст. 198 ПК України, завищено суму податкового кредиту в квітні 2012 року на 75 002,14 грн., в травні 2012 року на 120 026,92 грн. по контрагенту ФОП ОСОБА_2

12.12.2012 року ДПІ у Жовтневому районі на підставі акту №3596/221/37733280 від 29.10.2012 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» № 0001222307, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до ч. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 195 029,06 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 48 757,27 грн.;

- форми «С» № 0001222307, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до ч. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 510,00 грн.

Судом встановлено, що між ПП «Мідуєй» (покупець) та ФОП ОСОБА_2 (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 11.04.2012 року № 4, за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар - готові м'ясо продукти варено-копчені з свійських свиней (п. 2.1) - у власність покупцеві у повному обсязі згідно накладної на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього договору та забезпечити покупця документами щодо товару (п.п. 1.1), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п. 1.1.). Перехід права власності відбувається в момент передачі товару (оплати), що оформляється видатковою накладною, накладною або рахунком (п. 3.1).

Судом досліджені долучені до матеріалів справи копії первинних документів, складених по взаємовідносинах ПП «Мідуєй» та ФОП ОСОБА_2 за квітень-травень 2012 року: видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних та платіжних доручень. Згідно досліджених документів ФОП ОСОБА_2 поставляла ПП «Мідуєй» готові м'ясо продукти варено-копчені (бочек варено-копчений, сало варено-копчене, лопатка варено-копчена, підчеревина варено-копчена, сальтисон, сарделька варено-копчена, щоковина варено-копчена). Сума придбаного від ФОП ОСОБА_2 товару склала у квітні 2012 року склала 375 010,68 грн., ПДВ в розмірі 75 002,14 грн., у травні 2012 року склала 600 134,59 грн., ПДВ в розмірі 120 026,92 грн. Позивачем здійснювалась оплата товару та послуг шляхом безготівкових розрахунків.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Дослідивши надані первинні документи по взаємовідносинам ПП «Мідуєй» та ФОП ОСОБА_2 за квітень-травень 2012 року, суд приходить до висновку, що вони складені формально: з наданих первинних документів не вбачається де здійснювалось відвантаження товару в Житомірі (пункт відвантаження) та розвантаження товару в Дніпропетровську (пункт розвантаження) від ФОП ОСОБА_2; не визначено де саме здійснювалось зберігання товару - готові м'ясо продукти варено-копчені; в наданих товарно-транспортних накладних вказано про перевезення товару автомобільним транспортом - шкода лаз, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 - без зазначення автопідприємства та підпису водія-експедитора; ПП «Мідуєй» на вимогу суду не надано доказів того, яким чином було використано отриманий від ФОП ОСОБА_2 товар - готові м'ясо продукти варено-копчені та не надано жодного документу щодо відповідності стандартам якості придбаного товару.

На підставі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В судовому засіданні досліджено надані суду довідки:

- ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 04.09.2012 року № 849/17-2-22-2707415283 «Про результати проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_2 щодо взаємовідносин із платником податків ПП «Мідуєй» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року», якою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Мідуєй» за квітень 2012 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки з ПДВ на суму 75 002,15 грн.;

- ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 11.09.2012 року № 1021/17-2-22-2707415283 «Про результати проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_2 щодо взаємовідносин із платником податків ПП «Мідуєй» за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року», якою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПП «Мідуєй» за травень 2012 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки з ПДВ на суму 120 027,30 грн.

На підставі п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 987, результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки; у разі встановлення під час перевірки складається акт; акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, акти перевірки є належними доказами по справі та оцінується судом нарівні з іншими доказами в порядку, визначеному ст.86 КАС України.

Суд зазначає, що відсутність судових рішень про визнання недійсними правочинів ПП «Мідуєй» з ФОП ОСОБА_2 не спростовує висновків ДПІ у Жовтневому районі про наявність порушень чинного законодавства під час формування позивачем податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, як встановлено в акті перевірки №3596/221/37733280 від 29.10.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Мідуєй» з питання достовірності формування показників податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2012 року, наданої до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2» чисельність працівників ПП «Мідуєй» станом на 01.07.2012 року складала 1 особа, а директор ПП «Мідуєй» Д. Мицилеску працює посадовою особою ще у 14 підприємствах, та є засновником ще 57 підприємств.

Зазначений факт свідчить про відсутність необхідної чисельності штату працівників підприємства для здійснення підприємницької діяльності в квітні 2012 року з кількістю контрагентів в 76 підприємств з обсягами поставки в сумі 7 883 855,00 грн.; та в травні 2012 року з кількістю контрагентів в 174 підприємства з обсягами поставки в сумі 16 298 907,00 грн., та неможливістю директора Д. Мицилеску здійснення одноособово всіх дій в межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій між ПП «Мідуєй» та ФОП ОСОБА_2, на виконання яких вони складені, є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ПП «Мідуєй» по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи фахівцями відповідача доведене безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_2 та заниження позивачем податку на додану вартість.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підставі п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм позивачем не було надано до перевірки документів, підтверджуючих формування показників податкової звітності у квітні, травні 2012 року.

Відповідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, податковий орган накладає на платника податків штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Згідно п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає правомірним винесення ДПІ у Жовтневому районі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 квітня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар