Постанова № 30917869, 02.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 804/3575/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого cудді - Юхно І.В.

при секретарі - Самоварові А.В.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Водопоєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0003112306, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємця ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0003112306.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем за результатами виїзної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача, складено акт, в якому зафіксовані нібито порушення законодавства позивачем, а саме п.2.6. розділу 2 Постанови 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року. На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким було нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 130000,00грн. Позивач з даним податковим повідомленням рішенням не згодний, оскільки вважає його таким, що прийняте з перевищенням службових повноважень та у порушення діючого законодавства. Оскільки відповідачем не враховано, що відповідно до вимог законодавства товарний чек підтверджує лише факт передання права власності, а не факт передання грошових коштів від продавця до покупця. Також не враховано відповідачем, що відповідно до п.4.2. Положення №637 приватні підприємці касової книги не ведуть. Вимога щодо обов'язкового оформлення готівкових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами встановлена тільки для юридичних осіб, а оскільки приватні підприємці не ведуть касову книгу та не встановлюють ліміт каси готівкових коштів, штрафні санкції до приватного підприємця не застосовуються. Вищенаведене стало підставами звернення до суду. Представники позивача позов просили задовольнити.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 29.10.2012р. № 1736/17-215/НОМЕР_1 про результати виїзної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_4 за період з 01.07.2009 року по 22.10.2012 року. В ході перевірки встановлено порушення щодо не оприбуткування відповідачем готівкових коштів у день їх фактичного надходження, одержання у книзі обліку доходів та витрат підприємця, за яке, відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436-/95 «про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовано фінансову санкцію в розмірі 130000,00грн. Підстав для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні не вбачається, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (код ІНН НОМЕР_1), як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 24.10.2005 року та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник єдиного податку.

З 16.10.2012р. по 22.10.2012р. посадовими особами відповідача на підставі п.п.78.1.7 п.78.1 ст. 78 ПК України від 02.12.2010р. №2755, направлення від 30.08.2012 року №000628, виданого ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та наказу ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 000808 від 16.10.2012 року та №000809 від 16.10.2012 року була проведена виїзна позапланова перевірка Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.07.2009 року по 22.10.2012 року.

Перевіркою встановлено не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів та витрат фізичної особи - підприємця у день її одержання на загальну суму 26000,00 грн., а саме за 01.03.2011р. на суму 10000,00грн, за 03.03.2011р. на суму 10000,00грн, за 18.04.2011р. на суму 6000,00грн.

За результатами даної перевірки складено акт № 1736/17-215/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- ст. 8 Порядку №599 заповнення книги обліку доходів і витрат та ст. 9 Порядку №599 несвоєчасне надання звітів платника єдиного податку;

- п.44.1, 44.3 ст.44 Податкового кодексу України - ненадання до перевірки документів в повному обсязі;

- п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - не оприбуткування готівки у день її одержання в книзі обліку доходів та витрат на суму 26000,00грн.

09.11.2012 на підставі акту № 1736/17-215/НОМЕР_1 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська року прийнято податкове повідомлення-рішення №000312306, яким, відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента України №436/95, нараховано суму адміністративно-господарської санкції в розмірі 130000,00грн.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що підставою для застосування до позивача спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 130000,00 грн. у відповідності з абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 слугували висновки перевірки, викладені в акті від 29.10.2012р. № 1736/17-215/НОМЕР_1, про не оприбуткування готівки у день її одержання в книзі обліку доходів та витрат підприємця на загальну суму 26000,00 грн. внаслідок порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Виходячи зі змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Штрафні санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення правил здійснення касових операцій у національній валюті в Україні, мав дотримуватися наведених норм Господарського кодексу України, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта господарювання за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

09.11.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі акту перевірки від 29.10.2012р. № 1736/17-215/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - не оприбуткування готівки у день її одержання в книзі обліку доходів та витрат на суму 26000,00грн., а саме: товарні чеки №2 від 01.03.2011р. на суму 10000,00грн, №3 від 03.03.2011р. на суму 10000,00грн, №8 від 18.04.2011р. на суму 6000,00грн., проте в книзі обліку доходів та витрат фізичної особи - підприємця відсутні записи про надходження готівкових коштів за 01.03.2011р. на суму 10000,00грн, за 03.03.2011р. на суму 10000,00грн, за 18.04.2011р. на суму 6000,00грн. Тобто рішення про застосування штрафних санкцій було прийнято відповідачем у строк більший ніж один рік з дня порушення.

Зважаючи на застосування податковим органом податковими адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення правил ведення касових операцій у національній валюті в Україні пізніш як через один рік з дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, позовні вимоги щодо скасування рішення підлягають задоволенню.

Подібна правова позиція викладена в ухвалах та постановах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2012р. №К 24952/10, від 12.12.2012р. №К-15004/10, від 17.12.2012р. №К/9991/2113/12, від 11.12.2012р. №К-30665/10, від 25.02.2013р. №К-43603/09.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0003112306 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 року № 0003112306.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1300 (тисяча триста) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текс постанови складено 08.04.2013р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 08.04.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно