Ухвала суду № 30917811, 18.04.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/123/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Левицький В.М., Кондратишина О.В., представники на підставі довіреностей

відповідача - Островерх Р.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Бершадьмолоко" до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2013 року публічне акціонерне товариство «Бершадьмолоко» звернулось до суду з позовом до Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі податковий орган зазначає, що судом першої інстанції не була дана належна правова оцінка нормам законодавства та не взято до уваги додаткові докази надані відповідачем.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених в запереченнях на апеляційну скаргу.

Представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Бершадьмолоко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 357/22/00418018 від 19.11.2012 року. В акті перевірки встановлено наступні порушення:

1) пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на прибуток на 783056 грн., в тому числі: за 1 квартал 2012 року в сумі 17839 грн., за 2 квартал 2012 року - 765163 грн.:

2) п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 722720 грн., в тому числі: за квітень 2011 року - 10067 грн., за квітень 2012 року - 228980 грн., за травень 2012 року - 249748 грн., за червень 2012 року - 233325 грн.;

3) пункт 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, в результаті чого несвоєчасно перераховано компенсацію сільськогосподарським товаровиробникам у сумі 24037,33 грн. та використано не за цільовим призначенням кошти в сумі 11950,30 грн.;

4) п. 2.11, п. 2.12, п. 3.1, п. 7.41 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме оформлення авансових звітів про використання підзвітних сум без підтверджуючих документів на сплату готівкових коштів на загальну суму 153034,30 грн.;

5) пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПК України, в результаті чого позивачу донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 73817,58 грн.;

6) пп. 170.9.1 (б) п. 170.9 ст. 170 ПК України, в результаті чого позивачу донараховано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 23432,36 грн.

28.11.2012 року позивачем було подано заперечення на акт перевірки № 357/22/00418018 від 19.11.2012 року.

Заперечення позивача Бершадська МДПІ частково врахувала та за результатом їх розгляду внесла зміни до акта позапланової документальної перевірки № 357/22/00418018 від 19.11.2012 року, зокрема щодо суми заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість. Так, відповідач зробив висновок, що в результаті порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ним занижено суму податку на прибуток на 35400 грн., в тому числі: за 1 квартал 2012 року - 17839 грн., за 2 квартал 2012 року - 17507 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України занижено суму податку на додану вартість на 10667 грн., втому числі за квітень 2011 року - 10067 грн. Про результати розгляду поданих заперечень Бершадська МДПІ повідомила ПАТ "Бершадьмолоко" листом № 5061 від 05.12.2012 року (а. с. 112).

На підставі акта перевірки № 357/22/00418018 від 19.11.2012 року з урахуванням внесених до нього змін податковий орган 10.12.2012 року прийняв податкові повідомлення-рішення: № 000422308/0/ про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 153034,30 грн.; № 0000782301 про збільшення податку на прибуток на 35400 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 8850 грн.; № 000079230 про збільшення податку на додану вартість на 10667 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 35988,63 грн.; № 0007371701 про збільшення податку на доходи фізичних осіб на 97249,94 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 20031,26 грн.

Проте, ПАТ "Бершадьмолоко" не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями подало скаргу до Державної податкової служби у Вінницькій області, відомості щодо результатів розгляду вказаної скарги відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган не мав достатньо підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень,які підтверджувались належними доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Так, податковим повідомленням-рішенням №000422308/0 від 10.12.2012 року, за порушення п. 2.11, п. 2.12, п.3.1, п.7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 15034,3 грн.; податковим повідомленням-рішенням №0000782301 від 10.12.2012 року, за порушення п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 44250 грн., з яких 35400 грн. за основним платежем та 8850 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); податковим повідомленням-рішенням №0000792301 від 10.12.2012 року, за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п.12, п.п.13 п.1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 46655, 63 грн., з яких 10667 грн. за основним платежем та 35988,63 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); податковим повідомленням-рішенням №0007371701 від 10.12.2012 року, за порушення п.п.165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб по актах перевірки на суму 117281,20 грн., з яких 97249,94 грн. за основним платежем та 20031,26 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Податковим органом на підставі акта перевірки не враховано валові витрати позивача з придбання молока в населення в І півріччі 2012 року на суму 168572 грн. на підставі листа Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області та копій пояснень громадян з приводу того, що їм не виплачувались кошти за молоко та компенсація як товаровиробникам сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 75.1.2. ст. 75 Податкового кодексу України (ПК України) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Державною податковою службою України, на виконання положень ПК України, розроблено два Порядки оформлення податкових перевірок, один з яких стосується перевірок юридичних осіб (№ 984 від 22.12.2010 року), другий - перевірок фізичних осіб (№ 1003 від 24.12.2010 року), в яких чітко встановлено, що будь-яка документальна перевірка тому і вважається документальною, що ґрунтується на первинних документах та підтверджує факт проведення такої перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п. 83.1 ст. 83 ПК України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Статті 72, 73 ПК України визначають види і порядок отримання податкової інформації.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що пояснення громадян надані Службою безпеки України не підпадають під жоден з видів податкової інформації.

Таким чином, здійснення ПАТ «Бершадьмолоко» вказаних валових витрат підтверджується приймально-розрахунковими відомостями, а також по окремим громадянам випплачувалася компенсація товаровиробникам сільськогосподарської продукції. Кошти матеріально відповідальним особам видавались під звіт, який затверджувався на підставі отриманих приймально-розрахункових відомостей відповідно до кількості зданого молока.

Стосовно правомірності формування податкового кредиту, то відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, податковий орган встановив факт нецільового використання коштів, призначених для виплати компенсації фізичним особам за здане молоко, у розмірі 11950,30 грн., відповідно до листа Управління СБУ у Вінницькій області та зібраних ним пояснень.

Крім того, податковий орган стверджує, що оскільки в довідках сільських (селищних) рад не зазначено розміру земельних ділянок або зазначений розмір, що перевищує встановлений Земельним кодексом України, то позивач повинен був утримувати податок з доходів з фізичних осіб - здавачів молока.

Відносно таких тверджень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку.

Форма довідки, строк дії, порядок її видачі розробляються і затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Форма довідки, строк дії, порядок її видачі затверджено наказом ДПА "Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми" № 975. від 21.12.2010 року (надалі - Порядок № 975). Факт видачі довідки про право фізичної особи - власника сільськогосподарської продукції на отримання доходу від податкового агента без утримання податку на доходи фізичних осіб автоматично зобов'язує позивача не утримувати даний податок, в незалежності від самого змісту довідки, оскільки вона сама фіксує саме факт наявності пільги фізичної особи.

ПАТ «Бершадьмолоко» застосовував дану пільгу на підставі довідок про право на отримання доходу у джерела його виплати без сплати податку, виданих відповідними сільськими (селищними) радами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач, як податковий агент, не має права перевіряти правильність складання та заповнення даної довідки, а відповідальність за достовірність даних, зазначених в довідці, несе орган, що її видав.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) не встановлював розміру земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, тому є недоречними посилання податкового органу, на довідки у яких площа земельних ділянок перевищувала 2,0 га, а довідки у яких вказано нульовий розмір площі земельних ділянок у матеріалах справи не має.

Актом перевірки було також встановлено порушення п.12 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» в частині несвоєчасної виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

ПАТ «Бершадьмолоко» були пред'явлені платіжні доручення на перерахування ТзОВ «Світанок-Агросвіт» суми компенсації 11 384,93 грн. №28 від 19.03.2012р., та ТзОВ «Агрофірма Джулинка» суми компенсації 2018,25 грн. платіжне доручення №7 від 19.03.2012р. Проте, управління казначейства Бершадського району вказані платіжні доручення було повернуто без виконання в зв'язку з відсутнім рахунком у отримувача та проведено дані платіжні доручення лише 21.03.2012р..

Так, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів", № 11 від 12.01.2011р., визначено механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Пунктом 2 Порядку визначено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що кошти, за платіжними дорученнями №28 від 19.03.2012р. та№7 від 19.03.2012р. позивачем було вчасно акумульовано на спеціальний рахунок, а з цього рахунку вже вказані кошти повинні були перерахуватись на спецрахунки ТзОВ «Світанок-Агросвіт» та ТзОВ «Агрофірма Джулинка». Отже, ПАТ «Бершадьмолоко» вжило всіх заходів для своєчасного перерахунку сум компенсацій.

За результатами перевірки позивачу нарахований податок на доходи фізичних осіб в розмірі 23432,36 грн. відповідно до листа Управління СБУ у Вінницькій області та зібраних ним пояснень. Як вже зазначено вище, для перевірки були надані усі необхідні документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Крім того, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.11. п. 2.12. п. 3.1, п. 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме - авансові звіти про використання підзвітних сум оформлені без підтверджуючих документів на сплату готівкових коштів на загальну суму 153034,30 грн. відповідно до листа Управління СБУ у Вінницькій області та зібраних ним пояснень, то вказані висновки ґрунтуються на поясненнях громадян та припущеннях податкового органу, оскільки визначені п. 3.1 вищевказаного Положення документи на підприємстві наявні та були пред'явлені до перевірки - видаткові касові ордери, звіти про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, приймально-розрахункові відомості на видачу грошей за закуплене молоко від населення, розрахункові документи.

Відповідно до п. 7.41 Положення звіти про використання коштів підзвітними особами були подані на підприємство у встановлений термін складання, підтверджувались відповідними документами, які надавались під час перевірки.

Також, податковий орган у своєму акті перевірки дійшов висновку про завищення позивачем податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 10666,67 грн., свою позицію відповідач сформував на підставі отриманого від Державної податкової інспекції у м. Полтаві акта документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, з яким у ПАТ "Бершадьмолоко" виникли договірні відносини щодо придбання танку Я1-ОСВ-10т.

В акті перевірки зроблено висновок про неможливість здійснення товарної операції між позивачем та ФОП ОСОБА_6, так як встановлено неможливість фактичного здійснення ФОП господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу: відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень; транспортних засобів; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 85.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

В зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про недійсність правочину між ПАТ "Бершадьмолоко" та ФОП ОСОБА_6, оскільки він не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Проте, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції надано ряд документів, зокрема договір, податкову накладну, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, а також докази оплати вказаної господарської операції.

Таким чином, позивачем доведено реальність здійснення господарської операції, а стосовно доводів апелянта, що первинні документи позивача оформлені не належним чином або мають помилки в їх формленні, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статті 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Вказана правова позиція, також, викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов ПАТ "Бершадьмолоко" та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача.

Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 квітня 2013 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.