Постанова № 30917717, 18.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 р.Справа № 2-а-944/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-14827», Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-14827» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ТОВ «АТП-14827» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000043510/0 від 23.06.2010р., №0000043510/1 від 02.09.2010р. та №0000043510/2 від 16.11.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки прийшли до помилкового висновку про заниження товариством податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 55745 грн., оскільки позивачем у повному обсязі виконано вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і він мав всі підстави на відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними виданими ПП АП «Інтерфірма І.Н.», свідоцтво платника податку на додану вартість якого було анульовано. Поряд з цим, під час складання акту перевірки податковою інспекцією безпідставно ототожнено поняття «період виписки податкової накладної» та «дата отримання податкової накладної», що призвело до безпідставного висновку про завищення позивачем податкового кредиту за листопад 2008 року.

ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва проти позову заперечила, зазначивши, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення ним п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за період з 02.07.2008р. по 31.03.2010р. в сумі 90415 грн. Зокрема, встановлено, що ТОВ «АТП-14827» до складу податкового кредиту включено суми ПДВ на підставі податкових накладних, виданих постачальником ПП АП «Інтерфірма І.Н.», яке не мало права на їх видачу через анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Також, позивачем включено суму 35137 грн. за листопад 2008р. у рядок 10.1 податкової Декларації з податку на додану вартість не підтверджену податковими накладними за період 02.08.07р. по 31.03.10р. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ вважає правомірними; в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.11.2011р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва №0000043510/0 від 23.06.2010р., №0000043510/1 від 02.09.2010р. та №0000043510/2 від 16.11.2010р. на суму 42836 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «АТП-14827» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті постанови судом не враховано, що фінансові санкції, що були визначені на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» повинні вважатися відміненими у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України.

ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва також подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що в частині вимог, які задоволено, постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «АТП-14827» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.1 ст.11, п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 01.06.2010р. №354, у період з 02.06.2010р. по 15.06.2010р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «АТП-14827» (код ЄДРПОУ 35320513) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.08.2007р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 02.08.2007р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №4762/35-10/35320513 від 17.06.2010р.

У висновках акту перевірки вказується, зокрема, на порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2, п.5, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23.06.1997р., в результаті чого встановлено:

- заниження податку на додану вартість за період з 02.07.2008р. по 31.03.2010р. всього в сумі 90415 грн. (у т.ч. за листопад 2008р. в розмірі 27317 грн., за березень 2009р. - 7353 грн., жовтень 2009р. - 19 грн., листопад 2009р. - 19 грн., грудень 2009р. - 15747 грн., січень 2010р. - 20689 грн., лютий 2010р. - 13019 грн., березень 2010р. - 6252 грн.);

- завищення показників рядків податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року від 15.04.2010р. №9001022163: «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (код рядка 26) на суму 865 грн.; «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (код рядка 21) на суму 5715 грн.; «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду» (код рядка 22.2) на суму 5715 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 23.06.2010р. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва винесено податкове повідомлення-рішення №0000043510/0 (№0000043510/1 від 02.09.2010р. та №0000043510/2 від 16.11.2010р.), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 135623 грн. (в т.ч. за основним платежем - 90415 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45208 грн.).

Задовольняючи частково позов ТОВ «АТП-14827» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень на суму 42836 грн. суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем правомірно включено до податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 року та віднесено до податкового кредиту суму 35136,67 грн. на підставі податкової накладної №635 від 28.11.2008р., отриманої від ВАТ «АТП-14827». Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду, однак вважає, що судом помилково здійснено розрахунок суми, на яку підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Зокрема, відповідачем в акті перевірки визначено суму ПДВ в розмірі 90415 грн., що складається з: а) 55745 грн. - за операціями з придбання товарів у не платника податку на додану вартість за період з грудня 2009р. по березень 2010р.; б) 34670 грн. - з ПДВ за листопад 2008р. в сумі 27317 грн. (35137-7820), який не підтверджено наявною податковою накладною, та з суми 7353 грн. за березень 2009р. - сума завищення бюджетного відшкодування за рахунок виключення в листопаді 2008р. зі складу податкового кредиту з ПДВ 35137 грн.

Так, в акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва зазначено, що ТОВ «АТП-14827» в декларацію з податку на додану вартість з грудня 2009 року по березень 2010 року зайво включено в податковий кредит суми ПДВ в розмірі 61858 грн. за податковими накладними, складеними від імені ПП АП «Інтерфірма І.Н.», свідоцтво платника податку на додану вартість якого було анульовано 27.11.2009р., чим порушено вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2, п.5, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 55745 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 27873 грн.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно п.9.8 ст.9 вказаного Закону реєстрація діє до дати анулювання, яка відбувається, якщо особа, яка зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду.

Згідно п.3, п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку. Індивідуальний податковий номер є єдиний для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ. Реєстрація діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п.2, 5, 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ (п.2 Порядку). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ ПП АП «Інтерфірма І.Н.» було анульовано 27.11.2009р., то з цієї дати вказане підприємство не мало права видавати своїм контрагентам податкові накладні, так як воно вже не являлось платником ПДВ. Як наслідок, позивачем неправомірно включено до податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ в розмірі 55745 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від ПП АП «Інтерфірма І.Н.» після 27.11.2009р.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000043510/0 від 23.06.2010р., №0000043510/1 від 02.09.2010р. та №0000043510/2 від 16.11.2010р. в частині визначення позивачеві суми основного платежу в розмірі 55745 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 27873 грн., а всього 83618 грн., є правомірними. Доводи апеляційної скарги ТОВ «АТП-14827» протилежного не доводять.

Поряд з цим, в акті перевірки зазначено, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 35136,67 грн. за податковою накладною від 30.11.2008р. №635, складеною ВАТ «АТП 14827», але податкова накладна від 30.11.2008р. №635 відсутня, чим порушено вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана в реєстрі дата 30.11.2008р. є датою отримання ТОВ «АТП 14827» від ВАТ «АТП 14827» вказаної накладної, а не датою її виписки. При цьому, у додатку 5 Розділу ІІ «Податковий кредит» вказана саме дата виписки податкової накладної, тобто 28.11.2008р. На думку суду, ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва безпідставно ототожнено поняття «період виписки податкової накладної» та «дата отримання податкової накладної», що й призвело до висновків щодо завищення підприємством податкового кредиту за листопад 2008 року. Як наслідок, зазначені в акті перевірки порушення позивачем в цій частині є безпідставними, а тому підстав для визначення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями суми основного платежу 34670 грн. та застосування штрафних санкцій 17335 грн., а всього 52005 грн., у податкового органу не було.

Таким чином, встановивши правильно фактичні обставини справи судом першої інстанції помилково здійснено розрахунок безпідставно визначеного позивачу розміру податкового зобов'язання, на суму якого підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 185, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-14827» та Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-14827» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №0000043510/0 від 23.06.2010р., №0000043510/1 від 02.09.2010р. та №0000043510/2 від 16.11.2010р. в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52005 (п'ятдесят дві тисячі п'ять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.