Рішення № 30917257, 24.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 квітня 2013 р. Справа № 903/351/13

за позовом фізичної особи - підприємця Бояновського Олександра Васильовича, м.Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьккондитер", м. Луцьк

про стягнення 17794,68 грн.,

Суддя Якушева І.О.

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Кобилинський А.О. - адвокат (договір про надання правової допомоги від 22.04.2013р.),

від відповідача: Коломейчук О.М. - юрисконсульт 2-ї категорії (дов. від 12.03.2013р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 24293,86 грн., з них: 17160 грн. заборгованості за переданий на підставі договору купівлі-продажу №22 від 01.10.2010р. товар, 5944,88 грн. пені, 1188,98 грн. процентів річних.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 17160 грн. заборгованості, 634,68 грн. процентів річних.

Також просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2500 грн.

Зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі - процесуальне право позивача, передбачене ст.22 ГПК України.

А тому судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а відтак має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки оплата послуг адвоката згідно із ст.44 ГПК України входить до складу судових витрат судом прийнято клопотання представника позивача до розгляду та приєднано його до матеріалів справи.

Представник відповідача заборгованість перед позивачем в розмірі 17160 грн. визнав, заперечень щодо нарахування 634,68 грн. процентів річних не висловив, заперечував проти стягнення 2500 грн. витрат на оплату послуг адвоката, вважаючи цю суму завищеною.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

01.10.2010 року між фізичною особою - підприємцем Бояновським О.В. як продавцем і ТзОВ "Луцьккондитер" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу №22, згідно з п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця молочну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його загальну вартість.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях не пізніше 3-ох календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або оплати готівкою.

На виконання умов договору №22 від 01.10.2010 року позивач за період з 03.12.2010р. по 18.08.2011р. передав відповідачу товару на загальну суму 102 240 грн., що підтверджується видатковими накладними № БО-0000178 від 03.12.2010р., № БО-0000188 від 15.12.2010р., № БО-0000191 від 20.12.2010р., №БО-0000193 від 22.12.2010р., № БО-0000196 від 24.12.2010р., № БО-0000198 від 28.12.2010р., № БО-0000200 від 30.12.2010р., № БО-0000001 від 03.01.2011р., № БО-0000004 від 11.01.2011р., № БО-0000007 від 14.01.2011р., № БО-0000009 від 19.01.2011р., № БО-0000012 від 25.01.2011р., № БО-0000015 від 27.01.2011р., № БО-0000017 від 31.01.2011р., №БО-0000019 від 03.02.2011р., № БО-0000020 від 04.02.2011р., № БО-0000024 від 09.02.2011р., № БО-0000026 від 11.02.2011р., № БО-0000027 від 15.02.2011р., № БО-0000031 від 21.02.2011р., № БО-0000032 від 24.02.2011р., № БО-0000033 від 28.02.2011р., № БО-0000035 від 03.03.2011р., № БО-0000037 від 04.03.2011р., № БО-0000038 від 09.03.2011р., № БО-0000040 від 14.03.2011р., № БО-0000042 від 18.03.2011р., № БО-0000043 від 22.03.2011р., № БО-0000045 від 28.03.2011р., № БО-0000046 від 31.03.2011р., № БО-0000055 від 06.04.2011р., № БО-0000066 від 12.04.2011р., № БО-0000104 від 10.05.2011р., № БО-0000116 від 19.05.2011р., № БО-0000126 від 25.05.2011р., № БО-0000155 від 28.07.2011р., № БО-0000156 від 01.08.2011р., № БО-0000161 від 15.08.2011р., № БО-0000162 від 16.08.2011р., № БО-0000165 від 17.08.2011р., №БО-0000166 від 18.08.2011р., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками.

Відповідач переданий товар оплатив частково - в розмірі 85080 грн., залишок заборгованості на момент розгляду справи становить 17160 грн., підтверджується актом звірки розрахунків від 21.12.2011р., підписаним представниками сторін, визнається представником відповідача в судовому засіданні.

На підставі договору №22 від 01.10.2010р. між сторонами у справі виникли зобов'язальні правовідносини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості отриманого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 17160 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що проценти річних в розмірі 634,68 грн. нараховані за 450 днів прострочення платежу, що охоплює період з 21.12.2011р. по 22.03.2013р.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання по оплаті вартості товару у строк, встановлений п.6.2. договору, з нього на підставі ч.2 ст.625 ЦК України слід стягнути 634,68 грн. процентів річних за вказаний період.

Відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом і дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п.6.3., 6.5. постанови №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 5 ст.49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного документа або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його права на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про розподіл інших сум, крім судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підтвердження стягнення з відповідача 2500 грн. витрат на оплату послуг адвоката представником позивача подано договір про надання правової допомоги від 22.04.2013р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №402, виданого Волинською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 18.12.2008р., акт виконаних робіт від 23.04.2013р., а також квитанцію№54 від 23.04.2013р. про оплату позивачем вартості наданих послуг.

У зв'язку із задоволенням позову та підтвердженням позивачем відповідними документами понесених ним витрат на оплату послуг адвоката підлягає до задоволення вимога про стягнення з відповідача 2500 грн.

Однак, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, зважаючи на нескладний характер спору, беручи до уваги те, що спір вирішено в першому судовому засіданні, суд вважає за можливе обмежити розмір витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність цих витрат для даної справи і стягнути їх в розмірі 1000 грн.

У зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути з державного бюджету судовий збір в розмірі 460,27 грн., сплачений платіжним дорученням №359 від 09.04.2012р.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.5.2. постанови №7 від 21.01.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

У зв'язку із задоволенням позову на підставі ч.5 ст.49 ГПК України на відповідача слід покласти судовий збір в розмірі 1260,21 грн.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 610, 611, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Луцьккондитер" (43001, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57А, р/р 26007057000395 у ВГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луцьк, МФО 303440, код ЄДРПОУ 35495109) на користь фізичної особи - підприємця Бояновського Олександра Васильовича (43000, м. Луцьк, вул. Гордіюк, 41/23, р/р 26006055404110 у ВГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луцьк, МФО 303440, ідентифікаційний податковий номер 2784306659) 17160 грн. заборгованості, 634 грн. 68 коп. процентів річних, 1260 грн. 21 коп. судового збору, 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. ГУ ДКСУ у Волинській області повернути фізичній особі - підприємцю Бояновському Олександру Васильовичу (43000, м. Луцьк, вул. Гордіюк, 41/23, р/р 26006055404110 у ВГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Луцьк, МФО 303440, ідентифікаційний податковий номер 2784306659) 460 грн. 27 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №359 від 09.04.2012р. (оригінал цього платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи №903/351/13).

Повний текст рішення складено: 26.04.2013р.

Суддя І. О. Якушева