Постанова № 30915725, 24.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року 810/1462/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Кузьмича В.В., Лещенка О.М.;

представника відповідача: Кокуци А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного Каменеобробного підприємства «МК-Престиж» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в:

Приватне Каменеобробне підприємство «МК-Престиж» (надалі - позивач) звернулось з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.12.2012 № 0001332204 та № 0001342204.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг», ТОВ «Укртехномас - сервіс» за період з 01.10.2009 по 31.09.2012, за результатами якої було складено акт перевірки та висновки якого слугували для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

На думку позивача податкові повідомлення - рішення від 10.12.2012 № 0001332204 та № 0001342204 є незаконними та протиправними, вважає, що відповідачем було неправомірно збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а тому підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість, який був нарахований на підставі взаємовідносин з ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг», ТОВ «Укртехномас - сервіс». На думку відповідача зазначений кредит нарахований безпідставно, оскільки ним було отримано відповідно до кожного з названих контрагентів лист від ОВС СУ ДПС у Житомирській області від 27.07.2012 № 12110/7/09-006 про даних контрагентів позивача разом з матеріалами допитів засновників та директорів, матеріалами вироку суду та вирок по кримінальній справі № 72-00200. Тобто підтвердити правомірність формування податкового зобов'язання та податкового кредиту не уявляється можливим. Зокрема зазначив, що такою перевіркою було встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 на загальну суму 476 268,79 грн.

Вважає, що позивачем було порушено п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

На думку відповідача оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та таким, що винесені відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 702 від 21.11.2012, виданого Ірпінською ОДПІ, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг», ТОВ «Укртехномас - сервіс» за період з 01.10.2009 по 31.09.2012.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 28.11.2012 № 1785/22-4/32607055 про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Леміш груп», ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг», ТОВ «Укртехномас - сервіс» за період з 01.10.2009 по 31.09.2012.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 198.2 (з урахуванням п. 187.9 ст. 187), п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 428 106, 56 грн., в тому числі за жовтень 2009 на суму 16 640,00 грн., листопад 2009 року на суму 15 834,00 грн., грудень 2009 на суму 51 332,14 грн., січень 2010 року на суму 80 765,00 грн., лютий 2010 року на суму 13 950,40 грн., березень 2010 року на суму 19 544,18 грн., квітень 2010 року на суму 86 674,60 грн., травень 2010 року на суму 43 315,89 грн., червень 2010 року на суму 2 216,95 грн., вересень 2010 року на суму 13 500,00 грн., жовтень 2010 року на суму 18 333,00 грн., листопад 2010 року на суму 32 500,00 грн., грудень 2010 року на суму 33 500,00 грн. та п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 476 268,79 грн., в тому числі за 4-й квартал 2009 року на суму 6 766,18 грн., за 1-й квартал 2010 року на суму 136 043,00 грн., за 2-й квартал 2010 року на суму 184 922,20 грн., за 3-й квартал 2010 року на суму 26 244,90 грн., за 4-й квартал 2010 року на суму 122 291,75 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 10.12.2012 № 0001332204 та № 0001342204.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Укрземстрой» № 2 від 19.01.2010, відповідно до якого контрагент зобов'язується виготовити продукцію з граніту Межирічського родовища у відповідності до технічної документації і діючих ДСТУ БВ 27-37-95, та провести роботу по монтажу даної продукції, а позивач прийняти та сплатити за продукцію та виконані роботи на умовах даного договору.

Зокрема, з тим самим контрагентом було укладено договір № 3 від 26.04.2010, відповідно до якого ТОВ «Укрземстрой» зобов'язується виготовити та змонтувати сходи, ліфтові портали, плінтуси та логотип з мармуру в приміщенні АТ «Збербанк Росії».

15.06.2010 між ТОВ «Укрземстрой», ПП «Охторг» та ПКП «МК-Престиж» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Укрземстрой» передає, а ПП «Охторг» приймає права та обов'язки по виконанню договору № 2 від 19.01.2010 а № 3 від 26.04.2010 укладених з ПКП «МК - Престиж».

Крім того, 02.09.2010 між позивачем та ТОВ «Укртехномас - сервіс» укладено договір № 14/2.9.10, відповідно до якого ТОВ «Укртехномас - сервіс» зобов'язується виготовити гранітну продукцію та виконати за замовленням ПКП «МК-Престиж» роботи у відповідності до заявок.

Також 16.09.2010 між позивачем та ТОВ «Леміш груп» укладено договір № 1-16.0, відповідно до якого контрагент позивача зобов'язується виготовити гранітну продукцію та виконати за замовлення позивача роботи у відповідності до заявок.

Представниками позивача було надано суду ряд письмових доказі на підтвердження вчинення відповідних правочинів за даними договорами.

Згідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Також, відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:

- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;

- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Представником позивача на підтвердження чинності укладених договорів було надано ряд письмових доказів, зокрема, договір № 2 від 19.01.2010, № 3 від 26.04.2010, договір про відступлення права вимоги від 15.06.2010, договір № 14/2.09.10 від 02.09.2010, договір № 1-16.09 від 16.09.2010, специфікація на виготовлення архітектурно - будівельних виробів з граніту Межигірського родовища, податкові, видаткові накладні, акти здачі - прийняття робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, локальні кошториси, договірні ціни на виготовлення та монтаж сходів, ліфтових порталів, плінтусів та логотипу з мармуру в приміщення замовника, банківські виписки по рахункам.

На думку суду та враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Суд не бере до уваги посилання відповідача лист від ОВС СУ ДПС у Житомирській області від 27.07.2012 № 12110/7/09-006 про даних контрагентів позивача разом з матеріалами допитів засновників та директорів, матеріалами вироку суду та вирок по кримінальній справі № 72-00200, оскільки на думку суду позивач не несе відповідальність за правильність ведення особистого податкового обліку контрагента та не несе відповідальності за правомірність/неправомірність (злочинність) дій своїх контрагентів, підроблення ними документів, дій щодо фіктивності діяльності контрагентів у разі вчинення з ними реальних господарських операцій та інших неправомірних дій.

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що податковий орган не довів правомірності своїх дії при складені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, дані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 10.12.2012 № 0001332204, № 0001342204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного Каменеобробного підприємства «МК-Престиж» судовий збір в сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 квітня 2013 р.