Ухвала суду № 30914391, 25.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц-790/2437/13

Справа №4016/2012 Головуючий 1 інстанції Бережна Н.М..

Категорія: аліментні Доповідач: Бобровський В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бобровського В.В.,

С у д д і в Черкасова В.В.,

Кукліної Н.О.,

при секретарі Гелашвілі Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 4 лютого 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, третя особа - ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про стягнення аліментів на їх сина, який продовжує навчання, в розмірі 1\3 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення ОСОБА_5 23 річного віку.

На обґрунтування позову ОСОБА_4 посилалась на те, що до 1997 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого вони мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який у серпні 2012 року вступив до Національного фармацевтичного університету, є студентом 1 курсу денної форми навчання та навчається на договірній основі, розмір оплати становить 8200 грн. на рік. Оскільки її середньомісячний заробіток складає 1200 грн., у зв'язку з цим ОСОБА_5 потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 4 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , 1994 року народження у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 12.10.2012 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_5 23 річного віку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 з посиланням на відсутність матеріальних можливостей на виплату аліментів, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, колегія вирішила апеляційну скаргу, рішення суду відповідно до положень ст..308 ЦПК України залишити без змін з наступного.

Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім обставин встановлених ст..61 цього Кодексу , які не підлягають доказуванню.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5, хоча і є повнолітнім, проте продовжує навчання у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати сина, від цього обов'язку ухиляється, має можливість надавати допомогу у зазначеному вище розмірі.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є колишнім подруджжям і батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено також, що ОСОБА_5 є студентом першого курсу денного факультету Національного фармацевтичного університету зі строком навчання з 1 вересня 2012 року по 30 червня 2016 року.

ОСОБА_5 навчається на контарктній основі зі сплатою за навчання 8200 грн. за кожний рік навчання на загальну суму 41000 грн., мешкає разом з матір'ю ОСОБА_4 яка працює у суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_6 і її середня заробітна плата складає 1425 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції з урахуванням майнового стану сторін дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 продовжує навчання та потребує від батька матеріальної допомоги.

Правильним є і висновок суду про те, що ОСОБА_3, як такий, що постійно працює у ПАТ «Кіровоградобленерго» та має заробітну плату у розмірі 4491 грн. повинен надавати сину матеріальну допомогу.

Доводи апеляційної скарги про відсутність матеріальних можливостей сплачувати аліменти та забезпеченість родини позивача не має відповідного підтвердження та не звільняє ОСОБА_3 . від обов'язку за нормою ст.199 СК України утримувати дитину.

З огляду на викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 309, 313,314 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 4 лютого 2013 року залишити без змін.

Рішенням набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскарженого до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді