Рішення № 30913997, 26.04.2013, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/36/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Свояка Д.В.,

при секретарі Литвишко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, третя особа - начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області Горобець Тарас Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середньої зарплати за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

25.12.2012 позивач подав позов, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ (по особовому складу) начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 29.11.2012 № 400; поновити його на посаді старшого державного інспектора рибоохорони - начальника першої рибоохоронної дільниці Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2012 по день прийняття рішення судом.

04.03.2013 позивачем подано уточнюючу позовну заяву, у якій він просить: визнати незаконними та скасувати накази (по особовому складу) начальника Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 29.11.2012 № 400-к та від 10.01.2013 № 16-к, визнати безпідставним проведення Київрибоохороною стосовно ОСОБА_1 конкурсу на заміщення вакантних посад в період 03-04.10.2012; поновити його на посаді старшого державного інспектора рибоохорони - начальника першої рибоохоронної дільниці Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2012 по день прийняття рішення судом.

Ухвалою суду від 21.03.2013 провадження у справі у частині вимог щодо визнання безпідставним проведення Київрибоохороною стосовно ОСОБА_1 конкурсу на заміщення вакантних посад в період 03-04.10.2012 закрито. Ухвала набрала законної сили.

В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали у повному обсязі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на день звільнення, який визначений в оскаржуваному наказі від 29.11.2012 № 400-к - 30.11.2012, він перебував на стаціонарному лікуванні, з цим наказом його 29-го та 30-го листопада 2012 року ніхто не ознайомлював, позивачу не запропонували іншої роботи. Також, позивач вказує, що з оскаржуваних наказів не вбачається перетворення юридичної особи - Київрибоохорони, а лише зміна найменування; позивач не був ознайомлений з наказом Київрибоохорони від 20.11.2012 № 262, який був зазначений як одна з підстав для звільнення; відповідач не дотримався строків щодо проведення скорочення штату та вивільнення працівників, визначених у п.1 наказу Київрибоохорони від 13.01.2012 № 8 - до 20.03.2012; є безпідставним проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державної служби, оскільки відповідач був наділеним повноваженням приймати та звільняти з посад службовців, а також мав можливість та обов'язок призначити його на вакантну посаду в межах одного державного органу; при проведенні вищевказаного конкурсу комісією не враховано те, що позивач нагороджений трудовою відзнакою «Почесний працівник рибного господарства» та його тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив зважаючи на те, що відповідачем було дотримано законодавчо визначений порядок звільнення позивача. Зокрема, у зв'язку з перетворенням відповідача він набув статусу юридичної особи публічного права (державного органу). Позивача попереджено про наступне звільнення на підставі п.1 ч.1ст. 40 КЗпП України із запровадженням державної служби 16.01.2012. Можливості запропонувати іншу роботу у відповідача не було. Право на державну службу позивач реалізував, приймаючи участь у конкурсі на заміщення вакантних посад державних службовців, за результатами якого не був рекомендований для зайняття вакантних посад державних службовців. Результати конкурсу не оскаржувались. Згодою профспілкового органу відповідач вважає те, що ним було 07.11.2012 направлено відповідний запит до профспілки, але відповідь протягом 28 днів не отримана (у запереченні на уточнюючу позовну заяву вказано 18 днів). Про перебування позивача на стаціонарному лікуванні відповідач на момент видання наказу 29.11.2012 № 400-к не знав. Про вказаний факт дізнався лише 09.01.2013 з листа позивача, до якого було додано два листки непрацездатності. У зв'язку з цим, 10.01.2013 відповідачем було видано наказ № 16-к.

При цьому, у день, визначений у листку непрацездатності для виходу на роботу, позивач на роботу не вийшов та на даний час не виходив. У зв'язку з чим трудові відносини між позивачем та відповідачем не розірвано.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надіслала заяву, у якій просить розглядати справи без її участі, позовні вимоги не визнає.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що з травня 2012 року є головою профспілки Київрибоохорони. Засідання профспілки щодо розгляду питання про звільнення працівників, у тому числі позивача, не проводилось. Про надіслання (отримання) запиту Київрибоохорони на згоду про звільнення позивача не пам'ятає. Вказала, що кореспонденція, яка надходить до профспілкового комітету, у профспілці не реєструється.

Свідок ОСОБА_5 вказав про обставини своєї роботи у Київрибоохороні. 01.10.2012 звільнений з посади заступника начальника Київрибоохорони за власним бажанням. Вказав, що дії відповідача відносно позивача щодо звільнення відбулись через неприязні стосунки позивача із третьою особою у зв'язку із діями позивача по затриманню правопорушників.

Свідок ОСОБА_6 також повідомив про те, що звільнення позивача відбулось через особисту неприязнь третьої особи до позивача.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив.

15.11.2011 наказом Державного агентства рибного господарства України № 18-н позивача нагороджено трудовою відзнакою «Почесний працівник рибного господарства».

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 23.12.2011 № 342 припинено юридичну особу - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області реорганізувавши шляхом перетворення в юридичну особу - Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області.

11.01.2012 листом № 1-4-16/259 Державним агентством рибного господарства України доведено до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м.Києві та Київській області перелік посад, які відноситимуться до державної служби, у тому числі посади старших державних інспекторів рибоохорони.

13.01.2012 наказом Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області № 8 попереджено працівників про припинення юридичної особи - вказаного Головного управління та про наступне у строк до 20.03.2012 вивільнення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України; а також запропоновано працівникам, у тому числі інспекторського складу, взяти участь у конкурсному відборі для отримання права на державну службу.

16.01.2012 з вказаним наказом № 8 ознайомлено у тому числі й позивача.

19.04.2012 наказом Державного агентства рибного господарства України № 204 затверджено положення про Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області.

04.10.2012 конкурсною комісією Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області прийнято рішення (протокол № 4) за результатами проведеного конкурсу про неможливість рекомендування комісією для зайняття вакантної посади у тому числі позивача.

07.11.2012 листом за № 2399 відповідач просив погодити звільнення працівників, які після прийняття участі у конкурсному відборі не отримали права на державну службу, у тому числі позивача.

20.11.2012 видано наказ Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області № 262, яким внесено зміни до наказу відповідача від 02.10.2012 № 211/1 та введено в дію з 01.12.2012 штатний розпис цього Управління у кількості 114 штатних одиниць.

29.11.2012 проведено засідання комісії Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, на якій вирішено вважати, що профспілкова організація погодила звільнення працівників, у тому числі позивача, шляхом надання мовчазної згоди, що передбачено ст. 43 КЗпП України, зважаючи на те, що від неї на надійшло відповіді протягом 28 днів.

29.11.2012 видано наказ Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області № 400-к про звільнення позивача з займаної ним посади старшого державного інспектора рибоохорони - начальника першої рибоохоронної дільниці 30.11.2012 у зв'язку зі змінами в організації праці. Підставами звільнення вказано: п.1 ст.40 КЗпП України, наказ відповідача від 20.11.2012 № 262, попередження від 16.01.2012, згода профкому (протокол від 29.11.2012 № 7/11).

З 30.11.2012 по 26.12.2012 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Переяслав-Хмельницькій ЦРЛ (листки непрацездатності серії АВЧ № 492618, серії АВЯ № 621650).

03.12.2012 листом № 2633 відповідачем запропоновано позивачу з'явитися за визначеною адресою для отримання трудової книжки.

06.12.2012 позивачем поштою отримано копію наказу від 29.11.2012 № 400-к.

10.01.2013 відповідачем видано наказ № 16-к про внесення змін до наказу від 29.11.2012 № 400-к про звільнення позивача, відповідно до якого пункт 1 наказу № 400-к викладено у новій редакції, де позивача звільнено з посади в перший день виходу на роботу після хвороби. Підстави звільнення не змінено.

10.01.2013 відповідачем повідомлено позивача про отримання листків непрацездатності та направлено копію наказу від 10.01.2013 № 16-к.

Зважаючи на те, що відповідно до п.11.9 Положення про Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області (чинного на момент видання спірних наказів), начальник Київрибоохорони мав повноваження щодо підписання наказів Київрибоохорони, та положенням не передбачено його право видавати свої накази, відповідно суд розглядає оскаржуваний наказ як наказ Київрибоохорони.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Пункт 19 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України передбачає, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Доводи позивача про те, що на день звільнення, який визначений в оскаржуваному наказі від 29.11.2012 № 400-к - 30.11.2012, він перебував на стаціонарному лікуванні підтверджуються вищевказаними листками непрацездатності. Також, судом встановлено, що 29-го та 30-го листопада 2012 року відповідач не ознайомлював позивача з вказаним наказом та відповідачем не було запропоновано позивачу іншої роботи та згода на таке переведення від нього не отримувалась.

Аргументи позивача щодо не перетворення юридичної особи - Київрибоохорони, а лише зміни її найменування не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються, у тому числі наказом Державного агентства рибного господарства України від 23.12.2011 № 342, довідками з ЄДРПОУ АБ№ 240267, № 968, АА№ 612860.

Оцінюючи доводи позивача про те, що відповідач не дотримався строків щодо проведення скорочення штату та вивільнення працівників, визначених у п.1 наказу Київрибоохорони від 13.01.2012 № 8 - до 20.03.2012, суд вважає, що це не може бути підставою незаконності оскаржуваних наказів та відповідно поновлення позивача на посаді.

Доводи позивача щодо безпідставності проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, у тому числі щодо законодавчо передбачених повноважень відповідача приймати та звільняти з посад службовців та наявності можливості призначити позивача на вакантну посаду в межах одного державного органу; а також неврахування конкурсною комісією того, що позивач нагороджений трудовою відзнакою «Почесний працівник рибного господарства» та його тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві, суд не розглядає, зважаючи на те, що це стосується позовної вимоги про визнання безпідставним проведення Київрибоохороною стосовно ОСОБА_1 конкурсу на заміщення вакантних посад в період 03-04.10.2012, щодо якої ухвалою суду від 21.03.2013 проводження закрито.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Разом з тим, відповідно до ч. 8 цієї статті власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Пунктом 3.2 колективного договору між адміністрацією Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації на 2009-2010 роки, чинного на момент видання оскаржуваних наказів, передбачено, що вивільнення працівників здійснювати лише після використання всіх можливостей забезпечення їх зайнятості та за попереднім погодженням з Профкомом.

Відповідно до вищезгаданого протоколу комісії від 29.11.2012 № 7/11 відповідачем 07.11.2012 було направлено лист № 2399 про погодження звільнення працівників, у тому числі позивача. Відповідь на цей лист станом на 29.11.2012 відповідачем не була отримана. Таким чином, з моменту направлення пройшло 22 дні, а не 28, як вказано у протоколі й запереченнях відповідача на позов, й не 18, як вказано у запереченнях відповідача на уточнюючу позовну заяву. За таких обставин розірвання трудового договору із працівниками за отриманою 29.11.2012 мовчазною згодою профспілкової організації мало відбуватись після 29.12.2012, а не з 30.11.2012, як зазначено у наказі від 29.11.2012 № 400-к.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази отримання адресатом - Профспілковим комітетом Київрибоохорони вказаного листа.

Посилання відповідача на те, що у нього не було можливості запропонувати позивачеві іншу роботу, зважаючи на те, що прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій, передбачених ст.25 Закону України «Про державну службу» здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України, суд вважає недоведеним.

Зокрема, з аналізу штатних розписів відповідача, які застосовувались з 06.09.2012 та 01.12.2012 вбачається, що у штаті відповідача були передбачені посади працівників, які, відповідно до листа Державного агентства рибного господарства України від 11.01.2012 № 1-4-16/259, не відносились до державної служби, у тому числі: сторож, капітан - 1 помічник механіка, механік - 1 штурман, моторист-стерновий, водій, прибиральник.

При цьому, відповідачем при виданні оскаржуваних наказів не перевірено та не враховано, чи мав позивач переважне право на залишення на роботі.

Відповідно до абзацу 2 п.17 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Таким чином, звільнення позивача з 30.11.2012, коли він перебував на стаціонарному лікуванні, є необґрунтованим.

Судом встановлено, що на момент винесення рішення позивач не досяг пенсійного віку.

Також, з пояснень позивача встановлено, що з 30.11.2012 по теперішній час він на місце роботи не з'являвся, до виконання трудових обов'язків не приступав. Що також підтвердив представник відповідача. Твердження позивача про те, що він намагався потрапити до місця роботи, але його фізично не допустили туди, не підтверджується жодним доказом, що міститься у справі.

Таким чином, зважаючи на те, що наказом № 16-к від 10.01.2013 внесено зміни до наказу від 29.11.2012 № 400-к про звільнення позивача, відповідно до якого пункт 1 наказу № 400-к викладено у новій редакції, де позивача звільнено з посади в перший день виходу на роботу після хвороби, наказ про звільнення не виконаний та позивач ще перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Запис № 27 у трудовій книжці від 30.11.2012 про звільнення позивача на підставі наказу № 400/к від 29.11.2012 не засвідчений підписом начальника та печаткою відповідача, а також далі записано, що запис № 27 вважати недійсним.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30.11.2012 по день прийняття рішення судом є похідною від вимоги щодо поновлення позивача на посаді та не може бути задоволена, якщо не встановлено факту вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Таким чином, судом встановлено, що при виданні відповідачем наказів від 29.11.2012 № 400-к та від 10.01.2013 № 16-к відповідачем порушено:

положення ч.2 ст. 40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України у частині звільнення позивача без пропонування йому іншої роботи;

положення ч.3 ст. 40 КЗпП України у частині звільнення позивача у період його тимчасової непрацездатності;

положення ч.8 ст.43 КЗпП України у частині видання наказу про звільнення позивача у строк, менший місяця з дня отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації Київрибоохорони;

положення ч.2 ст. 49-2 КЗпП України у частині звільнення позивача без з'ясування та врахування його переважного права на залишення на роботі.

Зважаючи на вищевикладене, з огляду на положення ст. 43 Конституції України, ст.ст. 32, 36, 40, 43, 49-2, 247 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області, третя особа - начальник Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області Горобець Тарас Олександрович про поновлення на роботі, стягнення середньої зарплати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати накази Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області від 29.11.2012 № 400 та від 10.01.2013 № 16-к.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Київській області (код ЄДР 35017437) на користь держави судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д. В. Свояк