Рішення № 30913522, 06.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.11 Справа№ 5015/2918/11

За позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в особі міського державного комунального підприємства "Миколаївтеплокомуненерго", м. Миколаїв,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", м. Миколаїв, про: стягнення 7 904,53 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:не з'явився,позивача:Борачок В.М. -довіреність 09.06.2011 р.,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Миколаївського міжрайонного прокурора Львівської області в особі міського державного комунального підприємства "Миколаївтеплокомуненерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" про стягнення 7 904,53 грн. Ухвалою від 30.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.06.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №50 від 01.10.2008 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з листопада 2008 року по березень 2009 року виникла заборгованість на загальну суму 7 085,65 грн. У зв'язку з цим суд здійснює розгляд справи в межах поданих уточнень.

Відповідач з'явився в судове засідання 15.06.2011 року, подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати вмотивований відзив на позовну заяву. Зазначене клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи. В судові засідання 22.06.2011 року та 06.07.2011 року представник відповідача не з'являвся, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №50 від 01.10.2008 р. (надалі -Договір). За цим договором енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати покупцеві (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Позивачем складено рахунки на оплату послуг теплопостачання на загальну суму 7 758,99 грн.: №212 від 25.11.2008 року на суму 905,27 грн.; №249 від 12.12.2008 року на суму 1 429,37 грн.; №356 від 22.01.2009 року на суму 1 662,32 грн.; №451 від 23.02.2009 року на суму 1 928,57 грн.; №536 від 30.03.2009 року на суму 1 833,46 грн. З урахуванням проведеного позивачем у квітні 2009 року коригування (-73,34 грн.) сума наданих послуг становить 7 685,65 грн.

Як убачається з представлених копій банківських виписок, відповідачем сплачено за теплопостачання 600,00 грн. Інші проплати було зараховано як погашення заборгованості за попередні періоди.

Таким чином, заборгованість за Договором становить 7 085,65 грн. Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 6.3 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги теплової енергії здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 6 числа, наступного за звітним місяцем. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення 7 085,65 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Уточнені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" (адреса: площа Ринок, будинок 2, місто Миколаїв, Миколаївський район, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 31487548) на користь міського державного комунального підприємства "Миколаївтеплокомуненерго" (адреса: вулиця Грушевського, будинок 1, місто Миколаїв, Миколаївський район. Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 30492187) 7 085,65 грн. основного боргу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" (адреса: площа Ринок, будинок 2, місто Миколаїв, Миколаївський район, Львівська область, 81600; ідентифікаційний код 31487548) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Рим Т.Я.