Рішення № 30913515, 25.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа№ 5015/1357/11

За позовом: прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,до відповідача:фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,про: стягнення 3 333,88 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:Панькевич Р.В. -помічник прокурора, посвідчення №100,позивача:не з'явився,відповідача:ОСОБА_1На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення стягнення 3 333,88 грн. Ухвалою від 15.03.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.03.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, розгляд справи неодноразово судом відкладався для надання можливості відповідачу з'ясувати у повному обсязі обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень. Ухвалою від 11.05.2011 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №4452/Ф від 01.10.2009 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з 01.04.2010 року до 31.12.2010 р. виникла заборгованість на загальну суму 3 061,20 грн. Крім того, відповідачу нараховано 112,54 грн. пені, 38,31 грн. - 3% річних, 121,83 грн. інфляційних втрат.

В судове засідання від 11.05.2011 р. позивачем подано заяву про уточнення та збільшення позовних вимог (вх. №10496/11 від 11.05.2011 р.). Згідно з цим уточненням просить стягнути з відповідача за період з 01.10.2009 р. до 01.04.2011 р. 4 810,90 грн. основного боргу, 112,54 грн. пені, 60,76 грн. -3% річних, 225,19 грн. інфляційних втрат.

Також позивач у поданому поясненні по справі (вих. №39-949 від 07.04.2011 р.) зазначив, що нарахування кількості та вартості теплової енергії, використаної на опалення за договором №4452ф від 01.10.2009 р. проводиться відповідно до показів загальнобудинкового приладу обліку. В приміщенні "Християнська піцерія" (адреса: місто Львів, вулиця Володимира Великого, 51) встановлено прилади обліку гарячої води №372469, який 30.04.2010 р. знято на повірку. Акту про реєстрацію лічильника після повірки до ЛМКП "Львівтеплоенерго" відповідачем не подано. Тому нарахування вартості гарячої води проводиться відповідно до пункту 5.1 договору №4452ф від 01.10.2009 р. -розрахунковим способом (враховуючи максимальне теплове навантаження на гаряче водопостачання, яке зазначене в додатку №1 до договору та кількість днів подачі гарячої води).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. №6873/11 від 25.03.2011 р.). У відзиві вказує, що гарячою водою не користується, про що свідчать покази лічильника. Щодо опалення приміщення, то відповідач зазначає, що вживав заходів на відключення опалення і розірвання договору, проте жодних дій не вчинено, відключення від джерела теплопостачання не здійснено. Крім того, не погоджується із виставленими рахунками за використану теплову енергію. Проте погоджується оплатити борг за теплове опалення у розмірі 740,42 грн., який заборгувала до травня 2010 року. У поданій заяві також просить суд розстрочити виплату заборгованості.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №4452/Ф від 01.10.2009 р. (надалі -Договір). За цим договором енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач у справі) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Факт включення відповідачу системи теплопостачання в опалювальному сезоні 2009/2010 рр. підтверджується актом від 16.10.2009 р. та сезоні 2010/2011 рр. підтверджується відповідним актом від 08.10.2010 р.

Внаслідок неоплати відповідачем наданих послуг за період з 01.10.2009 р. по 01.14.2011 р. виникла заборгованість у сумі 4 810,90 грн. Доказів погашення заборгованості у сумі 4 810,90 грн. відповідачем не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 5.1 Договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом.

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає теплопостачальній організації звіт про фактичне споживання гарячої води та теплової енергії для опалення (пункт 5.5 Договору). У випадку відсутності приладів обліку теплової енергії для опалення тау випадку пошкодження або некоректної роботи даних приладів обліку кількості фактично спожитої теплової енергії для опалення визначається виходячи з теплового навантаження, зазначеного в додатку №1 до даного договору, з врахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості діб (годин) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді (пункт 5.5 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що споживач до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення 4 810,90 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 112,54 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 225,19 грн. інфляційних втрат, 60,76 грн. -3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, то суд відмовляє у його задоволенні, оскільки подане відповідачем клопотання, не містить обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду. Крім того, відповідачем не додано жодних доказів, які б підтверджували неможливість чи утруднення виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79053; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вулиця Данила Апостола, будинок 1, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 4 810,90 грн. основного боргу, 112,54 грн. пені, 225,19 грн. інфляційних втрат, 60,76 грн. -3% річних.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79053; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.