Рішення № 30913192, 13.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.11 Справа№ 5015/932/11

За позовом: дочірнього підприємства "Савсервіс Карпати", м. Львів,до відповідача:фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,про: стягнення 2 957,53 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов дочірнього підприємства "Савсервіс Карпати" до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 957,53 грн. Ухвалою від 21.02.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.03.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №02/2709 від 27.09.2010 р., не здійснив оплату за переданий товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 1 912,07 грн. Крім того, відповідачу нараховано 36,39 грн. пені, 573,62 грн. штрафу, 428,41 грн. -0,5% за користування чужими коштами, 7,04 грн. -3% річних.

В судовому засіданні 30.03.2011 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. Повідомив, що відповідачем повністю погашено основний борг у сумі 1 912,07 грн., а також судові витрати -102,00 грн. державного мита та 338,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У зв'язку з цим просить припинити провадження в цій частині за відсутністю спору, наполягає на стягненні 36,39 грн. пені, 573,62 грн. штрафу, 428,41 грн. -0,5% за користування чужими коштами, 7,04 грн. -3% річних.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.03.2011 року, причин неприбуття не повідомляв, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №02/2709 від 27.09.2010 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) передає у власність, а покупець (відповідач у справі) приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (надалі -Договір). Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначається у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 2 330,91 грн., що підтверджується: видатковою накладною №81077590 від 23.11.2010 р. на суму 718,85 грн., видатковою накладною №81090991 від 03.12.2010 р. на суму 954,43 грн., видатковою накладною №81090992 від 03.12.2010 р. на суму 177,44 грн., видатковою накладною №81099680 від 10.12.2010 р. на суму 303,43 грн., видатковою накладною №81099681 від 10.12.2010 р. на суму 176,76 грн.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу купівлі-продажу товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки відповідачем повністю погашено заборгованість за поставлений товар, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 912,07 грн. потрібно припинити.

Згідно з пунктом 7.1 Договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 36,39 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 7.4 Договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більш ніж на 30 календарних днів, вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої Договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару. За таких обставин, оскільки сторони погодили такий розмір відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 573,62 грн. штрафу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 7.4.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до статті 536 та частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець сплачує продавцю за користування чужими грошовими коштами 0,5% від вартості отриманого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день користування.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у Договорі, позивач управі нараховувати 0,5% за користування грошовими коштами. Відсотки, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначене тлумачення відображено в постанові Верховного суду України від 08.11.2010 року у справі №4/719. Таким чином, оскільки сторонами в Договорі погоджено розмір відсотків за користування чужими коштами, суд задоволює вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 0,5% за кожен день прострочення в сумі 428,41 грн. та відмовляє у стягненні 3% річних в сумі 7,04 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на нього.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530, 536, 625, 692 Цивільного кодексу України, статтями 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь дочірнього підприємства "Савсервіс Карпати" (юридична адреса: вулиця Роксоляни, будинок 59, місто Львів, 79055, поштова адреса: вулиця Шевченка, 335, місто Львів, 79069; ідентифікаційний код 30387458) 36,39 грн. пені, 573,62 грн. штрафу, 428,41 грн. -0,5% за користування чужими грошовими коштами.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу

України.

Суддя Рим Т.Я.