Ухвала суду № 30911610, 18.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1087/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.13р. у справі №826/1087/13-а за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000991702 від 19.09.12р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що задекларована Позивачем сума валових витрат у розмірі 75 600 грн. не може вважатись валовими витратами в розумінні ст. 138 Податкового кодексу України і була віднесена Позивачем до складу валових витрат за 1 квартал 2012 р. на вимогу податкового органу, який відмовлявся прийняти податкову декларацію із сумою доходу у розмірі 37 000 грн., а тому Позивач задекларував у валовий дохід 112 600 грн. (37 000 грн. +75 600 грн., хоча фактично сума коштів у розмірі 75 600 грн. була повернута замовникам послуг як помилкова, а відтак не може враховуватись при визначені оподатковуваного доходу.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12р. по 31.03.12р., за результатами якої складено акт перевірки від 29.08.12р. №5644/17-2-2525012939.

На підставі акта перевірки, Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000991702 від 19.09.12р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 16 065,23 грн., в т.ч. основний платіж - 12 852,18 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3 213,05 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення Позивачем вимог ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, у звґязку із завищенням задекларованих Позивачем валових витрат у 1-му кварталі 2012р. на суму 75 600 грн. при наданні консультаційних послуг внаслідок їх документального не підтвердження.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення, спірне рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про порушення вимог податкового законодавства

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Податковим органом при перевірці встановлено та не спростовано Позивачем, що у періоді, що перевірявся Позивач здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування та був платником податку з доходів фізичних осіб (п.п.2.4.1. та.2.7.2. акту перевірки).

Позивач подав до податкового органу податкову декларацію про майновий стан із розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 1 квартал 2012 року.

У вказаній декларації Позивач задекларував валовий доход за І квартал 2012 року у сумі 112 600 грн., який за результатами перевірки відповідає надходженням на розрахунковий рахунок позивача за вказаний період, за надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та управління.

Як вбачається з акту перевірки (а.с.14) надані до перевірки документи підтверджують отримання валового доходу у загальній сумі 112 600 грн. від наступних контрагентів: ТОВ «Дизайн Студія Галаган» за Договором про надання послуг № 01-01-2010 від 03.01.10р. в сумі - 29 000 грн.; ТОВ «Менд С форвардінг Ко» за Договором про надання послуг № 1/01-09 від 03.01.09р. в сумі - 37000 грн.; ТОВ «Муравей - Україна» за Договором про надання послуг № 03/11-Ю від 04.11.10р. в сумі - 42 000 грн.; ТОВ «Євродін Гнтернешнл Муверс» без Договору в сумі 4 600грн.

Відповідно до вищезазначених договорів, наданих до перевірки вказані замовники послуг здійснювали Позивачу (в договорах зазначений як «Агент») виплату агентської винагороди в термін 10 робочих днів після надсилання на адресу підприємств Акта виконаних робіт разом з рахунком на суму, що належить Агентові відповідно до наданого Товариствами Акта виконаних робіт, що свідчить про взаємовідносини СГД-ФО ОСОБА_2 з даними Товариствами за перевіряємий період.

Разом з тим, позивачем в поданій податковій декларації про майновий стан і доходи в графі «інші витрати» задекларовано суму - 75 600 грн., однак документів щодо підтвердження валових витрат у вказаній сумі, понесених підприємцем при наданні консультаційних послуг ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді Позивачем не надано.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно із розділом III Податкового кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15% бази оподаткування, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Отже, з урахуванням вимог податкового законодавства, позивач задекларував суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5646,03 грн. виходячи із суми оподаткованого доходу у розмірі 37 000 грн. (112 600 грн. (отриманий дохід від консультування з питань комерційної діяльності та управління за вказаними вище договорами) - 75 600 грн. (непідтверджені валові витрати).

Відповідно до п.п. 139.1.9. п.139.1.ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За вимогами п. 176.1. ст.176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, з урахуванням наведених вимог податкового законодавства та приймаючи до уваги те, що позивачем документально не підтверджені задекларовані ним у 1-му кварталі 2012р. валові витрати на суму 75 600 грн. при наданні консультаційних послуг, відтак при перевірці документально підтверджені валові доходи на суму 112 600 грн. від консультування з питань комерційної діяльності та управління за вказаними вище договорами, висновок податкового органу про заниження грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 12 852,18 грн. - обґрунтований.

Пунктом 123.1 ста. 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, визначене у податковому повідомленні - рішенні ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 19.09.12 №0000991702 грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 16 065,23грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апелянта про те, що сума коштів у розмірі 75 600 грн. була віднесена ним до складу валових витрат за 1 квартал 2012 р. на вимогу податкового органу, хоча фактично сума коштів у розмірі 75 600 грн. була повернута замовникам послуг як помилкова відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордера, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків податкового органу, оскільки по-перше: матеріали справи не містять доказів на підтвердження будь-якої зміни компенсації вартості вказаних послуг (зменшення ціни послуг, раніше обумовлених та підтверджених при перевірці договорами та актами надання послуг; перегляду цін послуг сторонами договору, тощо).

По-друге, вказана сума самостійно задекларована, а отже узгоджена платником податку - Позивачем у справі і Позивач до початку проведення перевірки не скористався правом внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному ст.50 Податкового кодексу України (до прикладу, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації).

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.13р. у справі №826/1087/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.13р. у справі №826/1087/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.