Рішення № 30911502, 18.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2013р. Справа № 905/2031/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства «Донецькфлора», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком», м. Донецьк

про стягнення 12 016грн. 61коп.

за участю представників:

від позивача: Задоєнко О.В. - за довіреністю від 08.04.2013р.; Прозоров О.Є. - директор згідно довідки АА №542775

від відповідача: Адамян Г.Ю. - за довіреністю від 09.01.2013р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.04.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство «Донецькфлора», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором субпідряду №88 від 01.11.2011р. у сумі 10 984грн. 04коп., неустойки у сумі 6 601грн. 57коп. та інфляційних втрат у сумі 135грн., всього 17 720грн. 61коп.

Під час розгляду справи позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з заявою, якою просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10 984грн. 04коп., неустойку у сумі 841грн. 81коп., інфляційні втрати у сумі 21грн. 94коп. та 3% річних у сумі 168грн. 82коп., всього 12 016грн. 61коп.

Спір розглядається судом в обсязі остаточно заявлених позовних вимог.

В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором субпідряду №88 від 01.11.2011р. в частині оплати виконаних позивачем робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.04.2013р. наявність заборгованості підтверджує, проти стягнення пені та інфляційних втрат заперечує.

У судовому засіданні 18.04.2013р. позивач підтримав позовні вимоги в обсязі остаточно заявлених вимог та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами. Відповідач підтримав, викладені у відзиві на позов міркування, проти розгляду справи по суті не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Данком» (далі - замовник) та Комунальним підприємством «Донецькфлора» (далі - підрядник) був укладений договір субпідряду №88 від 01.11.2011р. (далі - договір), за умовами якого генпідрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе зобов'язання забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з влаштування газону на об'єкті: «Аеродромно-диспетчерська вежа з комплексом будівель та споруд на території КП «Міжнародний аеропорт «Донецьк» (п. 1.1 договору).

Склад та обсяги робіт визначаються проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Договірна вартість робіт визначається на підставі приблизного кошторису, який є невід'ємною частиною договору, є динамічною та становить 25 984грн. 04коп. з ПДВ (п.2.1 договору), що співпадає з вартістю, вказаною у договірній ціні.

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок КБ-3 та інших рахунків субпідрядника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника (п. 2.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р. від 30.11.2011р. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за листопад 2011р. (форма КБ-3) на суму 25 984грн. 04коп., у т.ч. ПДВ 4 330грн. 67коп.

Вказаний акт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що, суд дійшов висновку, що роботи, загальна вартість яких дорівнює 25 984грн. 04коп. з ПДВ, були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі, що останнім не заперечується.

В свою чергу, відповідачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором в якості передплати на користь позивача були перераховані грошові кошти у розмірі 15 000грн. Сплата грошових коштів проводилась в безготівковому порядку, що підтверджується даними виписки з особового рахунку субпідрядника за 24.04.2012р. на суму 15 000грн. Решта вартості виконаних за договором робіт у сумі 10 984грн. 04коп., станом на час розгляду справи відповідачем сплачена не була.

Претензія позивача №263/01 від 29.08.2012р. з вимогою про сплату вартості виконаних робіт в повному обсязі, спрямована в адресу відповідача та отримана останнім 04.09.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, була залишена відповідачем без відповіді.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір №88 від 01.11.2011р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі викладеного, з огляду на те, що умовами договору не встановлено конкретного строку (терміну) виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості робіт, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати цей обов'язок у семиденний строк після отримання 04.09.2012р. пред'явленої позивачем вимоги про сплату, тобто, до 11.09.2012р. включно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, остаточного розрахунку за договором станом на час розгляду справи відповідачем здійснено не було, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Водночас, згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно сплати вартості виконаних позивачем робіт у сумі 10 984грн. 04коп.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором субпідряду №88 від 01.11.2011р. у сумі 10 984грн. 04коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 21грн. 94коп. та 3 % річних у сумі 168грн. 82коп. за період з 17.09.2012р. по 22.03.2013р., оцінюючи правомірність нарахування яких суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що даний розрахунок є методологічно невірним, що пов'язано з неврахуванням позивачем того, що 2012 рік є високосним та містить не 365, а 366 днів.

Фактично розмір 3% річних за період з 17.09.2012р. по 22.03.2013р. складає 168грн. 57коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 25коп. безпідставними, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з 17.09.2012р. по 22.03.2013р. суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок також є невірним, фактично інфляційні втрати позивача за вказаний період складають 21грн. 97коп. Однак, з огляду на менший розмір заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 21грн. 94коп., враховуючи відповідність цих вимог фактичним обставинам справи та чинному законодавству, суд вважає дані позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача неустойки за період з 17.09.2012р. по 22.03.2013р. у сумі 841грн. 81коп., виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Пунктом 4.2 договору субпідряду №88 від 01.11.2011р. передбачено, що відповідач несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахування авансів, інших платежів) сплачує неустойку в розмірі 0,1 процента від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею). Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом також враховані приписи п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналіз чинного законодавства, а також умов договору свідчить про відсутність продовження строку нарахування пені, вимоги щодо стягнення якої заявлені позивачем. Отже, виходячи з того, що днем прострочення сплати відповідачем вартості робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р. є 12.09.2012р., встановлений вказаною нормою шестимісячний строк від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, спливає 11.03.2013р.

Крім того, за вимогами ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на неправомірне включення до періоду нарахування пені періоду з 12.03.2013р. по 22.03.2013р. включно.

Фактично розмір неустойки за період з 17.09.2012р. по 11.03.2013р., виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, складає 792грн. 29коп., на підставі чого суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 49грн. 52коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч.1 ст. 230, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» (83054, м. Донецьк, вул. Економічна, буд. 19, ідентифікаційний код 34705334) на користь Комунального підприємства «Донецькфлора» (83102, м. Донецьк, вул. Солов`яненка, буд. 6-в, ідентифікаційний код 31928745) заборгованість за договором субпідряду №88 від 01.11.2011р. у сумі 10 984грн. 04коп., пеню у сумі 792грн. 29коп., інфляційні втрати у сумі 21грн. 94коп., 3 % річних у сумі 168грн. 57коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 713грн. 37коп.

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Донецькфлора» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» в частині стягнення пені у сумі 49грн. 52коп. та 3 % річних у сумі 25коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 18.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2013р.

Суддя К.І. Стукаленко