Рішення № 30911474, 23.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11 Справа№ 5015/607/11

За позовом: військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410), м. Червоноград,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс", смт. Славсько,про: стягнення 1'893,64 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:Майорчак В.М. -представник прокуратури (посвідчення №42 від 30.11.2009 р.),позивача:Гальчинський С.О. -предст., відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс" про стягнення 1'893,64 грн. Ухвалою від 08.02.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.02.2011 р.

Позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №2-0410-2010/НП від 11.01.2010 р. не здійснив оплату за надані послуги. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 1'422,26 грн. Крім того, відповідачу нараховано 126,92 грн. пені, 74,67 грн. інфляційних втрат, 35,13 грн. -3% річних, 213,34 грн. штрафу.

В судове засідання 23.02.2011 представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.02.2011 р, проти позову у встановленому порядку не заперечив. За таких обставин розгляд справи відбувається відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №2-0410-2010/НП про надання послуг електростанцією ЕД-60-Т400-1 РП заводський номер РО 23612374 від 11.01.2010 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) надає замовнику (відповідач у справі) послуги електростанцією ЕД-60-Т400-1РП заводський номер РО 23612374 для використання її як резервного елементу живлення для своїх потреб в межах Сколівського району Львівської області. Замовник здійснює своєчасну оплату фактично наданих послуг в порядку і терміни, визначені договором.

Згідно з актом про початок надання послуг від 11.01.2010 р., розпочато надання послуг за умовами Договору. На виконання умов Договору відповідачу надавались послуги електростанцією ЕД-60 на загальну суму 1'422,26 грн., що підтверджується актом №1/2 від 31.01.2010 р. на суму 711,13 грн. та актом №2/2 від 23.02.2010 р. на суму 711,13 грн. За надані послуги позивачем виставлялись відповідачу рахунки №6 від 17.02.2010 р. на суму 711,13 грн. та №13 від 06.03.2010 р. на суму 711,13 грн.

Доказів погашення заборгованості в сумі 1'422,26 грн. відповідачем не представлено, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2.2 Договору оплата за надані послуги здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 5-ти робочих днів пімля підписання актів наданих послуг за місць (період) та згідно рахунків, пред'явлених виконавцем замовнику до оплати. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 1'422,26 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 5.1 Договору у разі затримки виконання замовником своїх зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг він сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, коли сплачується пеня. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 126,92 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з пунктом 5.2 Договору в разі затримки своїх зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг понад 60 днів, він сплачує штраф у розмірі 15% від вартості виконаних робіт. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 213,34 грн. штрафу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 35,13 грн. -3% річних, та 74,67 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Отже, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркарпатсервіс" (адреса: вулиця Устияновича, будинок 155 А, селище міського типу Славське, Сколівський район, Львівська область, 82660; ідентифікаційний код 33285708) на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (адреса: вулиця Промислова, будинок, 3, місто Червоноград, Львівська область, 80100; ідентифікаційний код 33158321) 1'422,26 грн. основного боргу, 126,92 грн. пені, 213,34 грн. штрафу, 74,67 грн. інфляційних втрат, 35,13 грн. -3% річних, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу

України.

Суддя Рим Т.Я.