Рішення № 30911471, 28.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11 Справа№ 5015/897/11

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс", м. Львів,до відповідача:Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, м. Львів,про: стягнення 4 677,89 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явився,відповідача:Каблак О.П. -довіреність від 21.01.2010 р.,На розгляд господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про стягнення 4'677,89 грн. Ухвалою від 18.02.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.02.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач отримавши від позивача господарські товари (надалі -товар), не здійснив оплату за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 4 278,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 286,62 грн. інфляційних втрат та 113,27 грн. -3% річних.

В судовому засіданні відповідач подав відзив на позову. У відзиві зазначив, що визнає позов у повному обсязі, а саме: 4 278,00 грн. основного боргу, 286,62 грн. інфляційних втрат та 113,27 грн. -3% річних.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Позивачем поставлено відповідачу, а відповідачем прийнято товар на суму 4 278,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000073 від 13.08.2009 р. та довіреністю №139 від 03.08.2009 р.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась лист-вимога №1 від 18.03.2010 р. про оплату вартості поставленого товару. Зазначене підтверджується копією поштової квитанції №1061 від 19.03.2010 р., долученою до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 4 278,00 грн. відповідачем не представлено, позов визнано.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Оскільки сторонами не було погоджено в належній формі строків оплати товару, то необхідно застосувати положення статті 530 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 2 цієї статті якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки відповідач отримав, проте не оплатив вартості поставленого товару, вимоги позивача про стягнення 4 278,00 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 113,27 грн. -3% річних та 286,62 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (адреса: вулиця Личаківська, будинок 26, місто Львів, Львівська область; ідентифікаційний код 08160677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком плюс" (адреса: вулиця Промислова, будинок 60, місто Львів, Львівська область, 79024; ідентифікаційний код 31658156) 4 278,00 грн. основного боргу, 286,62 грн. інфляційних втрат, 113,27 грн. -3% річних, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Рим Т.Я.