Постанова № 30911343, 23.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2013 року 16:44 № 826/2935/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Ісакової Є.К., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтайм сервіс»

про накладення арешту

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судового засідання Ісакова Є.К.

Представники сторін :

від позивача Цибульський В.В.

від відповідача не з'явився

23.04.2013 р. о 16 год. 44 хв. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС, позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтайм сервіс» (далі - ТОВ «Інтайм сервіс», відповідач) про накладення арешту на кошти ТОВ «Інтайм сервіс», що знаходяться в банку на суму податкового боргу.

Ухвалою суду від 06.03.2013р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 18 березня 2013 року.

Ухвалою суду від 18.03.2013 р. справу було призначено до судового розгляду на 09.04.2013 р.

В судове засідання 09.04.2013 р. з'явився представник позивача, проте у зв'язку із ненаданням суду витребовуваних документів, судове засідання було відкладене на 23.04.2013 р.

В судове засідання 23.04.2013 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. На адресу суду повернулася рекомендована кореспонденція з потовою відміткою «за закінченням строку зберігання». Дана ухвала вважається врученою відповідачу належним чином на підставі ч.11 ст.35, ч.3 ст.167 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інтайм сервіс» зареєстроване Святошинською районною у м.Києві державною адміністрацією 28.02.2011р., код ЄДРПОУ 37588027 та взяте на облік в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент розгляду спору судом у ТОВ «Інтайм сервіс» існує заборгованість перед бюджетом у сумі 151 807,84 грн.

Заборгованість у відповідача виникла у зв'язку із поданням відповідачем самостійно декларації по податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та декларації по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств та винесених відповідних податкових повідомлень-рішень.

Згідно до облікових карток платника податків та декларацій, Відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість перед Бюджетом на загальну суму 151 807,84 грн.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень ст. 58 ПКУ у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі зазначених норм Податкового кодексу позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0022631502 від 04.07.2012р. та № 0023211502 від 03.08.2012 р., які були отримані відповідачем 19.07.2012 р. та 14.08.2012 р. відповідно.

Керуючись п.п.59.4 та п.п.59.1, п.п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-VI, де зазначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На підставі зазначених норм Податкового кодексу позивачем було винесено податкову вимогу № 484 від 04.07.2012 р. на суму 50 460,33 грн., яка повернулась на адресу відправника з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п.п.89.1.1 п.п.89.1 та п.п.89.2 ст.89 Податкового кодексу, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків платником податків, заявник звертався із запитами щодо наявності або відсутності активів відповідача до УДАІ в м.Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. На підставі відповіді УДАІ в м.Києві встановлено, що за ТОВ «Інтайм» транспортних засобів не зареєстровано. Відповідь від КМ БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на запит ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС на недходив.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Проте, законодавець здійснив диференціацію повноважень органів ДПС для забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених чинним законодавством, а саме:

- п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ «органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу». Підстави для звернення до суду саме з такою категорією позовних вимог наведені у самому п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ.

- п.94.1 ст.94 ПКУ «адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом».

Таким чином, органам ДПС надано повноваження для звернення до суду з різними позовними вимогами у різних випадках, а саме: про накладення арешту на кошти та інші цінності у випадках, визначених п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ та про застосування адміністративного арешту майна (в тому числі коштів на рахунку платника згідно ч.3 п.п.94.6.2 ст.94 ПКУ) у випадках, визначених п.94.2 ст.94 ПКУ.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС не ставилось питання про застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна у зв'язку з виникненням обставин, які передбачені п.94.2 ст.94 ПКУ.

Зокрема, податковим органом додано докази про наявність податкового боргу платника податків та відсутність майна для погашення такого податкового боргу, що є безумовними підставами для застосування п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ, а саме: накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку на суму податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Накласти арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтайм сервіс» (03115, м.Київ, вул. Хмельницька, буд.10, код ЄДРПОУ 37588027), а саме на № 26008013005192 та № 26009023005192, які відкриті в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 25.04.2013