Постанова № 30909664, 26.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2013 року № 826/2481/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Державного підприємства «АНТОНОВ» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12.10.2012 р. №№ 224, 225 та від 28.12.2012 р. №№ 291 та 292.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм митного законодавства України, були винесені протиправні податкові повідомлення-рішення форми "Р", якими позивачу незаконно визначено до сплати суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб’єктами господарювання та по миту на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами господарювання і застосовані штрафні (фінансові) санкції.

16.04.2013 р. відповідач в судове засідання не з’явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідачем була проведена перевірка дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 18.09.2012 р. № 5/12/100000000/14307529, яким зафіксовані порушення позивачем норм митного і податкового законодавства України, а саме: ст.267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості, що, у свою чергу, призвело до заниження податкового зобов’язання по сплаті ввізного мита у розмірі 1 090,40 грн.; Закону України «Про податок на додану вартість» у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3. ст.4 Закону та пункту 190.1. ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов’язання по сплаті податку на додану вартість на суму 2 288 525,10 грн. та 1 232 725,19 грн., в тому числі через неправомірне звільнення від оподаткування відповідно до вимог пунктів 1 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 р. № 680 «Питання ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування», що призвело до порушення норм пункту 11.34 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», з 01.01.2011 року – пункту 4 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на суму 1 204 899,55 грн.; Закону України «Про митний тариф України» в результаті чого занижено податкові зобов’язання по сплаті ввізного мита у розмірі 322 531,75 грн., в тому числі через неправомірне звільнення від оподаткування відповідно до вимог пунктів 1 та 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 р. № 680 «Питання ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування», що призвело до порушення норм пункту «р» частини першої ст.19 Закону України «Про Єдиний митний тариф» «суму 214 298,02 грн.; пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 р. № 680 «Питання ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування» щодо цільового використання товарів за ВМД, що призвело до порушення вимог пункту 11.34 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», a з 01.01.2011 р. – пункту 4 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України по сплаті податку на додану вартість на суму 2 012,76 грн.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивач подав відповідачу зауваження та заперечення до акту, за результатами розгляду яких, висновком від 09.10.2012 р. № 14/1-17/23806 заперечення були задоволені в частині висновку щодо нецільового використання товарів, що призвели до недоборів митних платежів на суму 2 012,76 грн.

На підставі акта перевірки від 18.09.2012 р. № 5/12/100000000/14307529, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми "Р": від 12.10.2012 р. №224, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) по миту на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами господарювання в розмірі 580509,99 грн. (за основним платежем – 292969,57 грн., за штрафними санкціями – 287540,42 грн.); від 12.10.2012 р. № 225, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб’єктами господарювання в розмірі 4788467,54 грн. (за основним платежем – 2866854,39 грн., за штрафними санкціями - 1921613,15 грн.).

Відповідно до п.56.1., 56.2., 56.3. ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржуються.

Відповідно до п.56.8. ст.56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Не погоджуючись з такими рішенням відповідача, позивач, використовуючи надане йому діючим законодавством України, право оскарження рішень митних органів, звернувся зі скаргою на оскаржувані рішення до Державної митної служби України.

За результатами розгляду скарги позивача, рішенням Державної митної служби України про результати розгляду скарги від 24.12.2012 р. № 11.1/1.2-15.1/14304, скарга була задоволена частково, a сума нарахованих підприємству штрафних санкцій зменшенню на суму, нараховану відповідно до пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України. Крім того, відповідачу доручено направити позивачу податкові повідомлення-рішення на зменшену суму грошових зобов’язань.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем на виконання рішення Державної митної служби України про результати розгляду скарги від 24.12.2012 р. № 11.1/1.2-15.1/14304, листом від 28.12.2012 р. № 14/1-11/28563 направлено позивачу нові податкові повідомлення-рішення від 28.12.2012 р. №№ 291 та 292 на зменшену суму грошового зобов’язання.

Відповідно до пп.60.1.3. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Згідно п.60.4. ст.60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 12.10.2012 р. №№ 224, 225 задоволенню не підлягають, оскільки ці рішення відкликані та не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків, отже, не підлягають скасуванню в судовому порядку.

В той же час, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 28.12.2012 р. №№ 291 та 292 судом встановлено наступне.

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 826/295/13-a за позовом Державного підприємства «Антонов» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 №291 та №292, тобто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою суду від 11.01.2013 р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 06.02.2013 р. повернуто позовну заяву в порядку п.1 ч.3 ст.108 КАС України. За наслідками апеляційного оскарження, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 p., ухвала суду першої інстанції від 06.02.2013 p. скасована, а справа № 826/295/13-a - направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою суду від 22.04.2013 р. було відкрито провадження у справі № 826/295/13-a та призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до п.3) ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, зокрема, у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Враховуючи зазначене, суд своєю ухвалою від 26.04.2013 р. залишив без розгляду позовну заяву позивача в частині заявлених вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 28.12.2012 р. №№ 291 та 292.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог державного підприємства «АНТОНОВ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Аблов Є.В.