Постанова № 30909663, 05.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2013 року 10:17 № 826/2588/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Дмітрієва В.С.,

представника відповідача - Литвиненко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Корпорації «Альтіс-Холдінг» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим порушують його законні права та обов'язки.

У позовній заяві позивач просить суд: визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №0000862260, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС та визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №0000852260, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обгрунтованими, винесеними на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що в період з 21.12.2012р. по 24.01.2013р. Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку Корпорації «Альтіс-Холдінг» (код за ЄДРПОУ 32048530) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2012р., за результатами якої складено акт від 31.01.2013р. №97/42-30/32048530.

В ході перевірки встановлено порушення Корпорації «Альтіс-Холдінг»: п. 138.4, ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.п. 140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2010р. по 30.09.12р. на загальну суму 6 224 835грн., в тому числі по періодам: за ІІ квартал 2011р. в сумі 7 921грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011р в сумі 10 903 грн.; за ІІ-ІУ кв. 2011р.в сумі 12 503 грн.; за І квартал 2012р. в сумі 650 328 грн.; за півріччя 2012р. в сумі 650 832 грн.; за три квартали 2012р. в сумі 6 212 332;

п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 7 247 691 грн., в тому числі: за квітень 2011 року в сумі 1 333 грн., за травень 2011 року в сумі 1 333 грн., за грудень 2011 року в сумі 1 333 142 грн., за березень 2012 року в сумі 2 651 грн., за квітень 2012 року в сумі 609 784 грн., за липень 2012 року в сумі 1332 грн., за серпень 2012 року в сумі 859 грн., за вересень 2012 року в сумі 5 297 257 грн.;

На підставі акту перевірки від 31.01.2013р. №97/42-30/32048530, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №0000862260 з податку на прибуток, на загальну суму 7 777 918грн., з яких за основним платежем 6224835, за штрафними (фінансовими) санкціями 1553083, та податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №0000852260 з податку на додану вартість, на загальну суму 9 058 977 грн., в тому числі за основним платежем на суму 7 247691грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1811256грн.

Судом встановлено, що Корпорацією «Альтіс- Холдінг» віднесено до складу витрат, будівельно-монтажні роботи по об'єкту Центр оптової торгівлі по вул. Ватутіна 55-В в м. Житомир, в сумі 29 561 731,0 грн., в т.ч. І кварталі 2012 року в сумі 3 078 398,0 грн., ІІ-ІІІ квартал 2012 року в сумі 26 483 333,0 грн.

Між Корпорацією «Альтіс-Холдінг» та ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» укладено договір про реалізацію проекту «Метро Кеш Енд Кері Україна» місті Житомир та придбання об'єктів нерухомості б/н від 20.09.2011 року.

Згідно умов Договору Сторони зобов'язуються до 30 березня 2012 року укласти договори: договір купівлі-продажу Земельної ділянки та договір купівлі-продажу Об'єкту.

Будівництво об'єкта Центр оптової торгівлі по вул. Ватутіна 55-В в м. Житомир згідно Декларації про готовність об'єкта до експлуатації закінчено та готове до експлуатації в грудні 2011 року. Декларація про готовність об'єкта Центр оптової торгівлі по вул. Ватутіна 55-В в м. Житомир з повним комплексом виконаних будівельно- монтажних робіт зареєстрована Інспекцією ДАБК у Житомирській області від 19.12.2011 року № ЖТ14311106608.

Згідно укладених договорів купівлі-продажу будівлі б/н від 27.02.2012 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки б/н від 27.02.2012р. Корпорація «Альтіс- Холдінг» «Продавець» від імені генерального директора Забігайло М.В. та ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» «Покупець» від імені якого діє директор з продажів, Хайберт Красвельд, громадянин Королівства Нідерландів та директор з фінансових та адміністративних питань, Радослав Васильєв Рахнев, громадянин Болгарії, Продавець продав та передає будівлю з земельною ділянкою, а Покупець купив та прийняв будівлю з земельною ділянкою за адресою вул. Ватутіна 55-В в м. Житомир.

Відповідно до п. 4.5 Договіру № МЖ -02 від 20.09.2011 року, сторонами у якості забезпечення виконання гарантійних зобов'язань субпідрядника перед замовником була передбачена відкладальна обставина - підписання Остаточного акту на виконані роботи залишались з датою, що має настати після спливу гарантійного строку, встановленого п.8.5 Договору МЖ -02 від 20.09.2011 року для не капітальних робіт, що не пов'язані із несучою здатністю об'єкту та\або пов'язані із благоустроєм його прилеглої території.

За відсутності будь-яких недоліків у виконаних субпідрядником робіт протягом строку, визначеного п.8.5 Договору МЖ -02 від 20.09.2011р., замовник прийняв виконаний підрядником результат робіт в березні 2012р.

Таким чином, судом встановлено, що доходи від реалізації будівлі ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» були відображені в обліку Корпорації Альтіс-Холдинг в лютому 2012 року, відповідно, в податковій декларації з податку на прибуток цей дохід перший раз відображено в 1 кварталі 2012 року. В цьому ж самому звітному податковому періоді (1 квартал 2012 року) відображені витрати в сумі 3 078 398, 00 грн. (Акт виконаних робіт ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010» на загальну суму 3 694 077,60 грн., в т.ч. ПДВ-615 679,60 грн ).

Наступними податковими періодами у 2012 році були півріччя та три квартали. У декларації за три квартали Корпорація «Альтіс-Холдинг» включає до складу витрат суму 26 483 333,00 грн. (Акт виконаних робіт ТОВ «Альтіс» на загальну суму 31 780 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 296 666,67 грн ).

Оскільки в декларації за три квартали відображаються всі доходи та витрати з 01 січня по 30 вересня відповідного року, то в декларації за три квартали 2012 року відображено дохід від реалізації будівлі ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», і в цьому ж самому періоді (три квартали 2012 року) відображені витрати по акту з ТОВ «Альтіс».

Витрати, понесені Корпорацією ««Альтіс-Холдинг» в сумі 3 078 398, 00 грн., підтверджуються договором та такими первинними документами: Договір № МЖ-02 від 20.09.2011 року між Корпорація «Альтіс-Ходинг» та ТОВ «Будівельно-монтажна компанія 2010»; Акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2012р.; Довідка про вартість виконання підрядних робіт за березень 2012 року на суму 3 694 077,60 грн., в т.ч. ПДВ-615 679,60 грн.

Витрати, понесені Корпорацією «Альтіс-Холдинг» в сумі 26 483 333, 00 грн., підтверджуються договором та такими первинними документами: Договір № МЖ-03 від 20.09.2011 року між Корпорація «Альтіс-Холдинг» та ТОВ «Альтіс»; Акт приймання-передачі виконаних робіт від 28.09.2012р.; Довідка про вартість виконання підрядних робіт за вересень 2012 року на суму 31 780 000,00 грн., в т.ч. ПДВ-5 296 666,67 грн.

Окрім того, в Акті перевірки зазначено, що Позивачем через відсутність об'єкту екологічного податку відповідно до ст. 250.9 ПК України та вимог п.п. 3, 12, 20 КМУ від 03.08.1998 р. №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», Корпорацією, як підприємством, що здійснювало лише функції генерального підрядника (посередника) в договорах на капітальне будівництво, було віднесено до складу витрат - витрати по операції документації для отримання дозволу та ліміту на розміщення відходів по договору від 21.04.2011 року №АПК-31-АХ, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко» (ІПН 215592426559) у розмірі 13 333,00 грн., в т.ч. II кв. 2011 року в сумі 13 333,00 грн., в 5 внесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 2 666,67 грн., в тому числі за квітень 2011 р. в сумі 1 333,33 грн., травень 2011 р. в сумі 1 333,33 грн.

З такими висновками суд не можна погодитись, виходячи з наступного.

Корпорація «Альтіс-Холдинг» не є платником екологічного податку. Як вбачається з п.1.1. Договору № АПК-31-АХ від 21.04.2011 р., правовідносини, що виникли між Корпорацію та ТОВ «Еко» щодо розробки документів згідно вимог Постанови №1218 від 03.08.1998 р. для отримання ТОВ «Інформаційне агентство «Вільна - Україна» дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів на 2011 та 2012 роки на будівельному майданчику в Дарницькому районі м. Києва, Дніпровська набережна, 10,14, є звичайними послугами, отриманими Корпорацією «Альтіс-Холдинг», яка відповідно до договору №16-АПК генерального підряду на будівництво від 21.07.2010 року, укладеного із замовником будівництва - ТОВ «Інформаційне агентство «Вільна Україна», діяло від імені та в інтересах Замовника, що також підтверджується копіями дозволів отриманих ТОВ «Інформаційне агентство «Вільна Україна» за № 8036300000-017 на розміщення відходів у 2011 1 13.05.2011 р. та № 8036300000-017 на розміщення відходів у 2012 р. від 07.07.2011 р. та будівельний майданчик в Дарницькому районі м. Києва, Дніпровська набережна, 10,14.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів аого законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, позивачем було правомірно віднесено до складу витрат - витрати у сумі 13 333.00 грн., в т.ч. II кв. 2011 року в сумі 13 333,00 грн., по операції за отримані від ТОВ «Еко» послуги з розробки належної технічної документації, та відповідно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість суму у розмірі 2 666,67 грн.. Факт отримання послуг Позивачем підтверджується належним чином складеним Актом здачі-приймання робіт за травень 2011 року.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визначаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.135.5 Податкового кодексу України, інші витрати визначаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

П.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318, витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Оскільки видатки, що виникли у позивача по договору підряду №МЖ-02 від 20.09.2011р. у березні 2012 року, неможливо було пов'язати із прибутками через відсутність первинних документів, вони не могли бути включені у всі видатки періоду, викликаного продажем будівлі, а тому були відображені у складі того звітного періоду, в якому вони були фактично здійснені, що підтверджується первинною документацією.

Таким чином, посилання відповідача щодо неправомірного віднесення позивачем суми валових витрат за договором №МЖ-02 від 20.09.2011р. у І кварталі 2012р. до складу валових є безпідставним.

На час проведення перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як встановлено судом, первинні документи контрагента позивача виписані, та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавста, а відповідно, позивачем було належним чином визначено податкового зобов'язання по правовідносинах контрагента із позивачем для сплати до державного бюджету.

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Отже, за таких обставин суд вважає, що у позивача були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва ДПС, не надала доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомль-рішень, суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013р. №0000862260 та від 19.02.2013р. №0000852260, видані Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 12.04.13 р.

Суддя Є.В. Аблов