Ухвала суду № 30908444, 23.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р. м. Київ К-30212/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,за участю: секретаря - Малюги Ю.В.

представника позивача - Трегуб Ю.Є.

представника відповідача-1 - Коваленко Д.П.

представника відповідача-2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поле-Порт»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р.

у справі № А38/78-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поле-Порт»

до 1. Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, 2. Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області

про визнання недійсним акту та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поле-Порт» (далі - позивач, ТОВ «Поле-Порт») звернулось до суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі - відповідач-1, Лівобережна МДПІ) та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКУ в Дніпропетровській області) про визнання недійсним акту та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2008 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ №0000332335/0 від 25.10.07 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 914 523,00 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2008 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Поле-Порт», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. та залишити в силі постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2008 р.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Лівобережна МДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. - без змін.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до податкової інспекції було надано декларацію за поточний звітній період (червень 2007 року), в якій зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 956 245,00 грн. за сплачений підприємством податок на додану вартість та розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2007 року.

Крім того, згідно акта №4555/23-5/31646402 від 08.10.07 р. про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Поле-Порт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2007 року встановлено, що ТОВ «Поле-Порт» укладено кредитний договір №160507-К від 16.05.07р. з Банком «Кредит-Дніпро», за умовами якого згідно п.п.1.1 п.1 Договору «…Банк 16 травня надає позичальнику відкличний кредит для придбання майнового комплексу елеватору у сумі 896000,00 доларів США» та згідно п.п.2.1 п.2 Договору «… в забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальника (ТОВ «Поле-Порт») за цим договором Банк приймає в іпотеку майновий комплекс елеватора, що розташований за адресою: АР Крим, Джанкойський район, смт. Азовське, вул. Леніна, 2». Згідно п.п.2.2 п.2 Договору «…Кредит, наданий банком, забезпечується всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої під час реалізації заставленого майна».

Згідно п.1.2 п.1 договору іпотеки №170507-1 від 17.05.07р., укладеного між Банк «Кредит-Дніпро» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Поле-Порт» (Іпотекодавець), Іпотекодавець надає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно (зерносклади та інше.). Згідно п.1.3 п.1 Договору «…Предметом іпотеки є нерухоме майно, що стане власністю Іпотекодавця, а саме -нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, Джанкойський район, смт. Азовське, вул.Леніна, 2». Згідно п.1.5 п.1 Договору «…заставна вартість Предмету іпотеки за цим договором становить 4280644,57 грн.». Згідно п.2.1.3 п.2 Договору «…Іпотекодавець зобов'язується не відчужувати, не надавати в оренду (суборенду) Предмет іпотеки будь-якій третій особі без отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя на таке відчуження…».

Згідно п.1.2 п.1 договору застави №170507-3 від 17.05.07р., укладеного між Банк «Кредит-Дніпро» (заставодержатель) та ТОВ «Поле-Порт» (Заставодавець), Заставодавець надав в заставу обладнання та товарно-матеріальні цінності (згідно додатку №1 до Договору застави 170507-3 від 17.05.07р.). Згідно п.1.5 п.1 Договору «…Заставлене майно знаходиться у заставодавця за адресою АР Крим, Джанкойський район, смт. Азовське, вул. Леніна, буд.2». Згідно п.3.1 п.3 Договору «…Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі якщо на момент настання терміну виконання Основного зобов'язання, забезпеченого заставою за цим договором, воно не буде виконане».

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 914 523,00 грн.

Також зазначено порушення п.п.3.2.2 п.3.2 ст.3, п.п.7.4.2 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 914 523,00 грн.

25.10.2007 р. Лівобережна МДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення №0000332335/0, яким зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 914 523,00 грн.

Суд першої інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Поле-Порт» згідно договорів купівлі-продажу від 17.05.07р. з ТОВ «Агропромснаб», придбано нежитлові будівлі та рухоме майно перелік якого відображено в договорах та додатках до них.

Крім того, між АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» та ТОВ «Поле-Порт» за №1589 від 17.05.07 р. укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» передано у власність позивачу майно, перелік якого засвідчено актом прийому-передачі від 17.05.07 р.

Вищезазначені операції підтверджені податковими та видатковими накладними.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Згідно п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пункту 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Абзацом 4 п.п. 3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора, повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику після закінчення дії відповідного договору, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України.

Проте, слід зазначити, що визначення позивачем податкового кредиту здійснювалось саме з операцій придбання майна, а не операції з передачі майна у заставу (іпотеку) або забезпечення вимоги кредитора.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача були всі підстави для відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2007 року в сумі 956 245,00 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. підлягає скасуванню, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2008 р. має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поле-Порт» задовольнити.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2009 р. скасувати.

3.Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2008 р. залишити в силі.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов