Ухвала суду № 30908048, 22.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Румілова Н.М.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 року справа №0551/10936/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі:

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.О.,

за участю

позивача ОСОБА_3,

представника відповідачів Гамзатової М.Г. (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області на постанову Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 лютого 2013 р. у справі № 2а/0551/10936/2012 (головуючий І інстанції Румілова Н.М.) за позовом ОСОБА_3 до міського голови м.Горлівки, Виконкому Горлівської міської ради, Горлівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_3 до міського голови м.Горлівки, Виконавчого комітету Горлівської міської ради, Горлівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (а.с.1-5).

Постановою суду першої інстанції від 06.02.2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до міського голови м.Горлівки, Виконавчого комітету Горлівської міської ради, Горлівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність міського голови м.Горлівки щодо ненадання розпорядження про чергову відпустку заступнику начальника відділу культури та туризму Горлівської міської ради ОСОБА_3 за період роботи 13.08.2011 року по 12.08.2012 р. Зобов'язано міського голову м.Горлівки надати розпорядження щодо щорічної основної чергової відпустки ОСОБА_3, заступнику начальника відділу культури та туризліу Горлівської міської ради, за період роботи з 13.08.2011 року по 12.08.2012 р. Стягнуто з міського голови м.Горлівки, Горлівської міської ради солідарно на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 300грн. У позові ОСОБА_3 до виконкому Горлівської міської ради про стягнення моральної шкоди відмовлено. (а.с. 81,82)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі. (т.8 а.с. 217-220)

Представник відповідачів у судовому засіданні в поясненнях та у судових дебатів просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку позивача та представника відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач з 12.08.1998 року знаходиться у трудових відносинах з Горлівською міською радою, працюючі на різних посадах у відділі культури Горлівської міської ради та з 31 травня 2010 року за розпорядженням міського голови від 31.05.2010 року за № 04/208-О займає посаду заступника начальника відділу культури та туризму міської ради.

Колегією суддів встановлено, що позивач має право на чергову основну щорічну відпустку за період роботи з 13.08.2011 року по 12.08.2012 р. та таке право їй не було надано. Відповідно до вимог ст..74,75 КЗпП України позивач має право на щорічну відпустку.

Згідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до п.13.5 Регламенту роботи виконавчих органів Горлівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому міської ради 16.03.2011 року за № 351, щорічно до 15 грудня керівники структурних підрозділів міської ради складають графіки відпусток працівників на наступний рік і подають їх у кадрову службу міської ради для узагальнення. Зведений графік відпусток керівників підрозділів затверджує міський голова.

Позивач є інвалідом 3 групи, що підтверджується Довідкою МСЕК №268461.

Згідно до ст. 10 ч.13 ЗУ «Про відпустки» інвалідам надаються щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час.

За графіком, узгодженим з заступником міського голови 23.12.2011 р. , періодом надання основної відпустки позивачці на 2012 р. є травень - 12 календарних днів, червень - 13 календарних днів, листопад 5 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась до Міського голови Клеп Є.В. з вимогою про надання щорічної відпустки 21.05.2012 року, 22.06.2012 р., 2.07.2012 р. , 16.07.2012 р., 14.09.2012 року 26.09.2012р. Всі зазначені вимоги були узгодженні з начальником відділу, заяви містять підписи Міського голови та візування до розпорядження. Однак складені за розпорядженням проекти про надання відпустки відповідачем Міським головою м.Горлівки не підписані.

Як вбачається з листа Територіальної Державної інспекції з питань праці у Донецькій області Державної інспекції України від 10 серпня 2012 року факт ненадання відпустки позивачці було предметом розгляду інспекцією, встановлено, що виник індивідуальний спір між позивачем та головою.

Відповідно до частини 4 статті 42 вищезазначеного Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

веде особистий прийом громадян;

забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

19)здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо

вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Виходячи з обсягу повноважень, які надані міському голові, і з огляду на дії міського голови, у відповідності до обставин, які були встановлені у справі, а саме протягом року ненадання розпорядження щодо чергової відпустки позивачці, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо встановлення порушення відповідачем - міським головою м.Горлівки положень Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», з огляду на те, що у відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З цих підстав судом першої інстанції обґрунтовано визнані дії міського голови міста протиправними, оскільки ним порушено приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яких одним із основних принципів місцевого самоврядування є законність.

Також колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги пояснення представника відповідача щодо ненадання чергової відпустки за відпрацьований рік у зв'язку з виниклою необхідністю присутності позивача на робочому місті , оскільки графік відпусток та її періоди відпустки , зазначеної у заявах про відпустку, були узгодженні з начальником відділу та з іншими посадовими особами міської ради, ненадання чергової відпустки є грубим порушенням законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків та потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції щодо розміру моральної шкоди 1000 грн. з урахуванням того, що позивач внаслідок порушення законних прав зазнала моральних страждань, її образ життя був порушений. Судом першої інстанції правомірно визначено відповідачем за відшкодування моральної шкоди разом з міським головою м.Горлівки є і Горлівська міська рада, оскільки позивач з останньою знаходиться у трудових відносинах і на неї покладені права і обов'язки згідно до вимог ст..21 КЗпП України.

Вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу на підставі ст..90 КАСУ підлягає задоволенню, оскільки сума стягнення у розмірі 300 грн. узгоджується Законом України «Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Згідно до зазначеного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні на користь якої ухвалено судове рішення , іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу , у судовому засіданні , під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді , що визначається у відповідному судовому рішенні. Представник позивача адвокат ОСОБА_1 приймав участь у розгляді цієї справи, що підтверджується журналом засідання.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Горлівської міської ради Донецької області на постанову Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 лютого 2013 р. у справі № 2а/0551/10936/2012- залишити без задоволення.

Постанову Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 06 лютого 2013 р. у справі № 2а/0551/10936/2012 - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 26 квітня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко