Постанова № 30908021, 25.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 5023/5455/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Щербаков О.В. - дов. від 28.04.12,касаційну скаргуДержавного підприємства "Південна залізниця"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід04.03.13у справі№5023/5455/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс"доДержавного підприємства "Південна залізниця"простягнення 50445,58 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Південна залізниця" 49900 грн. боргу, 389,63 грн. пені, 155,85 грн. - 3 % річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на несплату відповідачем вартості отриманої за договором №П/НХ-121052/НЮ від 16.07.12 компресорної переносної станції ПКС-5,25А.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.13 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено. Господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем вартості отриманого обладнання за спірним договором. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 525, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.13 (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Державне підприємство "Південна залізниця", яке просить судові рішення у справі скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 204, 212, 213, 218, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 42, 84 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство вказує на те, що умовами спірного договору сторони обумовили проведення розрахунків за умови надання постачальником рахунку-фактури. При цьому, як зазначає скаржник, рахунок-фактура позивачем не виставлялась, а відтак, на його думку, строк оплати за поставлений товар не настав. Підприємство вважає, що судами невірно витлумачено зміст спірного договору.

Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.07.12 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" - постачальником і Державним підприємством "Південна залізниця" - покупцем був укладений договір №П/НХ-121052/НЮ. За умовами цього договору постачальник зобов'язався поставити і передати у встановлені строки у власність покупця станцію компресорну пересувну ПКС-5,25А, а останній, в свою чергу, прийняти та своєчасно оплатити її вартість відповідно до умов договору. Загальна сума поставки складає 49900 грн. з ПДВ (пункт 6.4 договору). Порядок розрахунків врегульований розділом 7 спірного договору. При цьому, розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі упродовж 45 банківських днів з дати поставки товару покупцеві (пункти 7.1, 7.2). Згідно з пунктом 5.4 договору датою поставки товару покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної. За неналежне виконання покупцем зобов'язань з оплати товару передбачені санкції у вигляді сплати пені. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і має бути виконаний до 31.12.12, а в частині проведення розрахунків до повного виконання (пункти 11.1, 12.3 договору). У процесі розгляду спору господарські суди установили, і це підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов зазначеного договору позивач за видатковою накладною №1366 від 19.07.12 (підписаною сторонами) поставив відповідачеві компресорну переносну станцію ПКС-5,25 А, вартістю 49900,00 грн. Установили господарські суди і те, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідач спірне обладнання отримав, проте за нього не розрахувався, а відтак його борг складає 49900 грн. Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу, яка останнім була залишена без задоволення. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Головкомпресормаш-Сервіс" про стягнення з Державного підприємства "Південна залізниця" 49900 грн. боргу, 389,63 грн. пені, 155,85 грн. - 3 % річних. За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам укладеного між сторонами у справі договору, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, установив, що відповідач повинен був виконати свої зобов'язання з оплати товару (відповідно до умов договору) упродовж 45 банківських днів з дати поставки товару покупцеві, при цьому, датою поставки товару покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної. Як вже зазначалося, і це установлено господарськими судами, з підтвердженням матеріалами справи, позивач на виконання умов спірного договору за видатковою накладною №1366 від 19.07.12 (підписаною сторонами) поставив відповідачеві компресорну переносну станцію ПКС-5,25 А, вартістю 49900 грн. Відповідач спірне обладнання отримав (і це установлено судами і відповідачем не заперечується), проте за нього, у строки визначені договором, не розрахувався, а відтак, сума боргу становить 49900 грн. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до приписів частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи установлений господарськими судами факт несплати відповідачем вартості отриманого обладнання, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача заявленої суми основної заборгованості, пені і 3% річних. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами приписів матеріального і процесуального законодавства. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника на неотримання ним рахунку на оплату вартості поставленого обладнання, а відтак і ненастання зобов'язань з його оплати, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки йому надавалася оцінка апеляційним господарським судом та він був відхилений як необґрунтований. Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними та не спростовують установленого судами. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.13 у справі №5023/5455/12 залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Південна залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець