Постанова № 30908006, 25.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Справа № 5023/5210/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.,

за участю представників: позивача - Пількевича В.В.

відповідача - Омельченко А.Д.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" до Борівського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 111259,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 111259,03 грн. заборгованості за поставлений природний газ, з яких 23325,14 грн. пені, 4511,73 грн. 3% річних, 4783,11 грн. інфляційних та 78639,05 грн. 7% штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 8 січня 2013 року (суддя Аріт К.В.) позов задоволений частково. В задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій відмовлено. В задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на 8 місяців відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4768,80 грн. збитків від інфляції, 23325,14 грн. пені, 4511,73 грн. 3% річних, 78639,05 грн. 7% штрафу, судовий збір. В частині стягнення 14,31 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року рішення суду змінене та викладено його в наступній редакції: "В задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на 8 місяців відмовити. Клопотання Борівського комунального підприємства теплових мереж про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити. Позов задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 2332,51 грн. пені, 4511,73 грн. 3% річних, 4768,80 грн. інфляційних втрат, 7863,90 грн. 7% штрафу, судовий збір. В частині стягнення 14,31 грн. інфляційних втрат, 20992,63 грн. пені, 70775,15 грн. 7% штрафу відмовити."

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, скаржник просить її скасувати в частині відмови у стягненні 20992,63 грн. пені та 70775,15 грн. штрафу, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення зазначеної суми пені та штрафу.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 30 вересня 2011 року між сторонами у справі був укладений договір №30/09-02 на купівлю-продаж природного газу, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві в 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ в обсягах, за ціною та на умовах, передбачених даним договором.

11 жовтня 2011 року між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду №1 до вказаного договору, умовами якої був змінений п.5.2 основного договору.

Як правильно було встановлено місцевим господарським судом при розгляді справи, на виконання умов укладеного договору позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 1808568,25 грн. за період з жовтня по грудень 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за отриманий ним природний газ виконав в повному обсязі, але з простроченням строків, передбачених сторонами умовами укладеного договору, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачеві 111259,03 грн. штрафних санкцій, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті ним за поставлений природний газ, місцевий господарський суд, зробивши правильний розрахунок суми інфляційних втрат, правильно стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості в сумі 4511,73 грн. та 4768,80 грн. інфляційних втрат, відмовивши в частині стягнення 14,31 грн. інфляційних за необгрунтованістю їх нарахування.

Крім того, судова колегія вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на 8 місяців.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.2 укладеного між сторонами у справі договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору щодо порядку проведення розрахунків, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні правильно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 23325,14 грн. та 78639,05 грн. 7% штрафу.

Разом з тим, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приймаючи оскаржувану постанову у справі суд апеляційної інстанції, змінивши рішення місцевого господарського суду, задовольнив подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (суми пені та 7% штрафу) до 10% від заявленої позивачем до стягнення суми та стягнув з відповідача на користь позивача 2332,51 грн. пені, 7863,90 грн. 7% штрафу.

Проте, з вказаними висновками апеляційного господарського суду погодитись не можна, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці в їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у судовому рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду за своїм змістом цим вимогам не відповідає.

Так, в порушення зазначених вимог апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови в даній справі, не зазначив обгрунтованих доводів на підставі яких прийнято рішення про зменшення розміру стягуваних суми пені та 7% штрафу до 10% від їх заявленої суми та не виклав доводи на підставі яких відхилив докази відповідача.

За вказаних обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню в частині зменшення розміру стягуваної суми пені та 7% штрафу до 10% від їх заявленої суми, а рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року в частині зменшення розміру стягуваної суми пені та 7% штрафу до 10% від їх заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача 2332,51 грн. пені та 7863,90 грн. 7% штрафу і в цій частині справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 8 січня 2013 року в цілому залишити без змін.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій