Постанова № 30907958, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5023/5022/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року у справі № 5023/5022/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення боргу за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 5 грудня 2011 року в розмірі 1324587,27 грн., 6967,69 грн. 3 % річних, 84773,59 грн. пені за період з 28 грудня 2011 року по 29 лютого 2012 року, 92721,11 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1324587,27 грн. основного боргу, 6967,69 грн. 3 % річних, 84773,59 грн. пені за період з 28 грудня 2011 року по 29 лютого 2012 року, 92721,11 грн. штрафу та судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року рішення місцевого суду в частині стягнення 84773,59 грн. пені, 92721,11 грн. штрафу, 3549,28 грн. судового збору скасовано і в позові в цій частині відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1893,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову у справі скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом і вбачається з матеріалів справи, 5 грудня 2011 року сторонами укладено договір № 1 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до якого позивач повинен забезпечити виконання робіт у строки та відповідної якості, що обумовлено умовами договору, а відповідач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість виконаних робіт.

Актом прийому виконаних будівельних робіт № 1 від 21 грудня 2011 року, який підписаний сторонами та завірений їх печатками без будь-яких зауважень, підтверджується факт виконання позивачем робіт, на загальну суму 1326032 грн.

Відповідно до п.п. 4.3, 4,6 договору відповідач зобов'язаний провести розрахунок за виконані роботи у повному обсязі протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі. Підписання акту приймання-передачі виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти, учасник (позивач) сплачує замовнику (відповідачу) штрафні санкції - штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості.

В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу у встановлений договором строк - 27 грудня 2012 року 1444,73 грн., що підтверджується відповідною випискою з банку. Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 1324587,27 грн.

Встановивши зазначене, керуючись нормами ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 837, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1324587,27 грн.

Разом з тим, на підставі ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, встановленого факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, суд задовольнив й вимоги щодо стягнення з відповідача 6967,69 грн. 3 % річних, 84773,59 грн. пені за період з 28 грудня 2011 року по 29 лютого 2012 року, 92721,11 грн. штрафу за фактично виконані роботи, нарахованих позивачем на підставі ст.ст. 231, 236 Господарського кодексу України.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції, погодившись з висновком місцевого суду щодо наявності правових підстав для стягнення суми основної заборгованості та 3 % річних, скасував оскаржуване судове рішення в частині стягнення 84773,59 грн. пені, 92721,11 грн. штрафу, 3549,28 грн. судового збору і в позові в цій частині відмовив, залишивши в решті рішення місцевого суду без змін, посилаючись на той факт, що застосування до боржника відповідних санкцій, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу, тоді як в даному випадку відповідачем порушене саме грошове зобов'язання. Крім того, застосування відповідних санкцій умовами укладеного сторонами договору не передбачено.

Вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, такими, що відповідають нормами матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови суду другої інстанції у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар-ЛТД" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2013 року у справі № 5023/5022/12 - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова