Постанова № 30907863, 23.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 5019/2475/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Котик С.Ю.,відповідача третьої особи-не з'явились, -не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПАТ "СК "Каштан"на рішення та постановугосподарського суду Рівненської області від 28.12.2012 Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2013у справі№5019/2475/11 за позовомПАТ "Роздільський керамічний завод"до (третя особаПАТ "СК "Каштан" - ПАТ "Рівне-Борошно")про стягнення 49048,09 грн. страхового відшкодування та 800 грн. витрат на оплату послуг з оцінки збитку ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.12.2012 (суддя Мамченко Ю.А.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 (судді: Савченко Г.І., Грязнов В.В., Мельник О.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК "Каштан" на користь ПАТ "Роздільський керамічний завод" 49048,09 грн. страхового відшкодування, 954,48 грн. витрат по сплаті державного мита, 232,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі, 2952 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 3626,04 грн. витрат на оплату проведення судової експертизи. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Рішення мотивоване тими обставинами, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент зобов'язання страхової компанії здійснити виплату страхового відшкодування) не містив положень щодо виключення податку на додану вартість із суми відшкодування третій особі шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

ПАТ "СК "Каштан" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати частково (в частині стягнення суми ПДВ (8174,68 грн.), нарахованого на суму відновлювального ремонту), прийняти нове рішення про стягнення 40873,41 грн. страхового відшкодування, посилаючись на порушення судами норми матеріального права, а саме п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України. Зокрема, скаржник вважає, що згідно чинного податкового законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру страхової виплати (страхового відшкодування) податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. Оскільки фактичного ремонту пошкодженого автомобіля позивачем виконано не було та витрати позивача на оплату ПДВ по такому ремонту не були понесені, то заявник вказує на відсутність підстав для компенсації позивачу, як потерпілому в ДТП, суми ПДВ, включеного судовим експертом до складу матеріального збитку.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині позовних вимог про стягнення 49048,09 грн. страхового відшкодування з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду Рівненської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що :

10.05.2011р. між Страховою компанією "Каштан" та ЗАТ "Рівне-Борошно", правонаступником якого є третя особа, укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №73-2011.

Згідно Додатку №1 до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №73/2011 від 10.05.2011 до списку забезпечених транспортних засобів включено автомобіль Дачія Логан д.н.з.BK 1285 АС (поліс АА/0027460).

Постановою Рівненського міського суду від 04.08.2011 у справі про адміністративне правопорушення встановлено, що 30.07.2011 року о 22 годині 00 хвилин Рафальський А.А. - працівник ЗАТ "Рівне-Борошно", керуючи автомобілем Дачія Логан д.н.з. ВК1285АС, проїхав на заборонений сигнал світлофора на перехресті вулиць Чернишова та Дубенської, не надав дороги та здійснив зіткнення з автомобілем марки Фольксваген д.н.з. ВС6359ВН, який перетинав дане перехрестя на дозволений сигнал світлофора під керуванням водія Захаркевич А.О. У постанові зазначено, що водій Рафальський А.А. в судовому засіданні повністю визнав вину та вказав на обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" п.41.1 ст.41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

02.08.2011 року ЗАТ "Роздільський керамічний завод" направлено заяву ЗАТ "Страхова компанія "Каштан" про здійснення страхової виплати.

Відповідно до положень ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

З огляду на вказане, страхова компанія повинна була здійснити виплату страхового відшкодування до 02.09.2011 року, однак, в матеріалах справи відсутні докази виплати відповідачем страхового відшкодування.

В матеріалах справи наявний звіт аварійного комісара №315 від 07.10.2011, виконаний на замовлення ПАТ "Страхова компанія "Каштан".

Апеляційна інстанція погодилася з висновком місцевого господарського суду про необхідність стягнення збитків, в складі яких враховано ПДВ в розмірі 8174,68 грн., з тих мотивів, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент зобов'язання страхової компанії здійснити виплату страхового відшкодування) встановлено порядок визначення розміру страхової виплати, яка дорівнює розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, та передбачено, вартість яких саме витрат, пов'язаних із відновленням транспортного засобу, включається до розміру страхової виплати. Страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує не відшкодування матеріальних збитків, які понесла застрахована особа, а страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Відповідно до висновку №1418 судової автотоварознавчої експертизи від 22.10.2012 року вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, заподіяного власнику автомобіля Фольксваген LT-35 2.5TDI 110 Combi (2D)"2004 року випуску, ідентифікаційний номер WV1ZZZ2DZ4H030725, реєстраційний номер ВС6359ВН, виходячи з даних про пошкодження автомобіля, які можна встановити з матеріалів справи №5019/2475/11, в цінах станом на дату ДТП (30.07.2011 року), становить 49048 грн. 09 коп.

Судова автотоварознавча експертиза проведена у відповідності до вимог чинних на момент настання страхового випадку нормативних актів (Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою KM України від 10.09.2003 №1440; Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395), якими встановлено порядок визначення розміру матеріальної шкоди та оцінки пошкоджень транспортних засобів.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками апеляційного суду про наявність підстав для стягнення спірної суми страхового відшкодування в повному обсязі, з огляду на таке.

В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок судів про те, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент зобов'язання страхової компанії здійснити виплату страхового відшкодування) не містив положень щодо виключення податку на додану вартість із суми відшкодування третій особі шкоди, заподіяної в результаті ДТП, а висновок судової автотоварознавчої експертизи від 22.10.2012 №1418, яким вартість матеріального збитку свідчить про визначено з урахуванням ПДВ, складено у відповідності до чинного на той час законодавства.

Однак, такий висновок судів не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст.ст.2,4,8 ч.ч.1,16 ст.9, ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування), а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Згідно з п.1.2 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №73-2011 від 10.05.2011 ПАТ "СК "Каштан" проводить діяльність по обов'язковому страхуванню на підставі ліцензії від 04.09.2006 серія АВ №158651, виданої Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Судами попередніх інстанцій помилково не враховано, що виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених норм законодавства всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ, в зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, підлягаючої до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Таким чином, у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілому (позивачу), а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

Водночас, у разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок сум виплати здійснюється без урахування сум ПДВ.

При цьому, сам по собі висновок судової автотоварознавчої екпертизи не є підставою для виникнення податкових зобов'язань, пов'язаних з наданням послуг щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином у випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, або проведення його особою, яка не є платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

Зважаючи на заявлення позивачем до стягнення суми матеріального збитку з урахуванням податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій, з метою достовірного встановлення обґрунтованості та доведеності розміру позовних вимог, передусім повинні були з'ясувати, чи фактично проведений ремонт транспортного засобу позивача, чи є надавач послуг з ремонту автомобіля зареєстрований в якості платника ПДВ, а також чи сплачувався потерпілим ПДВ в складі вартості ремонтно-відновлювальних робіт.

Відтак, в силу приписів ч.2 ст.14 ЦК України страховик не може бути примушений до виплати ПДВ у складі суми страхового відшкодування за винятком випадку, коли сума ПДВ нарахована та сплачена на користь виконавця послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу, який (виконавець), в свою чергу, має бути платником ПДВ.

Наведене випливає також з приписів ч.2 ст.1192 ЦК України, згідно якого розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено як понесення позивачем витрат на оплату вартості ремонту пошкодженого в ДТП транспортного засобу, так і включення виконавцем ремонту до складу цих витрат суми ПДВ.

Всупереч вимог ст.ст.43,84,101,105 ГПК України судами першої та апеляційної інстанцій не відхилено та не спростовано твердження заявника про те, що оскільки фактичного ремонту пошкодженого автомобіля виконано не було та витрати позивача на оплату ПДВ по такому ремонту не були понесені, тому й відсутні законні підстави для компенсації позивачу, як потерпілому в ДТП, суми ПДВ, включеного судовим експертом до складу матеріального збитку.

Адже, наявний у справі висновок судової автотоварознавчої експертизи від 22.10.2012 №1418 загалом свідчить про визначення спірної вартості матеріального збитку, що включає вартість ремонтно-відновлювальних робіт та запчастин і підлягає до відшкодування позивачу, з врахуванням ПДВ, оскільки суми ПДВ та прямих збитків позивача (без ПДВ) у експертному висновку не розмежовані (а.с.12-29 том 2).

За таких обставин, не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи передчасний висновок апеляційного суду про доведеність підстав для стягнення 49048,09 грн. страхового відшкодування, до складі якого включено суму ПДВ.

Колегія визнає помилковим висновок апеляційного суду про те, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент зобов'язання страхової компанії здійснити виплату страхового відшкодування) не містив положень щодо виключення податку на додану вартість із суми відшкодування третій особі шкоди, заподіяної в результаті ДТП, оскільки, як зазначено вище, правовідносини щодо виключення ПДВ із суми страхового відшкодування, підлягаючого до виплати страхувальнику чи іншій особі (потерпілому, вигодонадувачу), як в спірний період так і на даний час регулюються податковим законодавством, а не законодавством в сфері страхування. При цьому, в силу вимог ч.2 ст.5 ЦК України не має зворотної дії та не підлягає застосуванню до спірних страхових правовідносин абзац 2 п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції від 05.07.2012р.), на який посилається заявник та яким чітко регулюються питання врахування ПДВ в складі розміру оціненої шкоди, оскільки вказана норма набрала чинності лише з 04.02.2013р.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо дійсного розміру страхового відшкодування, що вимагає здійснення перерахунку розміру збитків і безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст.1117 ГПК України), тому є підставою для скасування рішення і постанови з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням судами обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відтак, касаційна інстанція на підставі ст.11112 ГПК України вважає за необхідне доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи розмежувати суми заявленого до стягнення страхового відшкодування та нарахованого на суму збитків ПДВ, надавши позивачу можливість уточнити розмір позовних вимог та здійснити перерахунок збитків.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вище процесуальні порушення, які були допущені судами першої та апеляційної інстанцій, неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу касаційної інстанції за межі перегляду справи в порядку касації, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.ч.1,2 ст.1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правомірність відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 800 грн. витрат на оплату послуг з оцінки збитку не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість судових рішень в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.

Зважаючи на вищенаведене, колегія вбачає підстави для часткового задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "СК "Каштан" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі №5019/2475/11 скасувати в частині позовних вимог про стягнення 49048,09 грн. страхового відшкодування з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду Рівненської області.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун