Рішення № 30907404, 23.04.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц-796/4873/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Кириченко Н.О.

Доповідач: Махлай Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М УК Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі:

головуючого судді: Махлай Л.Д.

суддів: Шиманського В.Й., Левенця Б.Б.

при секретарі: Хилюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И Л А :

у вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути на її користь з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10 340, 95 грн., посилаючись на те, що 11.04.2011 року внаслідок ДТП, винною у вчиненні якої є ОСОБА_4, було пошкоджено належний їй автомобіль: «Лексус» д.н. НОМЕР_2.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 24.10.2012 року за клопотанням представника позивача до участі у справі як співвідповідача залучено ПрАТ АСК «Інтертрансполіс».

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29.01.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 000 грн та 10 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 000 грн. та з ПрАТ АСК «Інтертрансполіс» - 9 340, 95 грн.. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. А саме, суд першої інстанції зробив невірний висновок про те, що представник позивача відмовився від позовних вимог щодо стягнення суми зі страхової компанії. Він навпаки просив стягнути матеріальну шкоду з відповідачів солідарно.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Предстанвик відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ПрАТ АСК «Інтертрансполіс» у судове засідання не з`явився, про деньта час розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно зворотного поштового повідомлення ПрАТ АСК «Інтертрансполіс» за адресою, яка зазначена у витягу з ЄДР не знаходиться, заяви про зміну адресу відповідач не подавав, а відтак за правилами ст. 74, 77 ЦПК України вважається таким, що повідомлений.

Враховуючи зазначені обставини колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України за відсутності другого відповідача.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2011 року внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_4, яка керувала автомобілем Ніссан д.н. НОМЕР_1, НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2011 року ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На час ДТП цивільно правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, яким є ОСОБА_7 була застрахована у ЗАТ АСК «Інтертрансполіс», яке надалі змінило назву на ПрАТ АСК «Інтертрансполіс» відповідно до страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8452796 від 24.12.2010 року. Ліміт відповідальності за цим полісом за шкоду, заподіяну майну складає 50 000 грн. на одного потерпілого, франшиза складає 1 000 грн.

Згідно рахунків № СА-000098279 від 13.04.2011 року та № СА-000099217 від 27.04.2011 року вартість ремонту автомобіля «Лексус» д.н. НОМЕР_2 становить 10 340, 95 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 несе відповідальність лише в межах суми, яка не покривається страховою виплатою, тобто франшиза у розмірі 1 000 грн. Іншу частину матеріальної шкоди має відшкодовувати страхова компанія, проте позивач не заявив будь -яких вимог до ПрАТ АСК «Інтертрансполіс».

Колегія суддів не може повністю погодися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають встановленим у справі обставинам та нормам процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом за заявою представника позивача було притягнуто як співвідповідача ПрАТ АСК «Інтертрансполіс». Таким чином притягнувши іншого співвідповідача суд першої інстанції мав вирішувати питання про відповідальність обох відповідачів у розмірі заявленої у позові суми.

Відмова від позову приймається у відповідності з вимогами ст. 174 ЦПК України, проте матеріали справи не містять ухвали суду про відмову від позову в частині вимог до ПрАТ АСК «Інтертрансполіс» та провадження у справі в цій частині вимог закрите не було.

Оскільки матеріали справи не містять даних про відмову від позову позивача до ПрАТ АСК «Інтертрансполіс», висновки суду про те, що позивач не має будь - яких вимог до ПрАТ АСК «Інтертрансполіс» є помилковими.

Цивільно - правова відповідальність власника автомобіля Ніссан д.н. НОМЕР_1 була застрахована за договором 1 типу, який згідно з п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка була чинна на час укладення договору страхування, передбачав страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Згідно з п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 988 та ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Позивач понесла витрати на відновлення автомобіля у розмірі 10 340, 95 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та фіскальними чеками (а.с. 3-15).

Таким чином за вирахуванням франшизи у розмірі 1 000 грн., витрати на ремонт автомобіля є реальними збитками, понесеними позивачкою і підлягають стягненню на її користь з ПрАТ АСК «Інтертрансполіс».

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з постановленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Судом першої інстанції правильно вирішено питання щодо стягнення в рахунок відшкодування шкоди з ОСОБА_4 1 000 грн. франшизи, а тому апеляційна скарга щодо скасування рішення суду в цій частині та ухвалення такого ж рішення задоволенню не підлягає. Рішення суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» (код ЄДРПОУ 31451838) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 340 грн. 95 коп. та 204 грн. 60 коп. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді