Рішення № 30903781, 26.03.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1462/13-ц

Провадження 2/206/430/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2013 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

при секретарі Попов Д.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК, ЛТД», ОСОБА_2, про визнання договору поруки недійсним,

в с т а н о в и в :

06 березня 2013 року представник позивача ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ «АПК, ЛТД», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 10.10.2009 року між ТОВ «АПК, ЛТД» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки в забезпечення виконання договору безвідсоткової позики від 10.10.2009 року в сумі 7 685 000,00 грн., який був укладений між ОСОБА_3 (позичальник) і ОСОБА_2 (позикодавець).

11.04.2008 року між банком та ТОВ «АПК, ЛТД» було укладено кредитний договір № 5/К-в, відповідно до якого банком було надано ТОВ «АПК, ЛТД» кредит на суму 14 158 988,79 грн. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2010 року стягнуто з боржника заборгованість за кредитним договором, яка становить 15 458 441,25 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 року було стягнуто з боржника штрафні санкції у розмірі 28 520,86 Євро. 27 червня 2012 року в газеті «Урядовий кур'єр» було надруковано оголошення про визнання ТОВ «АПК, ЛТД» банкрутом. В процесі розгляду справи про банкрутство ТОВ «АПК, ЛТД» банку стало відомо про наявність договору поруки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «АПК, ЛТД» в забезпечення виконання ОСОБА_3 умов договору безвідсоткової позики, відповідно до якого останній прийняв від ОСОБА_2 у власність грошові кошти у розмірі 7685000,00 грн. Так, даний договір поруки був укладений без отримання попередньої згоди з банком, а відповідно до п.3.3.8. кредитних договорів ТОВ «АПК, ЛТД» під час дії кредитного договору не має права надавати гарантій та порук. На момент укладання договору поруки, ОСОБА_3, який підписав його, не був уповноважений на ці дії, так як відповідно до п. 7.16 статуту ТОВ «АПК, ЛТД», його директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. ТОВ «АПК, ЛТД» було не в змозі реалізувати свої права за цим договором, так як на момент його укладення активи підприємства перебували під обтяженням банку та не мало достатніх коштів, товарів або іншого майна.

Відповідно до рядка №530 бухгалтерського балансу товариства станом на 31.03.2012 року відображена сума кредиторської заборгованості лише у розмірі 8 186 000,00 грн., тоді як заборгованість перед банком становить 27 320 788,31 грн., не враховуючи інші заборгованості, а саме заборгованість за договором позики від 10.10.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розмірі 7 685 000,00 грн. Також в бухгалтерських балансах ТОВ «АПК, ЛТД» не відображена сума вимог за спірним договором. Тому позивач вважає, що даний договір поруки укладений без створення правових наслідків.

Позивач просить визнати недійсним договір поруки від 10.10.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «АПК, ЛТД», в забезпечення виконання договору безвідсоткової позики від 10.10.2009 року у сумі 7685000,00 грн., судові витрати покласти на відповідачів.

Представник ПАТ «Всеукраїнського Акціонерного Банку» 22.03.2013 року надав клопотання з проханням провести судове засідання за відсутності представника банку, зазначивши що підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 49).

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір безвідсоткової позики, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 7685000,00 грн. (а.с. 9-10).

Відповідно до розписки від 10 жовтня 2009 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 685 000,00 грн. (а.с. 11).

10 жовтня 2009 року ОСОБА_2 та ТОВ «АПК, ЛТД» в особі директора ОСОБА_3 уклали договір поруки, відповідно до якого ТОВ «АПК, ЛТД» поручилося перед ОСОБА_2 за виконання ОСОБА_3 як фізичної особи його зобов'язань по сплаті кредитору будь-яких сум, згідно з положеннями договору безвідсоткової позики від 10 жовтня 2009 року (а.с. 12-13).

07 квітня 2007 року учасниками ТОВ «АПК, ЛТД» був затверджений протокол №34 відповідно до п. 1.2 ОСОБА_3 є учасником даного товариства, а відповідно до 7.16 - директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства (а.с.14-30).

З довідки про установчі документи та керівні органи від 02.03.2009 року ТОВ «АПК, ЛТД» вбачається, що згідно п. 8.6 статуту товариства його виконавчим органом є директор - ОСОБА_3, в пункті 8.1 зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників (а.с. 32-33).

Відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ТОВ «АПК, ЛТД» сума кредиторської заборгованості товариства складає 8 186 000,00 грн. (а.с. 34-35).

Згідно розшифрування кредиторської заборгованості ТОВ «АПК, ЛТД» станом на 01.06.2012 року товариство має заборгованість перед банком у розмірі 27 320 788,31 грн. (а.с. 36-37).

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України - договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною п'ятою ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Састиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статтті 203 Цього Кодексу.

В силу ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, визначено що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер, і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Відповідно до п. 7 ППВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

На момент укладання договору поруки ОСОБА_3, який підписав його, як керівник не був уповноважений на ці дії, так як відповідно до п. 7.16 статуту ТОВ «АПК, ЛТД» директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Також слід зазначити, що останній одночасно є директором та співзасновником товариства, що підтверджується статутом. Так ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 7685000,00 грн. ОСОБА_3 в свою чергу, будучи одночасно директором та співзасновником ТОВ «АПК, ЛТД», уклав договір поруки від імені господарського товариства, в якому останнє поручилося за виконання обов'язків повернення грошових коштів фізичною особою ОСОБА_3

Також слід зазначити, що відповідно до п. 2 договору безвідсоткової позики, сума позики в розмірі 7 685 000,00 грн. надавалася в готівковій формі. Проте відповідачі не скористалися своїм правом викласти заперечення та надати суду докази на спростування доводів позивача про те, що договір поруки спрямований на реальне настання правових наслідків. Так, суду не надано жодних доказів про джерело, походження та взагалі існування у відповідача такої значної грошової суми в готівковій формі.

Таким чином суд приходить до висновку, що спірний договір поруки від імені юридичної особи підписаний особою, яка не була уповноважена на вчинення таких дій, договір поруки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 203, 215, 216, 526, 553, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 61, 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки від 10.10.2009 року, укладений між ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АПК, ЛТД» (код ЄДРПОУ 24618454) (поручитель) за виконання фізичною особою ОСОБА_3 по сплаті ОСОБА_2 будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями договору безвідсоткової позики від 10 жовтня 2009 року, в тому числі суми позики - 7 685 000,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК, ЛТД» (код ЄДРПОУ 24618454) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) судовий збір у розмірі 114,70 грн. у рівних частках, по 57 грн. 35 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков