Постанова № 30903509, 18.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 163521/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у адміністративній справі №2а-11719/11/1370 за позовом ТзОВ «Лаверна» до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаверна» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції м. Червонограді про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000762301 та № 0000772301 від 03.10.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки ДПІ щодо безтоварності операцій з контрагентом позивача щодо неможливості здійснення таких з підстав укладення угод, що порушують публічний порядок є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами щодо факту отримання товару та документами по факту використання придбаного у ПП «Галич - Тур» товару у господарській діяльності Товариства, в наслідок чого отримано прибуток. Окрім того зазначено, що при складанні акта №782/2301/13812389 від 02.09.2011р. по результатам документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Лаверна» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ПП «Галич-Тур» працівниками податкової інспекції не було враховано, що Львівським окружним адміністративним судом 17.06.2011р. прийнято рішення по справі №2а-3214/11/1370, у якому суд вважав помилковим та необґрунтованим висновок органу податкової служби про безпідставність та нікчемність фінансово - господарських операцій між ПП «Галич Тур» та його контрагентами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 р. позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м.Червонограді Львівської області №0000762301 та №0000772301 від 03.10.2011р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаверна» 3,40грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного розгляду, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, вважає, що позивачем не доведено факту поставки товару, а наявність атестацій свідчить не про поставку товару, а про господарську діяльність, яку проводить позивач. Крім цього зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 р. скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 р. у справі №2а-3214/11/1370, якими задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними дій відповідача по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур». Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, зазначив у підприємства наявні атестації на виробничо - технологічні лабораторії, отриманий товар підприємство використало у своїй діяльності для виготовлення печива та снеків, які в полому були реалізовані. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із ПП «Галич Тур» за період з 01.10.2009р. по 31.01.2010р., за результатами якої складено Акт від 02.09.2011р. №782/2301/13812389, яким встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: завищено суму валових витрат - 21560,00грн. в результаті чого занижено суму податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на суму 5390,00 грн. по операціях із контрагентом ПП «Галич Тур» у зв'язку з тим, що правочини є нікчемними та п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено значення податкового кредиту та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4312,00грн.

На підставі висновків перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 03 жовтня 2011 року №0000762301, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 5390,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1347,50 грн. та №0000772301 від 03 жовтня 2011 року, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 4312,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 1078,00грн.

Задовольняючи адміністративний позов. суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій підтверджується наявними первинним документами та відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Колегія суддів адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх невірними та помилковими з огляду на наступне.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що Товариство здійснювало операції з придбання сировини для здійснення основного виду діяльності: виробництва сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання.

Угоди на поставку ТМЦ між позивачем та його контрагентом ПП «Галич Тур» були укладені в усній формі.

На виконання умов договору, ПП «Галич Тур» виписало видаткові накладні від 15.10.2009р. №РН-10-1513 згідно номенклатури «картопля 5000 кг», від 26.10.2009р. №РН-10-2625 згідно номенклатури «ароматизатор гриби, барбекю, бекон, сир 85 кг», від 14.12.2009р. №РН-12-1414 згідно номенклатури «ароматизатор гриби, барбекю, бекон, сир 65 кг», від 18.12.2009р. №РН-12-1815 згідно номенклатури «олія «Дар сонця», 1л 120 пл.» та податкові накладні від 14.12.2009р. на суму 5580,00грн. з яких 930,00грн. ПДВ, від 18.12.2009р. на суму 1152,00грн. з яких 192,00грн. ПДВ, 15.10.2009р. на суму 12000,00грн., з яких 2000,00грн. ПДВ, від 26.10.2009р. на суму 7140,00грн. з яких 1190,00грн. ПДВ з покликанням на номер видаткової накладної від конкретної дати.

Суми ПДВ віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації та додатку за жовтень 2009 року на суму 3 190,00грн., за грудень 2009 року на суму 1 122,00грн., що підтверджено актом перевірки.

До матеріалів справи Товариством долучено платіжні доручення щодо оплати ПП «Галич Тур» коштів за поставлений товар від 01.03.2010р. на суму 5000,00грн., від 12.03.2010р. на суму 10000,00грн., від 15.03.2010р. на суму 10000,00грн., від 18.03.2010р. на суму 872,00грн., в яких вказано призначення платежу за товар згідно відповідних накладних, із зазначенням відповідного номеру та дати.

Факт здійснення господарських операцій, Товариство підтверджує Свідоцтвом про атестацію №А06-189 виданого 25.09.2006р. яке чинне до 19.09.2009р., Свідоцтвом про атестацію №А09-227 виданого 27.11.2009р. яке чинне до 13.11.2012р., які засвідчують, що виробничо - техн.ологічна лабораторія Товариства відповідає критеріям атестації.

Суд першої інстанції вважав, що доводи відповідача щодо сумнівності господарських операцій є безпідставними, оскільки реальність операцій підтверджується вищенаведеними письмовими доказами дослідженими судом та товар позивачу поставлявся та оплачувався протягом певного періоду часу.

Однак, позивачем не представлено будь - яких доказів, якій підтверджують факт укладання договорів між ним та його контрагентом. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

Позивачем не представлено документів, які б підтверджували поставку придбаного позивачем товару та його прийняття чи облік (товарно - транспортні накладні, акти приймання - передачі товару, довіреності на отримання товару, документи складського обліку тощо).

Продавець продає, а покупець купує товар, найменування, кількість і ціни яких зазначаються у накладних, що складаються на кожну партію товару. Товар по кількості і якості приймається Покупцем при одержанні.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено можливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентом, зокрема неможливо підтвердити фактичне отримання товару від ПП «Галич Тур».

Що стосується посилань позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2011р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 р., у справі за позовом керівника ПП «Галич Тур» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова, третьої особи арбітражного керуючого Зубчика В.Р. про визнання дій протиправними, якою суд постановив визнати дії податкового органу по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Галич Тур» за період з 01.10.2009р. по 30.10.2010р., за результатами якої складено акт від 02.11.2010р. №2718/23-209/33981989 - неправомірними, то вказані вище судові рішення скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 р. та у задоволенні позову відмовлено.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідачем винесені правомірно та підстав для їх скасування не має.

Дані обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року у адміністративній справі №2а-11719/11/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 23.04.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

І.Я. Олендер