Постанова № 30903074, 17.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/958/13-а

17 квітня 2013 року 16год. 12хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник ОСОБА_1

відповідача: представник представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року № 0000351742.

До початку судового розгляду справи по суті позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить визнати протиправним та скасувати зазначене у первинному позові податкове повідомлення-рішення від 24 січня 2013 року № 0000351742, а також податкові повідомлення - рішення від 24.01.2013 року № 0000331742 та від 24.01.2013 року № 0000341742. Заява судом прийнята.

Вважає, що вищевказані рішення суб'єкта владних повноважень прийняті необґрунтовано, тобто без врахування всіх фактичних обставин, що мають істотне значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, а тому є протиправними і підлягають скасуванню.

Вказує, що на підставі акта перевірки від 07 грудня 2012 року № 347/17-117/НОМЕР_4 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_4, за період з 30 червня 2009 року по 31 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято:

1) Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 0000351742 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

2) Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 0000331742 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 307973,23 грн. за основним платежем та 52466,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3) Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 0000341742 про донарахування податку на додану вартість в сумі 419741,00 грн. за основним платежем та 68678,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ФОП ОСОБА_4 у періоді, який перевірявся, перебувала на спрощеній системі оподаткування - була платником єдиного податку.

Відповідно до статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

Однак, відповідач дійшов необґрунтованого висновку, що позивач у зазначеному періоді повинен був перебувати на загальній системі оподаткування, оскільки обсяг його виручки від реалізації продукції перевищив гранично допустимий розмір в 500 тис. грн. в рік.

Такі висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи і є наслідком неправильного застосування норм матеріального права та неправильного тлумачення статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яке суперечить її точному змісту в частині визначення такого поняття як «виручка».

Податковий орган не встановив факту отримання ФОП ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок або готівкою суми в розмірах понад 500 тис. грн. в рік., не вказавши у акт і жодного платіжного доручення, банківської виписки чи квитанції.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ДПІ у м. Рівному позов не визнав, подав письмові заперечення та, зокрема, зазначив, що ДПІ у м. Рівному проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.06.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої було складено акт від 07 грудня 2012 року № 347/17-117/НОМЕР_4.

Перевіркою виявлено наступні порушення:

1. Ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» № 746/99 від 28.06.99 р. (із змінами і доповненнями), вимоги ст. 138, ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Відповідно до ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 173.1 ст. 173, ст. 176, п. 177.1, п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями), п.7.1. ст. 7, пп. 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями та п. «б» ч.1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р. зі змінами і доповненнями, в результаті чого донарахована сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 307973,23 грн., в тому числі за 2009 р. в сумі 2609,05 грн., за 2010 р. в сумі 96177,30 грн., за 2011 р. в сумі 209186,88 грн.

2. Пп. 49.18.5 п. 49.18 ст.49, пп.177.5.2 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010р. із змінами і доповнення, а саме: не подання декларації про доходи, отримані за І кв. 2011р.

3. Не подання декларацій по ПДВ за січень 2010р. - грудень 2011 р. до ДПІ у м. Рівному, чим порушено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами і доповненнями та п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями);

4. П. 2.3 ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.8 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п. 9.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями) та п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 абзацу 3 ст. 188, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) за результатами перевірки донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 419741 грн., в тому числі: квітень 2010 р. - 1525 грн.; червень 2010 р. - 82747 грн.; вересень 2010 р. - 31734 грн.; жовтень 2010 р - 54976 грн.; січень 2011 р. - 103222 грн.; березень 2011 р. - 56418 грн.; травень 2011 р. - 1711 грн.; липень 2011 р. - 20320 грн..; вересень 2011 р. - 40000 грн.; жовтень 2011 р. - 4200 грн.; листопад 2011 р. - 22888 грн.

5. П. 6 ст. 128 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. із змінами і доповненнями, а саме: не ведення обліку доходів та витрат за період з 30.06.2009 р. по 31.12.2011р.

6. Пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України - не надано платником податковому органу оригіналів документі при здійсненні податкового контролю.

Представник відповідача спірні рішення податкового органу від 24 січня 2013 року № 0000351742, № 0000331742 та № 0000341742, які були прийняті на підставі акта перевірки від 07 грудня 2012 року № 347/17-117/НОМЕР_4, вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що на підставі ст. 75, ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, відповідно до наказу про проведення планової документальної перевірки № 887 від 06.11.2012 р., направлень від 06.11.2012 р. № 325/961/17-100, від 06.11.2012 р. № 326/960/17-100, виданих ДПІ у м. Рівному та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання уповноваженими особами відповідача проведена планова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.06.2009р. по 31.12.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки складено акт від 07 грудня 2012 року № 347/17-117/НОМЕР_4.

В ході проведення перевірки було встановлено. що у IV кв. 2009 р., ІІ-IV кв. 2010 р. та ІІ-IV кв. 2011 р. ФОП ОСОБА_4 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» № 746/99 від 28.06.1999р. (із змінами і доповненнями).

В періоді ІІ-ІІІ кв. 2009р, І кв. 2010 р. та І кв. 2011 р. ФОП ОСОБА_4 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. №13-92 із змінами та доповненнями, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, ст.177 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено не подання декларації про доходи, отримані за ІІІ кв. 2009 р., по граничному терміну 09.11.2009 р., чим порушено п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р. із змінами і доповненнями, ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, пп. «б» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами і доповненнями.

Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) при перевірці визначено на підставі отриманої інформації з ВДАІ УМВС України в Рівненській області № 35/8-1300 від 03.03.2012 р. (вх. № 616/10/01-142 від 06.03.2012 р.), листа Рівненської митниці № 01/40-08-7292-ДСК від 30.12.2011 р. (вх. № 19/01-124/ДСК від 01.12.2011 р.), бази даних «Митниця», Держтехнагляду № 703 від 15.12.2011 р., Державної інспекції сільського господарства України № 33-9-11/1708 від 20.04.2012 р. (вх. №5285/10/01-142 від 03.05.2012 р.) та відомостей про рух коштів на розрахунковому рахунку ПАТ «УніверсалБанк» № НОМЕР_5.

ФОП ОСОБА_4 у ІІ-IV кв. 2009 р. було ввезено на митну територію України 8 одиниць транспортних засобів та техніки, поставлено на облік - 9, знято з обліку для реалізації 6, реалізовано - 5.

Враховуючи вище наведені дані (вартість автомобілів та техніки заявлену при перетині кордону за IV кв. 2009рік, ринкову (оціночну) вартість експертів, митну вартість) та згідно даних перевірки обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) становить 523191,52грн.

ФОП ОСОБА_4 у 2010 р. ввезено на митну територію України 13 одиниць транспортних засобів та техніки, на облік - 18, знято з обліку для реалізації 19 одиниці, реалізовано - 9.

Враховуючи вище наведені дані (оціночну вартість експертів) та згідно даних перевірки сума валового доходу за 2010 р. від реалізації товарів становить 854909,33 грн.

ФОП ОСОБА_4 у 2011р. ввезено на митну територію України 7 одиниць техніки, поставлено на облік - 7, знято з обліку для реалізації 9 одиниць.

За даними перевірки сума валового доходу становить 1243795,45 грн.

Суму доходів фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 податковий орган визначив виходячи з митної вартості техніки.

У зв'язку з тим, що визначений у такий спосіб дохід фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 перевищує 500000,00 грн. протягом календарного року, відповідач, ДПІ у м. Рівному дійшов висновку, що підприємцю необхідно здійснювати діяльність починаючи з 01.01.2010р. на загальній системі оподаткування та зареєструватися платником ПДВ, у зв'язку з чим податковим органом були донараховані податкові зобов'язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки від 07 грудня 2012 року № 347/17-117/НОМЕР_4 ДПІ у м. Рівному прийнято:

1) Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 0000351742 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 510, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

2) Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 0000331742 про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 307 973, 23 грн. за основним платежем та 52 466, 72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3) Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 24 січня 2013 року № 0000341742 про донарахування податку на додану вартість в сумі 419 741, 00 грн. за основним платежем та 68 678, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представник відповідача у судових засіданнях суду пояснив, що для підтвердження взаєморозрахунків з покупцями (постачальниками), вивчення фінансового стану підприємця такі фінансово-господарські документи, як угоди, договори, платіжні документи податковим органом перевірені не були, фактично використано та покладено в основу нарахованих податкових зобов'язань відповіді на запити, надіслані до органів державтоінспекції та митних органів, копії яких долучені до матеріалів справи.

Стаття 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачає, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Судом досліджено довідку від 29 березня 2013 року № 019/405 про рух коштів по рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 № НОМЕР_5 в ПАТ «УніверсалБанк» за період з 02 жовтня 2009 року по 27 березня 2013 року, із якої слідує, що протягом 2009 р. підприємцем було отримано виручку в безготівковій формі від реалізації техніки в сумі 490 059, 73 грн., в 2010 р. - в сумі 397 388, 35 грн. та в 2011 р. - в сумі 377 600, 00 грн.

Доказів отримання підприємцем ОСОБА_4 інших доходів в готівковій формі в періоді, що перевірявся, податковий орган не здобув та не надав їх суду.

Так, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не містить вимог до визначення об'єкту оподаткування (отриманого доходу) не нижче оціночної вартості такого майна або ж її митної чи фактурної вартості.

За таких обставин висновок податкового органу про визначення доходу від продажу рухомого майна, виходячи з митної та фактурної вартості автомобілів не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, відтак визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна, вартість якого визначена податковим органом за електронними базами даних митниці про вартість імпортованих автомобілів, є незаконним.

За своєю сутністю виручка від реалізації продукції і фактурна вартість продукції не є тотожними вартісними показниками.

Податковим органом при визначені отриманої позивачем виручки приймалась до уваги не ціна, за якою реалізовувались автомобілі, а митна (фактурна вартість), яка відповідно до положень Митного кодексу визначається виключно для нарахування митних платежів при імпорті. Об'єктивні документально підтверджені відомості, а саме: первинні документи про вчинення позивачем угод купівлі-продажу транспортних засобів та про отримання від покупців грошових коштів за реалізовані транспортні засоби та іншу техніку, - перевіркою встановлені не були. Представник відповідача ствердив, що датою реалізації податковий орган вважав дату зняття транспортних засобів з обліку в органах державтоінспекції, а об'єкт оподаткування визначив за митною та фактурною вартістю транспортних засобів при їх ввезенні в Україну. При цьому доказів отримання коштів продавцем за реалізовані автомобілі не здобуто.

Донарахування податковим органом податкових зобов'язань допустиме лише у випадку документального підтвердження факту заниження суб'єктом господарювання суми зобов'язань. Доказів одержання підприємцем виручки від реалізації транспортних засобів в розмірі їх фактурної вартості відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Суд вважає, що висновки акту перевірки щодо порушення податкового законодавства зроблені всупереч вимогам пункту 7 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1003, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2011 року за № 70/18808, яким передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).

З урахуванням вищенаведеного, відповідач належними та допустимими доказами не довів перевищення позивачем гранично допустимого розміру виручки від реалізації транспортних засобів та іншої техніки в період перебування на сплаті єдиного податку, що виключає правомірність висновку податкового органу про необхідність переходу на загальну систему оподаткування та реєстрації платником податку на додану вартість, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2013 року за №№: 0000351742, 0000331742 та 0000341742.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених підстав суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на вказане, позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України присуджуються на користь позивача із Державного бюджету у розмірі 2294 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Держаної податкової служби від 24.01.2013 року №0000331742, від 24.01.2013 року № 0000341742 та від 24.01.2013 року № 0000351742.

Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.