Рішення № 30901391, 25.04.2013, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 433/1973/12

2/189/87/13

РІШЕННЯ

іменем України

25.04.2013 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «VВ OIL» про розірвання договору суборенди земельної ділянки, стягнення коштів по невиплаченій орендній платі та судових витрат по справі, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором суборенди земельної ділянки, вказавши у позовній заяві, що 08.08.2008 року на 18 сесії 5-го скликання Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 176-18/У, про надання йому в оренду із зміною цільового призначення земельну ділянку площею 0,3095 га в межах с.Олександрівка Олександрівської сільської ради строком на 49 років. Так, 12.08.2008 року між ним та Олександрівською сільською радою було укладено договір № 18 оренди земельної ділянки площею 0,3095 га в межах с. Олександрівка Олександрівської сільської ради, строком на 49 років. 07.04.2010 року рішенням Олександрівської сільської ради йому надано згоду передати вказану земельну ділянку у суборенду іншій особі. 26.04.2010 року між ТОВ «VВ OIL» та позивачем укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки строком на 47 років, частиною 5 якого відповідач зобовязувався сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 1720,80 грн. не пізніше 05 числа кожного місяця. Плата по суборенді встановлювалася на рівні орендної плати, яку позивач повинен був сплачувати до бюджету Олександрівської сільської ради відповідно до договору № 18 оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.10 вказаного договору суборенди у випадках не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством, а також умовами договору оренди № 18 від 12.08.2008 року. Так, 20.01.2012 року між ним та Олександрівською сільською радою було укладено додаткову угоду до договору № 18 оренди земельної ділянки про збільшення орендної плати за оренду земельної ділянки до 3440,80 грн. в місяць. Про вказаний факт було повідомлено відповідача. На виконання умов договору від 26.04.2010 року відповідач в період часу січень-липень 2012 року сплачувало йому орендну плату в розмірі 3440,80 грн. в місяць, погодившись тим самим із змінами розміру орендної плати. Проте, з липня 2012 року товариство перестало сплачувати орендну плату не пояснивши причин. Вважає, що це є істотним порушенням, так як він як сторона в договорі суборенди земельної ділянки за вказаним договором розраховував на своєчасне отримання орендної плати протягом 2012 року. Тому просить розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 0,3095 га, укладеного 26.04.2010 року між ОСОБА_1 та відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по невиплаченій орендній платі за 2012 рік в сумі 17204 грн та судові витрати по справі. В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення боргу, просить стягнути заборгованість за період липень 2012 року -квітень 2013 року в розмірі 30967,20 грн., так як товариство кожного місяця не сплачує в повному обсязі орендну плату, а саме сплачує кожного місяця по 1720,80 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі і просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що дійсно 26.04.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди земельної ділянки строком на 47 років, відповідно до ч.5 якого відповідач зобовязувався сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 1720,80 грн. не пізніше 05 числа кожного місяця. Плата по суборенді встановлювалася на рівні орендної плати, яку позивач повинен був сплачувати до бюджету Олександрівської сільської ради відповідно до договору № 18 оренди земельної ділянки. Відповідно до ч.10 вказаного договору суборенди у випадках не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством, а також умовами договору оренди № 18 від 12.08.2008 року. 20.01.2012 року між ОСОБА_1 та Олександрівською сільською радою було укладено додаткову угоду до договору №18 оренди земельної ділянки про збільшення орендної плати за оренду земельної ділянки до 3440,80 грн. в місяць. Про вказаний факт товариство повідомлене не було та додаткової угоди щодо зміни орендної плати до договору суборенди не укладало. На виконання умов договору від 26.04.2010 року товариство сплачувало в період часу січень-липень орендну плату 3440,80 грн. в місяць, тим самим здійснивши переплату. На даний час вони сплачують орендну плату відповідно до договору. Заборгованість відсутня, тому просять в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ЦПК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення або оспорювання саме її прав (ст. 3 ч. 1, ст. 15 ч. 1); цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору і зобов'язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування пред'явлених вимог лежить на позивачеві і таке не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст.10, 11, 57-61); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 212-215).

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 12.08.2008 року між ОСОБА_1 та Олександрівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області було укладено договір № 18 оренди земельної ділянки площею 0,3095 га в межах с. Олександрівка Олександрівської сільської ради, строком на 49 років.

26.04.2010 року між ТОВ ««VВ OIL» та ОСОБА_1 було укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки строком на 47 років.

Відповідно до ч.5 вказаного договору відповідач зобовязувався сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 1720,80 грн. не пізніше 05 числа кожного місяця. Плата по суборенді встановлювалася на рівні орендної плати, яку позивач повинен був сплачувати до бюджету Олександрівської сільської ради відповідно до договору № 18 оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.10 вказаного договору суборенди у випадках не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством, а також умовами договору оренди № 18 від 12.08.2008 року.

Так, 20.01.2012 року між ОСОБА_1 та Олександрівською сільською радою було укладено додаткову угоду до договору № 18 оренди земельної ділянки про збільшення орендної плати за оренду земельної ділянки до 3440,80 грн. в місяць. Доказів того, що ТОВ ««VВ OIL» було повідомлено про даний факт суду позивачем не надано.

Згідно ст.24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.9.1 договору суборенди земельної ділянки, договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобовязання, а також згідно чинного законодавства.

Вказаний пункт Договору записаний згідно вимог ч.ч. 1,2 ст.651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як встановлено в судовому засіданні, маючи договір суборенди земельної ділянки, в якому вказано, що суборендар сплачує орендну плату в розмірі 1720,80 грн., відповідач виконує дані вимоги, сплачує вказану суму, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, пояснення та ствердження позивача на порушення відповідачем умов договору в частині несплати орендної плати в розмірі 3440,80 грн. в місяць в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, так як додаткової угоди між сторонами не укладалося.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не надано об'єктивних доказів, що відповідачем систематично порушується договір в частині невиплати орендної плати. Остання має особливо суттєве значення.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Як достовірно встановлено в судовому засіданні додаткових угод між позивачем та відповідачем щодо зміни орендної плати не укладалося та у звязку з переплатою орендної плати по договору суборенди землі в період січень-лютий 2012 року, заборгованість по орендній платі відсутня.

Виходячи з вищезазначеного суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «VВ OIL» про розірвання договору суборенди земельної ділянки, стягнення коштів по невиплаченій орендній платі та судових витрат по справі відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О.С. Пустовар