Постанова № 30901345, 16.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/95/13-а

16 квітня 2013 року 16год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Слесарчук О.П.,

відповідача: представник Якимчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод "Будматеріали" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Городоцький завод «Будматеріали» (далі - ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012 №0001672351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23136,00грн. (18509,00грн. - за основним платежем, 4627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 29.12.2012 №0001682351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 102709,00грн. (82167,00гн. - за основним платежем, 20542,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що порушень податкового законодавства, відображених у акті перевірки, позивачем допущено не було. Валові витрати, валовий дохід та податковий кредит ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» сформовано у повній відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за ІІІ квартал 2010 року та травень 2010 року підприємством допущено не було. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

ДПІ у Рівненському районі позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог та суду пояснив, що проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18509,00грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2010 року у сумі 18509,00грн., та пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 82167,00грн., у тому числі: за травень 2010 року в сумі 82167,00грн. У зв'язку з цим податковим органом правомірно було винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з 07.12.2012 по 17.12.2012 ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» (код ЄДРПОУ 32940386) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за наслідками якої складено акт від 24.12.2012 №468/46/22-141/32940386.

У вказаному акті перевірки зафіксовано, зокрема, наступні порушення податкового законодавства:

- п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 18509,00грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2010 року у сумі 18509,00грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 82167,00грн., у тому числі: за травень 2010 року в сумі 82167,00грн.

На підставі акта перевірки від 24.12.2012 №468/46/22-141/32940386 ДПІ у Рівненському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.12.2012 №0001672351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23136,00грн. (18509,00грн. - за основним платежем, 4627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 29.12.2012 №0001682351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 102709,00грн. (82167,00гн. - за основним платежем, 20542,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Як вбачається з акта перевірки від 24.12.2012 №468/46/22-141/32940386, збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток здійснено податковим органом у зв'язку з висновками про:

- заниження підприємством валового доходу за ІІІ квартал 2010 року на суму 237910,00грн.;

- заниженням підприємством убутку запасів за ІІІ квартал 2010 року на суму 163874,00грн.

Збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість здійснено податковим органом у зв'язку з висновком про завищення підприємством податкового кредиту на 82166,67грн., який сформовано за наслідками господарської операції щодо придбання екскаватора у ТОВ «Демофін-Ком», податкові зобов'язання якого відповідно до додатка 5 відображено в сумі 0грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» зареєстроване як юридична особа 29.07.2004 (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №226005), на податковому обліку в органах державної податкової служби перебуває з 11.08.2004 за №1338, є платником податку на додану вартість згідно зі свідоцтвом від 25.08.2004 №24741698. Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є: 26.40.0 - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів з випаленої глини, 26.52.0 - виробництво вапна, 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, 20.30.0 - виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 45.21.1 - будівництво будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» було придбано у ТОВ «Демофін-Ком» згідно з видатковою накладною від 26.05.2010 №1070 екскаватор кар'єрний багатоковшовий поперечного копання ЕМ-201А вартістю 493000,00грн. (у т.ч. ПДВ 82166,67грн.).

Розрахунки з контрагентом позивачем здійснено у безготівковій формі із застосуванням простих векселів.

За наслідками вказаної господарської операції ТОВ «Демофін-Ком» було виписано для позивача податкову накладну від 26.05.2010 №1070 на суму 493000,00грн. (у т.ч. ПДВ 82166,67грн.).

На підставі вказаної податкової накладної податок на додану вартість в сумі 82166,67грн. включено ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» до податкового кредиту у травні 2010 року.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №334/94-ВР), слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як зазначено судом вище, одним з основних видів діяльності ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» у перевіреному періоді було виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів з випаленої глини, для здійснення якого є необхідність видобутку будівельної сировини, зокрема, глини. Екскаватор кар'єрний багатоковшовий є основним засобом, який використовується позивачем для видобутку глини.

Обставини щодо здійснення позивачем такого виду діяльності як виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів з випаленої глини та наявності в його володінні відповідного екскаватора підтверджені податковим органом у акті перевірки від 24.12.2012 №468/46/22-141/32940386. Фактичне отримання позивачем у ТОВ «Демофін-Ком» екскаватора кар'єрного багатоковшового поперечного копання ЕМ-201А підтверджується наявними матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні видатковою та податковою накладними від 26.05.2010 №1070, товарно-транспортною накладною №5/15-05, амортизаційними відомостями основних засобів, наступне використання вказаного екскаватора у господарській діяльності - актами списання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що господарська операція ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» з ТОВ «Демофін-Ком» мала реальний характер, понесені витрати на придбання обумовленого екскаватора в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі - Закон №996-XIV) встановлені вимоги до первинного документа. Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено судом вище, податковий кредит, сформований позивачем за господарською операцією, вчиненою з ТОВ «Демофін-Ком» підтверджуються видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, простими векселями, податковою накладною, складеною відповідно до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону №168/97-ВР та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. N165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за N233/2037, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, що містить усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою на момент складання як платник податку на додану вартість, підтвердженням чого є обумовлена податкова накладна, відомості з веб-сайту центрального органу державної податкової служби www.sta.gov.ua (що діє відповідно Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 №1394, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. за №1369/20/07). Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарської операції.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» ТОВ «Демофін-Ком» було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Статтями 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а також нормами Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

До того ж, Закон №168/97-ВР не пов'язує право покупця, платника податку, на включення податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару, робіт чи послуг до податкового кредиту, із фактичним внесенням такого податку до бюджету продавцем товару чи виконавцем робіт, не зобов'язує покупця контролювати сплату податку до бюджету вказаною особою.

Згідно з п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в наступному якимось чином впливати на надходження чи на ненадходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту в Законі №168/97-ВР не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент продавець видає податкові накладні і при цьому не виконує зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Таким чином, дії ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинена ним господарська операція не викликає сумніву в її реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

За таких обставин, податковий орган безпідставно не взяв до уваги первинні документи, надані позивачем на підтвердження вчинення господарської операції з ТОВ «Демофін-Ком» та безпідставно позбавив позивача права на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої вказаному контрагенту у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та підтвердженої відповідними первинними та податковими документами, а отже і безпідставно донараховував податкові зобов'язання з податку на додану вартість та застосував відповідні штрафні санкції.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Правила фіксування встановлених перевіркою порушень передбачені п.п.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984).

Зокрема, згідно з вимогами вказаного підпункту Порядку №984, перевіряючі повинні зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Всупереч вказаним вимогам, відповідачем у акті перевірки від 24.12.2012 №468/46/22-141/32940386 зміст порушень викладено не чітко, не вказані первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та які підтверджують наявність порушень. Так, обставини щодо заниження ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» валового доходу та заниження підприємством убутку запасів податковим органом було встановлено на підставі аналізу даних оборотно-сальдових відомостей позивача: щодо заниження валового доходу за ІІІ квартал 2010 року на суму 237910,00грн. - рах.702, 703, 712 в кореспонденції з рах.361; щодо заниження убутку запасів за ІІІ квартал 2010 року на суму 163874,00грн. - рах.рах. 201«Сировина і матеріали», 203«Паливо», 205«Будівельні матеріали», 209«Інші матеріали», 26«Готова продукція». При цьому, жодних посилань на первинні документи бухгалтерського обліку позивача щодо вказаних порушень акт перевірки не містить. Так само відсутня будь-яка конкретизація щодо заниження валового доходу у розрізі реалізації товарів, робіт і послуг, інших оборотних активів, а також щодо заниження убутку у розрізі виду запасів, як-от сировина і матеріали, паливо, будівельні матеріали, інші матеріали, готова продукція.

Вказане свідчить про порушення посадовими особами відповідача вимог Порядку N984, оскільки в акті як встановлений перевіркою факт наведені висновки, які не підтверджені документально, зокрема щодо обсягу отриманого позивачем валового доходу та витрат, а в результаті - об'єкта оподаткування податком на прибуток, який визначається в порядку, визначеному ст.3 Закону №334/94-ВР.

Тобто, акт перевірки, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, як джерело доказової бази при виявленні порушення вимог податкового законодавства, був складений з ігноруванням наявних у позивача первинних документів, що фіксують здійснені ним господарські операції, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Таким чином, висновки відповідача про заниження ТОВ «Городоцький завод «Будматеріали» податку на прибуток зроблені податковим органом в односторонньому порядку, без достатньої доказової бази, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що ДПІ у Рівненському районі не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012 №0001672351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23136,00грн. (18509,00грн. - за основним платежем, 4627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 29.12.2012 №0001682351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 102709,00грн. (82167,00гн. - за основним платежем, 20542,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області від 29.12.2012 №0001672351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23136,00грн. (18509,00грн. - за основним платежем, 4627,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 29.12.2012 №0001682351 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 102709,00грн. (82167,00грн. - за основним платежем, 20542,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Городоцький завод " Будматеріали" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 1259,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.