Постанова № 30901257, 08.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року 10:05

Справа № 808/2856/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за поданням: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Мелітополь Запорізької області,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів», м. Мелітополь Запорізької області,

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби звернулась (далі заявник, Мелітопольська ОДПІ) до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів» (далі відповідач, ТОВ «МЗЛВ»), в якому просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з плати за землю у розмірі 13995 грн. 83 коп.

Свої вимоги про стягнення коштів за податковим боргом заявник обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок не сплати ТОВ «МЗЛВ» у строк, встановлений Податковим кодексом України, суми узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, яка була визначена відповідачем у податкових деклараціях за 2012-2013 роки.

Представник заявника у судове засідання не з’явився, подав до суду письмове клопотання (вх.№14815 від 08.04.2013) у якому просить суд розглянути подання за його відсутності, подання підтримує у повному обсязі.

Причини не прибуття у судове засідання представника відповідача суду не відомі. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд з’ясував наступне.

Судом з’ясовано, що відповідачем, на виконання вимог п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПК України), до Мелітопольської ОДПІ були подані податкова декларація з плати за землю №9006409761 від 17.02.2012, у якій відповідач самостійно визначив суму грошового зобов’язання з плати за землю, що підлягала сплаті за 2012 рік, у загальному розмірі 66364 грн. 72 коп., та декларація з плати за землю №9003100728 від 30.01.2013, у якій відповідач самостійно визначив суму грошового зобов’язання з плати за землю, що підлягала сплаті за 2013 рік, у загальному розмірі 66364 грн. 72 коп.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Судом з’ясовано, що відповідач станом на час розгляду справи має податковий борг зі сплати узгоджених грошових зобов’язань з плати за землю, у загальному розмірі 13995 грн. 83 коп. Податковий борг виник внаслідок не сплати відповідачем наступних грошових зобов’язань з плати за землю, а саме: за листопад 2012 року, згідно декларації №9006409761 від 17.02.2012, з урахуванням часткової сплати, у розмірі 2911 грн. 12 коп.; за грудень 2012 року, згідно декларації №9006409761 від 17.02.2012, у розмірі 5530 грн. 43 коп.; за січень 2013 року, згідно декларації №9003100728 від 30.01.2013, у розмірі 5530 грн. 39 коп. Разом з цим, відповідачем також не сплачена пеня, нарахована податковим органом за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань з плати за землю, у розмірі 23 грн. 89 коп. Доказів протилежного суду не надано.

Наявність у відповідача податкового боргу зі сплати узгоджених податкових зобов’язань з плати за землю, у розмірі заявленому до стягнення, підтверджується наявними у справі доказами, зокрема копією зворотного боку облікової картки ТОВ «МЗЛВ».

Відповідно до пп. 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У даному випадку податкова вимога №5 від 03.01.2013 була надіслана відповідачу 11.01.2013, про що свідчить наявні у матеріалах справи копія цієї податкової вимоги та копія поштового повідомлення.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Строки, встановленні цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Суд вважає, що у даному випадку наявна необхідна сукупність обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання, а саме сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу.

Оскільки під час розгляду подання судом з’ясовано, що відповідач має податковий борг зі сплати узгодженого грошового зобов’язання, у розмірі заявленому до стягнення, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 183-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів» про стягнення коштів за податковим боргом – задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів» (ідентифікаційний код 31880709) податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 13995 (тринадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) гривень 83 копійки.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова