Ухвала суду № 30901083, 11.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р.Справа № 2а-13934/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-13934/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькад" ЛТД

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд податкове повідомлення-рішення №0001462220 від 25 жовтня 2012 року, складене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби, яким ТОВ «АЛЬКАД»ЛТД зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 231448,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКАД" ЛТД до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001462220 від 25 жовтня 2012 року, складене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби, яким ТОВ «АЛЬКАД»ЛТД зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 231448,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬКАД" ЛТД (адреса:м. Харків, вул. Механізаторська, буд. 11 ; код ЄДРПОУ 22636477 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬКАД»ЛТД зареєстроване як юридична особа 25.05.1994 р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.136-137). Як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АЛЬКАД» ЛТД з питання визначення достовірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображеного в податковій декларації серпня 2012р.

За результатами зазначеної перевірки 16.10.2012 року відповідачем було складено Акт № 2339/2220/22636477 (а.с.18-31), яким встановлено порушення позивачем п.198.3 та п.198.4 ст. 198 Податкового кодексу України чим завищено суму податкового кредиту, який сформував залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації з ПДВ за серпень 2012р. на загальну суму 231448,00 грн.

На підставі Акту податкової перевірки від 16.10.2012 року відповідачем складено податкове повідомлення-рішення №0001462220 від 25 жовтня 2012 року (а.с.34), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 231448,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у позивача є в наявності передбачені чинним законодавством підстави для віднесення сум податку на додану вартість за операціями придбання послуг за договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р., укладеного позивачем із Регіональним відділенням Фонду державного майна України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 16.10.2012 р. № 2339/2220/22636477, підставою для висновку про завищення податкового кредиту став висновок податкового органу про те, що у позивача відсутнє право на податковий кредит за операціями придбання послуг за договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р., укладеного позивачем із Регіональним відділенням Фонду державного майна України, внаслідок їх часткового невикористання у господарській діяльності позивача та недоведеність на думку відповідача економічної обґрунтованості вищезазначених операцій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що за договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р. (а.с.42-47), позивач орендував у Регіональному відділенні Фонду державного майна України нежитлові приміщення загальною площею 798,6 кв.м. у двоповерховій будівлі (Літ.А-2) пам'ятки архітектури, що перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації (надалі - майно), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 57, строком оренди з 01.04.2008р. по 01.01.2050р.

Предметом договору є нежитлова будівля, що розташована за адресою м.Харків, вул. Полтавський шлях, 57.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить суму без ПДВ за базовий місяць розрахунку 58740,11 грн.

За договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р. за період з 01.07.2009р. по 31.08.2012р. позивачем здійснювалася сплата орендної плати у відповідності до розділу 3 цього договору, що підтверджується Актом перевірки позивача (а.с.25), оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку 6852 за період з 01.07.2009р. по 31.08.2012р. та вказує на сплату позивачем податку на додану вартість, що входить до вартості орендної плати за цим договором оренди.

Передача майна у користування позивача підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 14.01.2008р.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було оформлено та надано на адресу ТОВ «Алькад ЛТД» податкові накладні за період з 01.07.2009р. по 31.08.2012р., які містяться в матеріалах справи(а.с.52-115).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними підприємством відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та враховані при оподаткуванні шляхом включення до складу податкового кредиту податкової декларацій з податку на додану вартість у відповідному періоді в повному обсязі.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суд першої інстанції оцінивши наявні в справі докази, відмітив, а суд апеляційної інстанції погодився, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що основним та єдиним видом діяльності позивача, яким позивач займався у перевіряємий відповідачем період (з 01.07.2009р. по 31.08.2012р.) є здавання в оренду нежитлового приміщення, що підтверджується актом перевірки позивача та статутом позивача.

У позивача є об'єктивна необхідність в придбанні послуг за договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р. для забезпечення ведення власної господарської діяльності у відповідності до статуту позивача (розділу 2 статуту), а саме здавання позивачем в суборенду третім особам, орендованих позивачем за договором оренди № 350-Н від 14.01.2008 р., що свідчить про наявність у позивача ділової мети в придбанні послуг за договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р. для подальшого використання у своїй господарській діяльності, що вказує на відсутність факту порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також , п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Що стосується посилання позивача на те, що податкова накладна №13 від 30.05.2011р. на загальну суму 55179,12 грн. заповнена з допущенням помилки при визначенні номенклатури колегія судів зазначає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що податкова накладна №13 від 30.05.2011 року на загальну суму 55179,12 грн. в т. ч. ПДВ 9196,52 грн., в колонці номенклатури якої зазначено « 20% від 50%, перерахованих до державного бюджету за лютий 2011 року», на яку посилається відповідач в Акті перевірки позивача №2339/2220/22636477 від 16.10.2012р. , не приймала участі у формуванні податкового кредиту позивача за лютий 2011р. Податковий кредит лютого 2011р. позивачем було сформовано на підставі податкових накладних №22 від 28.02.2011 р. та №10 від 31.03.2011р., що також підтверджується відповідачем в акті перевірки позивача (а.с.27 ). податкова накладна №13 від 30.05.2011 року на загальну суму 55179,12 грн. в т. ч. ПДВ 9196,52 грн., в колонці номенклатури якої зазначено « 20% від 50%, перерахованих до державного бюджету за лютий 2011 року», на яку посилається відповідач в Акті перевірки позивача №2339/2220/22636477 від 16.10.2012р. , не приймала участі у формуванні податкового кредиту позивача за лютий 2011р. Податковий кредит лютого 2011р. позивачем було сформовано на підставі податкових накладних №22 від 28.02.2011 р. та №10 від 31.03.2011р., що також підтверджується відповідачем в акті перевірки позивача (а.с.27 ).

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки матеріалами справи було доведено, що у позивача була об'єктивна необхідність в придбанні послуг за договором оренди №3540-Н від 14.01.2008р. для забезпечення ведення власної господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-13934/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.