Ухвала суду № 30901042, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 21а-1870/6879/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 21а-1870/6879/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Бакс», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.12 № 0000102341, № 0000112341.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції від 04 квітня 2012 року № 0000102341 та № 0000112341 було відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Шосткинською об'єднаною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірки ТОВ "Бакс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої було складено акт № 31/22-005/23054636 від 14.03.2012 р. (т.1 а.с. 9 - 63).

В акті перевірки податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем:

- п.5.1, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на момент вчинення порушення, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.138,6 ст.138, п.150.1 ст.150 з урахуванням вимог п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податку на прибуток у сумі 134928 грн.;

- п. 185.1. ст.185, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 81775 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 04 квітня 2012р., зокрема, були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000102341 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 134928,00 грн. та № 0000112341 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 81775,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесенні відповідачем є законними та обґрунтованими, а позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 31/22-005/23054636 від 14.03.2012 р., перевіркою встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів ТОВ «Бакс» застосовувався метод оцінки вибуття запасів - середньозваженої вартості вибуття однорідних запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 203 «Паливо», 281 «Товари на складі». В перевіреному періоді підприємством не проводилась інвентаризація його товарно-матеріальних цінностей. Відповідно даних бухгалтерського обліку, а саме: даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам: 203 "Паливо", 207 "Запасні частини", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 281 «Товари на складі», даних матеріальних звітів, накладних, вантажно-митних декларацій, перевіркою встановлено, що ТОВ «БАКС» завищено залишок балансової вартості запасів, що обліковувались на рахунку 281 «Товари на складі» на кінець 1 кварталу 2011 року на суму 753826 грн., в наслідок того, що ТОВ «Бакс» невірно визначено залишки товарної продукції станом на 01.04.2011 року по трьох видах товарів, а саме: гліцерину дистильованому фармацевтичного призначення 99,5% відхилення складає (-) 333042,19 грн.; діетиленгліколю відхилення складає - (-) 100000,00 грн.; моноетиленгліколю відхилення складає (-) 350990,87 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Бакс» завищено суму витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, в розмірі 1386057 грн. за ІІ-ІV кв. 2011р., в т. ч. за II кв. 2011р. в сумі 577714 грн., за ІІ-ІІІ кв. 2011р. в сумі 1453369 грн., за ІІ-ІV кв. 2011р. в сумі 1386057 грн., внаслідок безпідставного завищення/заниження собівартості придбаних та реалізованих товарів по трьох видах товару: гліцерину дистильованому фармацевтичного призначення 99,5%, діетиленгліколю та моноетиленгліколю. Відповідно до наказу по ТОВ «Бакс» від 01.04.2011р. №51 «Про облікову політику», підприємство здійснює вибуття товарів методом середньозваженої вартості одиниці товару, але перевіркою було встановлено завищення позивачем собівартості, що і призвело до безпідставного завищення валових витрат. Розрахунок відхилень по собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в результаті виявлених порушень наведено в в акті перевірки в таблиці на 24 а.с., т.1.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для впровадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1. п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності, зокрема включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

На підставі вищезазначеного колегія судів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідачем було правомірно визначено, що позивачем було завищено суми витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, в розмірі 1386057 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 31/22-005/23054636 від 14.03.2012 р., перевіркою також встановлено, що ТОВ «Бакс» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 81775 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 81575 грн., за лютий 2011 року в сумі 200 грн. за рахунок проведених в січні-лютому 2011 року операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, за ціною нижче митної вартості товарів. Станом на 01.01.2011 року відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 «Товари на складі», перевіркою встановлено, що протягом січня-лютого 2011 року ТОВ «Бакс» здійснило постачання товару - хімічної продукції (гліцерину дистильованого фармацевтичного призначення 99,5% та діетиленгліколю) за ціною, нижче митної вартості. Податковим органом було встановлено, що згідно наданих на перевірку вантажно-митних декларацій ТОВ «Бакс» хімічну продукцію імпортує: гліцерин дистильований фармацевтичного призначення 99,5% -постачальник: Rafmeria Trzebinia S.A. (Польща), Glycona s.r.o. (Chech republic); діетиленгліколь - постачальник ВАТ "Нижнекамськнефтехим" (м.Нижнекамськ, Татарстан, Росія). Відповідно до Наказу про облікову політику №51 від 01.04.2011р. ТОВ «БАКС» здійснює вибуття товарів методом середньозваженої вартості одиниці товару. В січні місяці 2011 року ціна придбання (без ПДВ) гліцерину дистильованого фармацевтичного призначення 99,5% за 1 кг склала 6,5919 грн. При цьому ТОВ «Бакс» здійснив постачання гліцерину дистильованого фармацевтичного призначення 99,5% за ціною, нижче митної вартості, на адресу наступних покупців: ТОВ «ТСХ-Хімреактив» в кількості 10500 кг за ціною 6,5833 грн. (без ПДВ), ТОВ «Торгова компанія «Мактрейд», в кількості 198182 кг за ціною 4,5833 грн. (без ПДВ), що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 79630,34 грн.

В січні місяці 2011 року ціна придбання (без ПДВ) діетиленгліколю за 1 кг склала 13,382 грн. При цьому ТОВ «Бакс» здійснив постачання діетиленгліколю за ціною, нижче митної вартості, на адресу ТОВ «ТСХ-Хімреактив» в кількості 8 т за ціною 12166,66 грн. (без ПДВ), що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 1944,53 грн.

В лютому 2011 року ціна придбання діетиленгліколю (без ПДВ) за 1 кг склала 13,037 грн. При цьому ТОВ «Бакс» здійснив постачання діетиленгліколю за ціною, нижче митної вартості, на адресу ПНВП «Украгротехніка» в кількості 3,48 т за ціною 12750 грн. (без ПДВ), що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 199,75 грн.

Відповідно до п. 185.1. ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податків з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю...

Пунктом 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України передбачено порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, так база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно що статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що суд першої інстанції вірно зазначив, що визначення позивачем бази оподаткування операцій з постачання товарів, за ціною нижче митної вартості товарів не відповідає вищезазначеним нормам податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції так як і суд першої інстанції вважає без підставним посилання позивача на те, що гліцерин Д-98 був ним реалізованим за ціною нижче придбання в зв'язку з тим, що даний продукт не в повному обсязі відповідає вимогам якості, виходячи з наступного.

Як було зазначено позивачем, гліцерин, реалізований ним ТОВ «Торгова компанія «Мактрейд», був придбаний в серпні-вересні 2009p. у ТОВ "Торговий Дім "Укрхімресурс". Комісією, створеною позивачем, було встановлено, що даний гліцерин Д-98 в кількості 198182 кг. не відповідає вимогам ГОСТ 6824-96 з показників прозорості, запаху та кольору, в зв'язку з чим даний продукт був реалізований за ціною нижче придбання.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу №26-01/09 від 26.11.2009 (т.1. а.с. 117 - 119), ТОВ «Торговий дім «Укрхімресурс» (продавець) продає ТОВ «Бакс» (покупець) гліцерин Д-98, тоді як відповідно до первинних документів ТОВ «Бакс» реалізувало на адресу ТОВ «Торгова компанія «Мактрейд» гліцерин фармацевтичний.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКС" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 21а-1870/6879/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.