Ухвала суду № 30900957, 16.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4642/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження товариства з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей» до Державної податкової інспекції в Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2011 року та від 09.12.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей» (далі - Позивач, ТОВ «Логопарк Хаджибей») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Біляївська ДПІ) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2011 року №0001461502, від 09.12.2011 року №0001871502 та №0001881502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем було завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011 року, а тому висновки податкового органу є обґрунтованими.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на необґрунтованості твердження Окружного адміністративного суду м. Києва про неправомірність відображення Позивачем у декларації з ПДВ за липень 2011 року суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явилися, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її.

Розглядаючи зазначену справу, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2011 року працівниками Біляївської ДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Логопарк Хаджибей» у податковій звітності з податку на додану вартість з питань виявлення помилок (порушень). У ході перевірки було виявлено порушення Позивачем приписів пп. «б» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.5, 4.6.7 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, а саме арифметична (методологічна) помилка (порушення), що не вплинула на розрахунки з бюджетом, внаслідок чого підлягає зменшенню сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів. Результати перевірки зафіксовані в акті від 06.09.2011 року №1618/1502/35452149. На підставі встановлених у ході перевірки порушень Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 26.09.2011 року №0001461502, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 828 114,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 457 028,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження до ДПА в Одеській області Позивачу було збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій на 457 029,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0001871502 від 09.12.2011 року, а також збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 783,75 грн. (у тому числі - 667 грн. за основним платежем та 116,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 року №0001881502.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли, суд першої інстанції встановив, Позивачем формувався податковий кредит з податку на додану вартість. У податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року від 19.05.2010 року №19658 ТОВ «Логопарк Хаджибей» заявлена сума до відшкодування ПДВ в розмірі 3 378 325грн. В подальшому Позивачем від'ємне значення з ПДВ формувалось лише в декларації за травень 2010 року від 16.06.2010 року №21137 в сумі 103 719грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у жодній поданій декларації з ПДВ після декларації за квітень 2010 року Позивачем заявлялась до відшкодування фактично одна й та сама сума бюджетного відшкодування по ПДВ за вирахуванням позитивних нарахувань ПДВ за відповідні періоди, на яку сума бюджетного відшкодування була зменшена.

Судом першої інстанції на підставі пояснень Відповідача встановлено, що ТОВ «Логопарк Хаджибей» за період з квітня 2010 року по квітень 2012 року заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 54 086 742грн., у той час як фактично за даними декларацій з ПДВ Позивачем сформовано від'ємне значення з податку на додану вартість у декларації за квітень 2010 року в сумі 3 378 325грн. та за травень 2010 року в сумі 103 719грн. В подальшому Позивачем жодного від'ємного значення по ПДВ не формувалось, а отже право на отримання бюджетного відшкодування не виникало.

Крім того, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що Позивачем до податкового органу подано декларацію з ПДВ за липень 2011 року від 05.08.2011 року №46495, в якій заявлено суму 1 828 114грн., яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р. 23.2 декларації).

Згідно з даними Декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, рядок 9 «Усього податкових зобов'язань» у звітному періоді складає 667,00грн. Податковий кредит у звітному періоді відсутній.

Значення рядка 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту звітного періоду» відображено у розмірі 3 376 135,00грн. (у тому числі рядок 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу»- 3 376 135,00грн.); залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 Декларації з ПДВ) відображено у розмірі 1 828 114,00грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) визначена в розмірі 1 828 114,00грн.

До графи 4 Довідки 2 «Частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р.2 розрахунку бюджетного відшкодування)» у липні 2011 року включено частина залишку від'ємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участь у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до р.2 розрахунку бюджетного відшкодування)» у розмірі 1 828 114,00грн., яка утворилася у серпні 2009 року у сумі 1 052 029,00грн.; у вересні 2009 року у сумі 59 409,00грн.; у жовтні 2009 року у сумі 260 899,00грн.; у листопаді 2009 року у сумі 5 716,00грн.; у грудні 2009 року у сумі 2 854,00грн.; у січні 2010 року у сумі 92 148,00грн.; у лютому 2010 року у сумі 1 287,00грн.; у березні 2010 року у сумі 148 936,00грн.; у квітні 2010 року у сумі 103 319,00грн.; у травні 2010 року у сумі 94 450,00грн.; у листопаді 2010 року у сумі 6 667,00грн.

Поряд з іншим судом першої інстанції було встановлено, що згідно висновку до акту документальної перевірки з питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №1723/23/35452149 від 16.09.2010 року за червень 2010 року ТОВ «Логопарк Хаджибей» податковим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 376 135,00грн. та визначена сума р. 27 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду» - 159 178,00грн. в результаті завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на 3 535 314,00грн.

На підставі встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки податковим органом за результатами перевірки було встановлено відсутність залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду у червні 2010 року за період з серпня 2009 року по листопад 2010 року та його завищення на 3 376 135,00 грн., то Позивачем неправомірно вказано у рядку 21.3 Декларації з ПДВ за липень 2011 року залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу податок на додану вартість у розмірі 3 376 135,00грн., у зв'язку з чим у ТОВ «Логопарк Хаджибей» не виникло право на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по листопад 2010 року в сумі 1 828 114,00 грн.

Однак таке твердження суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Приписи пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначають, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З наведеного випливає, що актом визначення контролюючим органом податкового зобов'язання є податкове повідомлення-рішення, а не висновки акту перевірки. Тобто суд першої інстанції помилково посилався на висновки акту перевірки №1723/23/35452149 від 16.09.2010 року як на підставу для встановлення протиправності заявленого Позивачем бюджетного відшкодування.

При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що винесені на підставі висновків вказаного вище акту перевірки податкові повідомлення-рішення від 01.10.2010 року №0004712300/0 та №0004702300/0, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 3 376 135,00 грн. та визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 159 178,00 грн. відповідно були скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, на момент розгляду судом першої інстанції зазначеної справи рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлено правомірність заявленого Позивачем бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по листопад 2010 року. А тому з огляду на викладене необґрунтованими є висновки Окружного адміністративного суду м. Києва щодо неправомірності зазначення Позивачем у рядку 21.3 декларації з ПДВ за липень 2011 року залишку від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу податку на додану вартість у розмірі 3 376 135,00 грн.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому згідно п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Приписи п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу встановлюють, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За таких обставин, враховуючи, що податковим органом не було подано доказів наявності хоча б однієї з обставин, які виключають отримання Позивачем заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів (р. 23.2 декларації), колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому вважає за необхідне їх скасувати.

Водночас, колегією суддів враховується, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Логопарк Хаджибей» до останнього 16.10.2012 року внесено запис «Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 та ч. 1 ст. 203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається, зокрема, у випадку ліквідації підприємства, яка була стороною у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду - скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей» до Державної податкової інспекції в Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2011 року та від 09.12.2011 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логопарк Хаджибей» до Державної податкової інспекції в Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2011 року та від 09.12.2011 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.